Рай для злодіїв на польсько-німецькому кордоні

Польський ключ

Після 21 грудня 2007 р. на прикордонних теренах Саксонії драматично зросла злочинність, алярмують мас-медіа та мешканці. – Не повсюдно, - пояснює надінспектор Уве Хорбашк з Комендатури Oberlausitz-Niederschlesien в Ґюрлітц. – Загальна лічба злочинів навіть впала, у т.ч. нападів чи побиття, - каже Хорбашк. Але, признає надінспектор, дійсно значно зросла лічба зломів та крадіжок, що підтверджує поліційна статистика. Гине усе: ровери, меблі на садибі, косарки для трави. Й автомобілі. У порівняні з дошенгенським станом лічба крадіжок зросла в прикордонних гмінах кількуразово. Перед веде Зіттау (зріст на 341 проц., стосовно до 2006 р.), Губен (206 проц.), та Ґюрлітц (121 проц.), усі вони при польському кордону. Злочинці грізні. Власник автомобільного салону побіля Еберсбах майже не втратив життя при обороні майна. Після першої крадіжки, коли виведені були усі авта, сам вночі пильнував салон. Злодії повернулись. Поки приїхала поліція, вони вже виїзджали п’ятьма Фольксвагенами. Власник загородив їм дорогу. Був ними збитий. Авта зникли.

–  Понад 90 км довжини кордону, - пояснює Бернд Ноацк та розводить руками, - від Зіттау до Лаби. Ряд вкопаних в землю камінних бриль тягнеться аж за видноколо. Для пішого немає жодних проблем. Тільки проїхати вже не можна. – По упадку муру крали в нас на широку руку, - оповідає Ноацк. Не було NDR (Німецької Демократичної Республіки – перекладач), припинила існування народна міліція, ще не дотерла до нас національна поліція. Нуль поліційних структур. – Справжній Дикий Захід, - каже. Почались проникнення до домів та крамниць, масово зникали авта. У бік Польщі, через Нісу, злодіям було важче. Автомобілем не проїдеш, багато здобичі не перевезеш. А до Чехії жодних перешкод. Лісовою просікою або полями, стежками шмигали злочинні шайки. Втрутився федеральний уряд, військо привозило вантажівками каміння, на важкодоступних лісових дорогах Бундесвер скидав каміння з гвинтокрилів. Злодіям було непереливки. Аж прийшов Шенген.

Сюрчка не вистачає Повинні ми відкрити ще ятку з ковбасками та кавою для злодіїв, - каже Христіян Кретшмар. 80-річний лікар - пенсіонер мешкає на взгір'ї Хейберг, на околиці містечка. З одної сторони бачить у вікно краєвид Саксонської Швейцарії, з другої чеське предгір'я. Та ще кордон, що проходить вздовж полевої дороги побіля дому Кретшмара. На Хейберзі домівки великі та ухожені. За парканами квіти. Проте у кожному будинку грати, жалюзі. На парканах таблички з ідентичним текстом двома мовами, по-німецькі та по-чеські. «Увага, пильні сусіда”. – Це наші – з гордістю говорить Кретшмар. Члени громадської ініціативи в Еберсбаху, Гренцзіхерхайт. В 1990 р. Кретшмар був однім з перших, до кого вламувались, Також був першим, хто заклав грати, потім сигналізацію. Дехто дивився на нього з іронією, що він перебільшує. Перестали сміятись, як до їх домівок також навідались.

– Люди повертались з праці, а тут порожня хата. Злодії мусили під’їздити автами, бо зникали усі меблі, навіть, садові оприскувачі, - оповідає Кретшмар. Мешканці дійшли до того, що потрібно вже самім боронитись, як їх захищає влада. Удвох патрулювали і вдень, і в ніч. Мали тільки сюрчки. – Як щось зобачили, свистіли. Хтось добігав на допомогу, хтось телефонував до поліції. Злодії, якщо вже спромоглись втекти, то вже не повертались. Коли в околицях уряд розбудував мережу постів федеральної поліції, запанував відносний спокій. Громадський патруль трансформувався на прогулянки сусідів. Таблички позостались, так, на всяк випадок. Знову на подвір’ї з’явились krasnale (різні художні, декоративні образи, як от, наприклад, на будинку архітектора Городецького «Дім з химерами ” в Києву - перекладач). На 10 років. (Див:  http://www.polityka.pl/spoleczenstwo/artykuly/1513896,1,zlodziejski-raj-na-polsko-niemieckim-pograniczu.read)

Злодіям було не вперелівки, Аж прийшов Шенген.

Сьогодні, коли ліквідуємо кордони з сусідами, слід пригадати, як в перебігу подій з немалим трудом… 

Гюнтер Фритц має крамницю в Еберсбаху. До цього його ще ніхто не обікрав. – Як увійде, то вже не вийде, говорить відверто. Фритц має у крамниці багатий асортимент. – Усе, що потрібно, аби з нашими чеським та польськими сусідами жити приязно, - говорить з наголошенням. Гюнтер Фритц продає зброю, газові пристрої та сигналізацію. – Якщо політики свою роботу не виконують, потрібно узяти долю у свої руки. Клієнтів в нього не бракує.  - Люди хочуть себе боронити.  Колись Фритц був членом самооборони Кретшмара, зараз розуміє, що сюрчка вже не вистачить. Патруль мусить мати зброю. – Ото як 20 років тому відкрили кордон, постійно приїжджають та крадуть. Чехи, Поляки та, власне, Цигани. Декотрі, – та відразу ж додає, аби не було так, що є він расист чи націоналіст. – Там також є поштиві люди. 

Бурмістр Ноацк має з Фритцем проблеми: - це ж люди подумають, що в Еберсбаху мешкають тільки одні навіжені. З тією зброєю - це перебільшення. Він сам не знає нікого, хто б її купив. Сам він є прихильником Шенгену, хоче казати про користь для міста. – У місті навіть 25 відсотків торгового обороту роблять Чехи, - переконує. – Приїжджають, бо ж ближча крамниця в Чехії далі за 30 км, а вибір товарів там менший. Колись ж бо Німці їздили на тої бік, тепер до Чехії та Польщі їздять до автозаправок та за цигарками, а звідтіль до Німців по харчи та будівельні матеріали.

Але він признає, що злочинність є поважною проблемою. – Дзвонить мені турист з Надрейну, запитує – чи то правда, що пишуть в мас-медіях, що тут небезпечно, - розказує. – Й що я маю відповідати?  Що у нас усе гаразд, маємо нові пансіонати, дороги для туристів та плавательні басейни, але в реаліях, -  чи втратить авто, або усе спорядження. До готельчиків та ресторацій приїжджі гості перестали приїзджати, а місцеві йдуть пішки. Увесь регіон потерпає А ж бо туризм мав дати шанс регіону, в якому традиційний відпочинковий промисел впав по об’єднанню. У мешканців наростає обурення. Ані на Поляків чи Чехів, - запевняє бурмістр Ноацк. Ворогами є німецькі політики. – Списали нас з рахунку, - з горіччю каже він. Такі думки чути усюди в Еберсбаху.

– Як ще ліквідують контроль, потрібно буде якось інакше подбати про безпеку, - крутить головою Християн Кретшмар. В Еберсбаху не має поста поліції. Найблищий пост за понад десять кілометрів в Зіттау. – Поки дістануться, злодіїв вже катма, - каже Кретшмар.

Джерело: 04.04.2011. http://www.polityka.pl/spoleczenstwo/artykuly/1513896,2,zlodziejski-raj-na-polsko-niemieckim-pograniczu.read

(з польської мови переклав: А. Грабовський,) 05.05.2011.; Дебальцеве

За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор. При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело. Перекладач не завжди згідний з думкою авторів