Наша мова – наш привілей і розрада серця

З Інтернету: огляд польських медіа в Україні [для власного навчання]
 
O czym piszemy w prasie 
Про що пишемо у пресі

Як дієвий журналіст, Евгеній ГОЛИБАРД у своєї поточній діяльності (у т.ч. рівно з популяризації польської культури, мистецтва, внутрішньої та закордонної політики РП) за період 1992 – 2008 років опублікував понад 1567 дописів; в багатьох з них автор за нагодою впроваджував польський куточок (сегмент - перекладач).
    В матеріалах, що вони були спеціально присвячені Польщі та Полонії є такі:
1. Публіцистичні, культурово-освітні публікації, репортажі, аналітичні дописи, проблеми життя Полонії в Україні, інше на користь взаємного зближення та поєднання Поляків та Українців, Польщі й України, а власне з метою використання Україною багатого досвіду Польщі у справі суспільно-господарської трансформації та входження до НАТО і ЄС:

a) українською мовою – 193 (у часописах “Киевские ведомости”, “Вечірній Київ”, “Слово Просвіти”, “Українське Слово”, “Освіта”, “Свобода”, “Початкова школа”, інше;)

b) польською мовою – 89 (“Dziennik Kijowski”, “Krynica”, “Rota”, інше).

2. Публікації на релігійно-освітню, екуменічну теми, з узагальненням та поданням добрих прикладів католицького Костьолу – 66 (пол. і укр. мовами).

3. Публікації про Папу Римського та Апостольську Столицю – 38 ((пол. і укр. мовами).)

4. Публікації чисельних світлин про події у сфері польсько-української співпраці (українсько-польської) та “дієвих” особах.
Член українсько-польського клубу журналістів «Без упереджень”.


ххх
Справа честі
Наша мова – наш привілей і розрада серця [виділено перекладачем]

Фрагменти наступного тексту автор виголосив у часі небуденній літературно-музичної імпрези, що вона відбулась у костьолу святого Олександра з нагоди Міжнародного Дня мов національних меншин. 

Улюблені в Ісусі Христові, Пані та Панові!
Знаємо, що слово, мова, спілкування – є найбільшим Божим даром для людини. Власне слово вирізняє Слов’ян від усіх інших народів.
Ще в перших віках по Христосові, Слов’яни, як велика група полянських племен, зайняли обшири між Одрою і Дніпром.
Від того оця близькість між польською і українською мовами, що мають спільний фундамент виразів.
   Відповідно до філологічних досліджень, проведених професором К.Тищенком в Київському Університету ім. Т. Шевченка, дистанс між польською і українською мовами становить 30 %, - найкоротший серед усіх європейських мов.
Це означає, що 70% лексичного фонду в обох мовах становлять вирази однорядні та близькозначні. У словництву ободвух народів-братів, польського і українського, була в дуже переконливий спосіб віддзеркалена їх спільна історія.
Одним з головних вузлів в отих спільних, або дотичних, історичних подіях був та є куток слова. Лінія розвитку мовних подій. Бо ж відомо: добре слово лікує, зле слово нівечить.
Однією з головних гарантій врятування та збереження вірності найважнішим цінностям в національній польській традиції – Бог, честь, Вітчизна, – було слово честі. Дуже часто слово честі рятувало справу у здавалось би зовсім безнадійній ситуації, та вирішувало не одну проблему.
Але… відомо… вирішення проблем лежить не тільки у слові…

 
„Слово – без чину – майже нічого не важить.
Лінивці часто товкмачать 
Слабкістю, віком, браком віри…
Теж постійно ліпших часів очікуємо.
А слово – як й думка людини - 
Є великим Божим даром;
Належить вірити в його силу пізнання…»

 До слова: лексичний дистанс між мовами українською і російською, помимо запозичення Росіянами багатьох елементів полянської лексики з польської та української мов, становить близько 52 %.
Тож не тільки географічне, але тож й лексичне українська мова знаходиться поміж польською та російською мовами.
Отож, у нашому поточного житті, маємо виняткову можливість порівняти сенс та зміст виразів в польської, української та російської мовах, що часом вводить нас у добрий гумор.
   На приклад, вираз краватка Росіяни розуміють як ліжко; вираз байдужий тлумачать цілком противно – рівнодушіє, що нормально означало би рівність душ: засновника роду Росіяни називають родоначальник – це значить перед усім начальник, адміністратор, керівник, диктатор.
   Польська мова – у порівнянні з іншими – є досить функціональна у своєму змісту. В польській мові немає жодних парашутів та тротуарів, а тільки спадохрони для забезпечення при стрибках з височини та ходники для ходження по ним людей, бо для самоходів (авто - перекладач) є єздня (проїзна частина дороги – перекладач).
    То може бути, що акурат через брак розуміння оцієї різниці, самоходи в Києву власне займають ходники…

Кохані! Носячи у серці польську мову, завжди маємо підстави для усвідомлення справжнього змісту. Наша мова – наш привілей радості серці. Отож співаємо гімни нашій мові!

 Мова кохана! Честь й слава тобі!
Окраса життя, мій скарб і цнота.
До джерело твого приходжу спраглий я…
У повному розквіті лексичного блиску
Твої вирази як насіння золоте
На сірому піску чужих до мене мов.
 
В руїнах вже лежать Терми й Каракаллі,
Латинська мова втіху відмира,
Англійську вчить уся земля,
Китайська – найбільша в нашій ері…
Та найбільш я польську кохаю!
 А що стосується чужих – це справа делікатна -
У кожного болить грішна душа за своє.  
Натомість ми, не спрощуючи фактів, -
Акцент робимо на передостаннім слогу,
А вже в кінці йде кома, й все це у серцю кожного живе.
 
У тобі, дивна, не має жодної облуди, 
Виразна ти в кіно та друку.
Живе в тобі одна сердечна правда:
Як тебе чуємо, так само й пишемо  
На основах учтивої ментальності.

Люблю тебе, моя ти мила польська мово,
Між іншими не помарнієш ти.
Бо є міцна, жива, завжди нова,
Тебе ми слухали із Папи уст святих,
Вбираємо з тобою кожне мудре слово.

  Говорячи про польське слово, не спосіб оминути співоче слово.
Власне, коли той спів безпосередньо доточить навчання польської мови…

Заспіваймо пісень оцю
пісень народну на фестині
За тим віршем
що легко плине нам з души.
Кожний з нас нічого не боїться, 
не відчуває жадного смутку,
Бо ми завжди є двоє -
я й гарна польська мова!

Дорослі вчать польську 
для збільшення довіри,
Діточки вчать тому
аби мати більше розуму…
А разом всі до діла учащають,
Бо в польської дуже ще кохаються !!!

Любов разом із честю була невідкличним елементом польського національного характеру. 
Любов до матері, до дружини і дітей, до Вітчизни, до Бога, до слова.

Одна мудра бабця з Грудка, звертаючись до своїх онуків, повчала: «Пам’ятайте, любі, що ангели говорять по-українські”.
Бо дійсно так, наша мова – наш привілей і розрада серця.


Eugeniusz GOYBARD ЄВГЕН ГОЛИБАРД [мовою оригіналу; там же – з сайту]
- Про що пишемо у пресі
- Про що розповідаємо в книжках
- Наповнюючи паруси патріотизму духом поезії
- Що надавали на хвилях радіо
- Наші друзі
- Читаємо по-українські
- Дослідження майже наукові
- Про що співаємо в костьолі й не тільки…
- Польський досвід – Україні
- Панорами

[Kto MY jestemy? / Хто МИ такі?] [Szukajcie – znajdziecie / Шукайте – знайдете] [Schemat strony internetowej / Схема інтернетових сторінок
Джерело: 10.10.2012.
http://www.plukr.org/page136.html
(з польської мови переклав: А. Грабовський,
та надав іншу інформацію) 15.10.2012.; Дебальцеве
 За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор.
При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело.
Оглядач не завжди згідний з думкою автора/авторів і не відповідає
за фактичні помилки, яких вони припустились.
Також перекладає тексти авторів. з якими він не погоджується.