Щось там читаємо...

З Інтернету: огляд польських медіа [для власного навчання]

Gazeta Wyborcza > Artykuy Co tam czytamy. I nic nie rozumiemy!
Adam Leszczyski 2012-09-07, www.imigracjaipraca.com


Щось там читаємо. Й нічого не розуміємо!     

Щоп'ятий 15-літок в Європі, рівно як майже 75 млн. дорослих, має проблеми з початковими навичками читанки та письма

Аж 15 процентів польських п'ятнадцятилітків не вміє читати з розумінням того, - нагадує Європейський Союз. Й не має чому тішитись, що в усієї Європі є ще гірше. Так ми виховуємо майбутніх відторгнутих.

Щоп’ятий 15-літок в Європі, рівно як й майже 75 млн. дорослих, має ваді в початкових навиках читання і письма, що затрудняє працевлаштування, та збільшую ризик вбозтва й суспільного відторгнення, - написала учора в комунікату група унійних експертів.

Серед польських учнів справа з читанкою та письмом є злою, - 15 проц. читає та небагато чого з того розуміє. За статистикою ми дещо краще від європейської середньої величини, бо в усієї Європі відсоток 15-літок, що мають слабкі результати з читанкою з розумінням її, вона виноситься аж 19,6 процентів.

Це показало ще в 2009 році широке дослідження PISA, проведені що три роки Організацією Господарчої Співпраці та Розвитку (OECD). А тож й так результат був ліпшим, ніж в 2006 р., коли проблеми з читанкою та письмом мав 23,1 проценти європейських 15-літків.

Про мобілізацію на цю справу унійних урядів заапелювала учора спеціальна група у справах навиків читанки та письма, створена Європейською Комісією в 2011 році. До неї входять м. і. Androulla Vassiliou, комісар ЄС у справах освіти, культури, багатомовності та молоді, та голландська княгиня Laurentien. «Це тривожний сигнал про кризу здатності читання та письма, яким є охоплені усі держави в Європі”, - читаємо в матеріалах.

- Дослідження PISA стосуються здатності розуміння текстів, з якими найчастіше зустрічаємось в буденному житті, - говорить професор Іренеуш Бялецький з Інституту Прикладних Суспільних Наук Варшавського Університету, який керував першим етапом дослідження PISA в Польщі в 200 році.

- Пам’ятаю, що серед завдань були наприклад інструкції, додаваєми до ліків, або фрагменти з часописів для жінок щодо якості різних продуктів. Думаю, що проблеми, перед усім, мають учні з занедбаних середовищ. Щоби їм допомогти, навчання потрібно починати досить раніше. Також можна свідомо змішувати ліпших учнів зі слабкими в класах, що допоможе слабким підтягнутись. Сьогодні, наприклад, в елітарних ліцеях навантаження на учнів є таким великим, що оці слабкіші радше відпадають, аніж поправляють свої результати. Якщо, молодий чоловік після гімназії іде до професіональної школи, його навики насправді втрачаються.

- Та, по мимо ліпших від середньоєвропейської статистичної величини, польські діти справді читають слабо, - додає доктор Барбара Муравська, соціолог з Педагогічного Факультету Варшавського Університету. Вона займається дослідженням нерівності у доступу до освіти, брала участь у дослідницькому колективу, який досліджував як читають третєкласники. 

- Дуже шкодить замішання зі змінами початкових програм, та з впровадженням до школи шестилітків. В результату деякі діти починаю вчитися читати у віці шести років, інши – сьомі, а ще інши, які участують в авторських програмах в дитячих садках, - навіть у віці 3-4 роки. Вважаю, що читанці можна й належить вчити раніше.

Як боротись з європейською вторинною неосвіченістю? Учора Унія рекомендувала:

* впровадження спеціальних, сімейних програм стосовно неосвіченості, яки би поправили здатність читанки та письма як батьків, так й дітей,

* розвиток ще більш раннього навчання та опіки над дітьми,

* збільшення лічби фахівців з навчання читанки, та забезпечення слабким учням індивідуальної помочі.

* впровадження привабливих матеріалів в бібліотеки, також й в електронному вигляду.

- З моїх дослідів виникає, що вчителі часто не до кінця здають собі справу з того, що наука читанки, не є щось одноразове, ще закінчується в I – III класах. Навчання користування текстами – це є процес, який повинен тривати усі шкільні роки. Тут варт вчити читати не тільки на художній літературі, хоч це є й найлегше для вчителя. Потім, коли в четвертому класу учні дістають підручник природознавства, починаються от клопоти з розумінням тексту. Потрібно зробити висновки з технологічних змін, та вчити читати також й на інтернетових сторінках, e-mailach, і, навіть, SMS-ах, - говорить доктор Муравська.  

Цікаве, що елементарні навики різняться залежно від статті. В Польщі відсоток 15-літків зі слабкими навиками читанки з розумінням тексту, є триразово вищим серед хлопців (22,6 проц.), ніж серед дівчат (7,4 проц.). І знову факт, що з цим в нас є трохи ліпше, ніж в усієї Європі (26,6 проц. та 13,3 проц.), не є то жадною втіхою. “Потрібна діяльність з метою ліквідації різниці між статтю. Належить в більшої степені достосовувати читання та письмо до потреб хлопців, та приваблювати до професії вчителя більше чоловіків, аби становили вони для них приклад для наслідування», - читаємо в матеріалах досліджень, підписаних комісаром Vassiliou i княгинею Laurentien.

rdo: Gazeta Wyborcza
Джерело: 07.09.2012.
http://wyborcza.pl/1,91446,12439893,_Gazeta_Wyborcza___Cos_tam_czytamy__I_nic_nie_rozumiemy.html
 (з польської мови переклав: А. Грабовський,)
24.09.2011.; Дебальцеве

 За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор.
При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело.
Оглядач не завжди згідний з думкою автора/авторів і не відповідає
за фактичні помилки, яких вони припустились.
Також перекладає тексти авторів. з якими він не погоджується.