З Інтернету:
огляд польських медіа для власного навчання Dr Micha Bilewicz 2 lutego 2012 Raport "Obiegi kultury" Czy pirat wydaje wicej na kultur?
Що ж так насправді різнить тих, хто нелегально витягає файли, від законослухняних споживачів Інтернету? Рапорт «Обіг культури” Чи пірат видає менше на культуру?
Доктор Михаль Білєвич Dr Micha Bilewicz
-
Ад’юнкт Кафедри Психології Особистості Психологічного Факультету Варшавського Університету та координатор Центру Досліджень Упереджень УВ, який займається психологією міжгрупових стосунків, автор книжки
«Бути гіршими. Про реакції на загрозу статусу власної групи”, та численних дописів щодо гіпотези контакту, суспільної свідомості та упереджень.
Особи, які найактивно користаються Інтернетом, водночас є найактивнішими споживачами культури, як…
З нагоди недавніх спорів та дискусій про ACTA перекладач ) журналісти та публіцисти багаторазово посилались на дивовижні результати досліджень так званого неформального обігу культури, званого іноді пірацством. У рапорту – під назвою «Обіг культури”, - з посиланням на проценти та таблиці, подані тези, що то власне пірати є найчастішими набувачами книжок, то вони закуповують фільми, та заповнюють зали кінотеатрів. В мас-медіа ця теза почала обертатись в простої версії, що водночас підказувала причинний зв'язок: «хто більше стягує, той тим більше платить на культуру”.
Автори досліджень «Обіг культури”, - поза наданням рапорту, теж надали дані, якими вони ґрунтували свої висновки. Придивимося до них блище. Головна теза рапорту була підтримана спостереженнями, що серед тих, хто купує фільми чи музику, найбільший сегмент становлять пірати, а значно меншу частину набувачів добр культури становлять особи, які уникають пірацтва. Однак проблема у тому, що не-піратів в Польщі є попросту менше ніж піратів. Понад 80% осіб, по сідаючих абиякі файли з фільмами в компутеру, признались ж бо до відбору їх задарма з Інтернету. Тому й не дивно, що серед клієнтів інтернет-крамниць пірати теж становлять більшість.
Проте, коли порівняємо компутерових піратів з не-піратами, показується, що статистично вони істотно не різняться, якщо йдеться про участь в «легальній культурі”. Фільмові пірати у цілому на закупівлю легальних фільмів не видають більше, не мають вдома більшій лічби легальних дисків DVD, не ходять частіше в кінотеатри, аніж не-пірати. Аналогічна ситуація зрештою і з музичними піратами. Особи, витягаючи музику з мережі задарма, не купують собі більшій лічби дисків, - а їх щомісячні видатки на закупівлю музики не різняться від видатків не-піратів. Як бачимо, - таблиці та проценти не замінять статистичних підсумків.
Зібрані дослідниками дані такі суперечать тезам їх рапорту, - а особливо звульгарізованій версії тези, яка (версія – перекладач ) приступом вторглася до медіа. Слушний опір багатьох Поляків проти способу ратифікації ACTA та потенційним загрозам громадянських свобод, що випливають з тих умов, став нагодою до медіального апофеозу пірацтва, підтриманого думками експертів, що спираються на неглибокому аналізу даних.
З другої сторони, сам брак різниці між піратами та не-піратами в кількості грошей, витрачених на культуру, може видаватись визначальним. Як скоро мають файли з фільмами та музикою задарма, то чому й далі їм платити за кіно чи диски? Оскільки візит до кіна є певним суспільним ритуалом, то вже купівля дисків DVD з музикою чи фільмами повинна бути серед піратів значно рідше.
Відповідь належало би шукати в різниці етичного поводження людей у реальній дійсності та у віртуальній. Дослідження Батії Фрєдман з Вашингтонського Університету показали, що одна й та ж особа може визнавати зовсім відмінні моральні норми щодо матеріальних благ, та норму щодо електронної інформації. Дослідженні нею підлітки, які допускають компутерове пірацтво (крадіж з електронного домену), водночас були закостенілими противниками яких-либо інших форма крадежу. Подібним є ставлення прихильників порушення приватністі в Мережі, - шляхом хакерського злому, - заперечували інши форми порушення приватністі, наприклад, читання чужих записників. Теж самий злочин в Мережі пригнічує нас значно менше, аніж у «дійсності”.
Й тож Інтернет становиться своєрідним простором локальної моральності, незалежної від позамережової дійсності. Психологи подають розмаїті причини цього стану речей (наприклад, крадіж в Інтернету не трактується інтернетчиками як здійснення кривди, бо ж медіум позволяє на створення психологічного дистансу між тими, що крадуть, й тими, кого обкрадають. Тож немає причин сподіватись, що інтернетові пірати «у дійсності” будуть відрізнятись від решти суспільства. Коли тільки но відійдуть від компутерів, так саме, як й інши, куплять квиток в кіно чи диск CD з музикою. Бо пірацтво не робить людей менш моральними в повсякденному житті, - проте, й не робить їх ангелами.
Джерело : 09.02.2012.
http://www.polityka.pl/psychologia/okiemeksperta/1523951 ,1,raport-obiegi-kultury.read?backTo=http://www.polityka.pl/kraj/analizy/1523937 ,1,jakie-polskie-problemy-odslania-acta.read
(з польської мови переклав
для особистого користування: А. Грабовський,)
05.06.2012.; Дебальцеве
За достовірність першоджерела несе відповідальність його автор.
При перекладі дається обов’язкове посилання на джерело. Перекладач не завжди згідний з думкою авторів
Довідка від перекладача : [мовою оригіналу]
Пока международное сообщество активно протестовало против антипиратского регулирования в рамках законопроекта SOPA, Польша, Соединенное Королевство и еще 20 стран ЕС приняли аналогичный законопроект для стран Европы под названием «Anti-Counterfeiting Trade Agreement» (сокращенно — ACTA ).
Как информирует CNet, в рамках данного закона предусмотрена синхронизация антипиратского законодательства во всех странах-участницах соглашения относительно вопросов защиты авторского права и преследования нарушителей закона во всех странах-участницах. Тем не менее, у противников антипиратского регулирования еще есть время добиться отмены и этого законопроекта: окончательное вступление ACTA в силу возможно только летом 2012 года в случае, если подписанный законопроект будет одобрен и принят Европарламентом.
Пока что гражданские активисты и представители правозащитных организаций призывают проводить акции протеста против принятия АСТА. В Польше вчера, к примеру, прошла многотысячная манифестация против ратификации АСТА.
Напомним, вопрос защиты гражданских прав в свете борьбы с онлайн-»пиратами» впервые был озвучен в конце прошлого года, когда интернет-компании и пользователи начали выступать против принятия законопроектов SOPA и PIPA.
Джерело : 05.06.2012.
http://ain.ua/2012/01/27/71801
Коментарі