Слов'янський Берлін

На щастя німці краще відносяться до старожитностей, навіть до чужих, ніж часто українці. Музей Дюппель - це реконструйоване поселення слов'ян лютичей 13 століття в Берліні. Як відомо Берлін став столицею лише у 18 столітті завдяки Фрідріху І, до того головним містом Східної марки був - Бандербург - місто-фортеця. Бранденбургом він звався у німців, а ось самі господарі називали його Бранні Бор, тобто "оборонний ліс", слов'янська фортеця, тому Бранденбург лише калька зі слов'янського Брані Бору. Берлін також відомий в 13 столітті, але як незначне містечко. але етимологія Берліна також може віднести нас до місцевих слов'янів, адже у полабській мові Берл - значило болото, є правда версія, що походить від німецького Бар - ведмідь. Як би там не було, але факт, що до 13 століття на цих землях жили слов'яни, допоки не помер князь Бранібора Пшибислав (в хрещенні Генріх) і граф Альбрехт І Бранденбургський (він же Альбрехт Ведмідь) не скоїв свій "драх нах остен" і Бранібор не став Бранденбургом. Включення слов'ян, як німецької марки, до держави німців не відбулося спокійно. Лютичи і бодричі увесь час підіймали повстання, через що Східна Німеччина перетворилася на довгий час арену бойових дій. Але не можна списувати все на етнічний конфлікт (як це роблять слов'яністи - ура-патріоти Росії), адже слов'янам дуже часто допомогали сакси, а ось німецьким королям слов'яни поляки. І деколи поляки були на голову жорстокіші і фанатичніші за німців в знищенні своїх родичей.