хочу сюди!
 

Марина

45 років, діва, познайомиться з хлопцем у віці 37-49 років

Написане давно колись...

Я впізнаю тебе завжди
На цьому світі і на тім:
Як шум весняної води;
Як ніч і день; як в небі грім.
Для мене вічно ти ідеш
Крізь сад, що квітне за вікном.....................................................
 

20.08.2016.Це - одна четверта вірша. Ці слова призначені людині, яку я випадково на мить зустріла після похорон її близького родича. Вона розчаровано сказала, звертаючись до мене: " Ви мене не впізнали" Я не бачила сенсу заперечувати. Хоч впізнаю цю людину завжди здалеку. І це - невипадково, бо знаю цю людину з раннього дитинства.
Тут ще наклалося і  те, що я довго не могла визначити для себе:"Хто витяг мене в того світу, стоячи за моїм лівим плечем  в ніч з 5 на 6 листопада 2003 року?" Та людина була схожою на мого покійного батька і  на цю людину одночасно.. Тому і написала:"На цьому світі і  на тім", бо третій варіант  видіння я побачила лише 23.05.13. о 10-30.
А Медіатор, про існування якого між небом і землею я тоді, навіть, не підозрювала, момент цієї зустрічі  старанно занотував..

2

Останні статті

Коментарі