П`ятий елемент.

Вчора мені зробили новорічний подарунок – записали кінофільм «П"ятий елемент», озвучений українською мовою. Власне, справа не в тому , якою мовою він озвучений.( Хоч і це -  шляхетний жест.) А в тому, що цей фільм я не бачила вже років зо три. І бажання його переглянути переслідувало мене останні місяці.

Ну, і енергетикою наділили автори фільму Лілу! Фантастика, але як чітко  прописані всі події згідно постулатів релігій та екзотеричних уявлень. Не звертаються до тебе по допомогу або ж не називають ключове слово - не маєш права її надавати.. Нехай загинеш від цього сама. Нехай від цього разом з тобою загине весь світ!

В лютому минулого року я  не встигла, навіть, запропонувати допомогу. Я за неї, навіть, і подумати не встигла. Від побаченого невимовної сили жаль оповив мене і я співчутливо підняла очі. І цим вже образила "людину", бо одержала у відповідь неймовірної сили енергетичний удар в в «сонячне» сплетіння.  До останньої хвилини життя пам`ятатиму цю мить... Наслідок: одержала  захворювання, проти якого (думала я протягом більше тридцяти років) маю протигарматну броню. В крайньому випадку – бронежилет.... Покарана за самовпевненість?

Десять років тому мене витягли з того світу, використавши моє  «сонячне» сплетіння. Але вперше, наяву, в житті я зустрілась з тим, що воно стискується, вже після лютневої події.  В надії якось захиститись я пригадала все: що вчила в інституті про " сонячне " сплетіння; що розповідав  колись про захист від гіпнозу  двоюрідний брат моєї  мами - академік, психотерапевт, лікував гіпнозом;  що читала про способи захисту  енергетичної системи від стороннього впливу. Даремно. Джерело впливу діє на мене в той момент, коли я зовсім про нього не думаю і в той час, і в тому місці,  де я найменше його сподіваюсь побачити. Про який захист може йти мова? Я постаю перед фактом того, що джерело десь поруч -  це просто я його ще не бачу! А як пояснити те, що уривки моїх думок на відстані  перетворюють в життя ? Що - це?

 Як "звучить" попередження про небезпеку я знаю.  ( Це не -  "мороз по шкірі") Особливо, воно проявлялось протягом трьох місяців перед 5 листопада 2003 року.( Перед  тим, що мене збила машина, яка пішла, перетнувши лінію "1.1", на обгін біля школи.) В ті місяці, я,  коли  їхала велосипедом і  чула в себе за спиною по звуку мотора, що машина йде на обгін, відчувала панічний страх. Доходило до абсурдного - я вставала з велосипеда на узбіччі І йшла пішки. Син, який часто спостерігав це, сердився: "Що ти витворяєш?" А я нічого не могла із собою зробити.

  А про події минулого року примушую себе думати, що пояснення банальні: "Commandos" на чолі із капітаном розважаються, шліфуючи свої здібності, а я -  одна  із піддослідних;  "Fonto" до цього часу мені не пробачило те, що  його образили співчуттям, і карає за це; стиснуті навхрест долоні та побілілі при цьому суглоби, інші деталі свідчать , що " viro " сама  боїться: своїх здібностей  або ж її чимось залякали. А по тому, як старанно приховують від мене інформацію,   це все - правдиве разом.

А причиною цього всього стало щире мовчазне співчуття..... Уявити страшно те, що сталося б зі мною, якби проявила ініціативу і запропонувала "людині" допомогу....