. наболіло

Біжать літа, як з гір вода ,

І плаче вітер на вершині…

Скажіть мені: «Чому біда

Розп’яла крила на Вкраїні?»

Ті два крила – то забуття

Й зневага пам’яті святої!

Вони й людських сердець биття

Споїли вівцям в водопої.

Серця ж горіли ті колись

Священним полум’ям до волі.

Вела надія їх у вись

І забувались власні болі.

Їх імена тепер,як дим,

Як шепіт грому у долині…

Ми з вами знаєм краще Рим,

Ніж тих, хто вірив Україні!Lzarichna