Джмелик. Старий пісенник - 8

На узліссі біля поля
Хміль посіяла весна
І судилась мені доля
Безтурботна і ясна
Та зза гаю із-за лісу
Джміль раптово завітав
Де ти взявся скажи в біса
Нащо спокій мій забрав

Ой ти джмелю мій ти джмелю
Мого серденька не край
Змолодого мого хмелю
Цвіт весняний не збивай

Кружеляє в небі джмелик
А я весело сміюсь
Кружеляє понад хмелем
Я на нього й не дивлюсь
Він сторожить чорні вуса
Грізно дивиться з-під брів
А я його не боюся
Бо я знаю, буде мій!

Ой ти джмелю мій ти джмелю
Мого серденька не край
Змолодого мого хмелю
Цвіт весняний не збивай

(пританцьовка)

Ой ти джмелю мій ти джмелю
Мого серденька не край
Змолодого мого хмелю
Цвіт весняний не збивай
Ой ти джмелю мій ти джмелю
Мого серденька не край
Змолодого мого хмелю
Цвіт весняний не збивай



Чари чорних віч. Старий пісенник - 7

Вийшла полем по стежині
Пісня родом з України
Журавлиними стежками
Полетіла над полями

Загойдали очі чорні
Серце моє наче човен
Чари чорних віч
В серці день і ніч

Випадково чи навмисно
Ще про тебе склали пісню
Я кохаю і страждаю
Чорні очі в серці маю

Загойдали очі чорні
Серце моє наче човен
Чари чорних віч
В серці день і ніч

Десь далеко чути пісню
Забреніло мов намисто
Від Гребінки до Полтави
Пісня в світі заблукала

Загойдали очі чорні
Серце моє наче човен
Чари чорних віч
В серці день і ніч



Ой несе весна відерце. Старий пісенник - 6.

Ой, несе весна відерце
Квіточок та й повне
Ми з тобою два весельця
При одному човні
Ой несе весна відерце
блакитні та й сині
Ми немов берізка з кленом
При одній стежині

Вигравай же сопілкар
На дуді вербовій
Накукуй зозуле нам
Всі роки в любові
Вигравай же сопілкар
На дуді вербовій
Накукуй зозуле нам
Всі роки в любові

Ой звела весна кубельця
Кубельця пташині
Ми немов би два джерельця
При одній долині
Ой несе весна відерце
Квіточок та й повне
Ми з тобою два весельця
При одному човні

Вигравай же сопілкар
На дуді вербовій
Накукуй зозуле нам
Всі роки в любові

(програш)

Вигравай же сопілкар
На дуді вербовій
Накукуй зозуле нам
Всі роки в любові


(програш)

Вигравай же сопілкар
На дуді вербовій
Накукуй зозуле нам
Всі роки в любові
А як зайдуться вогнем
Калинові грозді
На заручини до нас
Просимо у гості!!!




Мамині яблуні. Старий пісенник - 5.

Де Рось і Росава біжать у Дніпро
Між ними лежить моє рідне село,
А там біла хата стоїть край села
Де мама сумує мене вигляда.
Де мама сумує мене вигляда. 


А мама мене виглядає щодня,
Вже з яблуні сухе обламалось гілля.
Ті яблуні білі цвітуть під вікном
Як мамині скроні, що сиві давно.
Як мамині скроні, що сиві давно. 


Ой мамо матусю ти так не журись
Ти краще у небо ясне подивись.
То весну до тебе несуть журавлі
І я з ними лину на білім крилі.
І я з ними лину на білім крилі.


Їдуть козаченьки. Старий пісенник - 4.

Їдуть козаченьки та й біля річеньки
Та й біля річеньки ручая
Та й питають дівчину, та й питають дівчину
Та й питають дівчину "ти чия?"
Та й питають дівчину, та й питають дівчину
Та й питають дівчину "ти чия?"

Осавула свиснув, шабелькою блиснув
Шабелькою блиснув, гей гей гей
Хлопці не спиняйся, шикуйся рівняйся
Бійся та лякайся чорних очей
Хлопці не спиняйся, шикуйся рівняйся
Бійся та лякайся чорних очей

Річечка холодна, дівчина проворна
Крутить на вирує течія
Дівчина воркоче, голову мороче, 
Козаку шепоче "нічия"
Дівчина воркоче, голову мороче, 
Козаку шепоче "нічия"

Козак молоденький, умліва дурненький
А вона цілує ой-ой-ой
Доки любив дівку, загубив ґвинтівку
Ще й коня та шаблю ой-ой-ой
Доки любив дівку, загубив ґвинтівку
Ще й коня та шаблю ой-ой-ой

Їдуть козаченьки, та й біля річеньки
Та й біля річеньки ручая
Та й питають дівчину
Та й питають дівчину
Та й питають дівчину
"ти чия?"
Та й питають дівчину
Та й питають дівчину
Та й питають дівчину
"ти чия?" Гей!!!



Стоїть козак на чорній кручі. Старий пісенник - 3

Стоїть козак на чорній кручі,
В задумі буйна голова.
Поряд дівчина чорноброва,
В неї розплетена коса.
Поряд дівчина чорноброва,
В неї розплетена коса.

Ой куди їдеш, від’їжджаєш,
Нещасна доленько моя,
На кого мене покидаєш,
Для кого русая коса?
На кого мене покидаєш,
Для кого русая коса?

Повіяв вітер, вітер буйний,
Зайнялось серце від жалю,
Бо козак їде на чужину,
Лишає дівчину саму.
Бо козак їде на чужину,
Лишає дівчину саму.

Ой куди їдеш, від’їжджаєш,
Нещасна доленько моя,
На кого мене покидаєш,
Для кого русая коса?
На кого мене покидаєш,
Для кого русая коса?

Ой, Галю, серце, рибко моя,
Я їду в дальнії края,
За Україну нашу рідну
Ладнаю шаблю і коня.
За Україну нашу рідну
Ладнаю шаблю і коня.

Козацькому роду нема переводу. Старий пісенник - 2

Сяяли на сонці шаблі запорожців,
Як вони на конях гнали ворогів.
Козацькому роду нема переводу,
Лине його слава з далечі віків.

Гей, співай, козаки,
Про любов, про землю святу,
Про землю.
Славте, гей, козаки,
Волю золоту.

Наші козаченьки – славні запорожці,
Вірними шаблями очищали світ.
Козацькому роду нема переводу,
Прапор малиновий кличе у похід.

Гей, співай, козаки,
Про любов, про землю святу,
Про землю.
Славте, гей, козаки,
Волю золоту.


Квітне наша доля, наче маки в полі.
І ранкове сонце виплива з дібров.
Козацькому роду нема переводу,
Козаки в колисках виростають знов.

Гей, співай, козаки,
Про любов, про землю святу,
Про землю.
Славте, гей, козаки,
Волю золоту.


Українська величальна. Старий пісенник - 1

Молода і вічна, як роса з калини
Як вода кринична, пісня України

Що полями широка
Криницями глибока
А піснями завжди висока
українська земля

І Дніпро і кручі, і політ орлиний
І сади квітучі в пісні України

Що полями широка
Криницями глибока
А піснями завжди висока
українська земля

Зберемось на свято за столи кленові
Де пісні крилаті в дружбі і любові

Що полями широка
Криницями глибока
А піснями завжди висока
українська земля







це що, теж зелені чоловічки промишляли у Хотові?

Дивина та й годі.
Хто будує - невідомо, що будує - невідомо. Прям нагадує мені взяття аеропорта у Криму! Зелені чоловічки невідомої масті й племені. Але у Хотові історія значно старша і довше відбувається.
Тож, пам'ятку скіфського городища знищено. А ким - невідомо. Це як? Височіє потужне укріплення, обнесене рівчаками, камерами й кількома рядами колючого дроту ще й стінами високими - як зона надсувового режиму, з якої може втікти навіжена людина-звір. Аж дивитися страшно!
Записи з цієї теми в інтернеті, коли археологи намагалися запобігти будівництву, датуються 2009-м роком:
“Прокуратурою установлено, що будівництво ведеться невстановленими особами”... Оборонні вали скіфського городища знесено, працює техніка... “
"– У нас немає інформації, хто там будує. Ми самі розбираємося з цим." (сільрада села Хотів)

“Установлено, що на території земельної ділянки приблизно площею 3 га, яка межує з парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Феофанія”, невстановленими особами протягом вересня цього року були виконані роботи з планування території (зняття верхнього шару ґрунту) та будівництва дороги до вказаного вище парку... Відповідно до інформації державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області, дозвіл на зняття та перенесення верхнього (родючого) шару ґрунту не видавався. Як і не видавався дозвіл на проведення будівельних робіт інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області... На даний час прокуратурою області вживаються заходи щодо встановлення винних у вказаних порушеннях осіб” (прокуратура)

Але сьогодні 2015-й рік, пройшло вже шість років. І ось, що ми бачимо на цьому місці:







Складається враження, що у нас взагалі земля - бери не хочу. Кому земельки української? Підходьте розбирайте!





Якщо відносини змінюються одразу ж після інтиму у гірший бік

Скажімо так, - по Фрейду.
Багато хто помічав, що відносини мужчини до жінки змінюються у гірший бік одразу ж після інтиму. Чому так відбувається?
Ні, я не думаю, що всі прям хворі на психологічну недугу. Але думаю, що "відголоски" на цю тему все ж таки розповсюджені.
Отже. Спілкуєтесь ви, і ніби все добре, ніби все ідеально. І розуміння є, і взаємоповага, і сприйняття думки одне одного, здатність слухати і чути, пояснювати і розуміти, висловлюватись і сприймати інформацію.
Але. Ви закохалися й переспали. Чому ж це все змінює у гірший бік? Зникає повага, зникає приваблення як людини до людини, зникає зацікавленність одне в одному. Спілкування набуває відтінку "та що ти там, жінка, розумієш". Вже не цікаво спілкуватися, і постійно відчуваєш у свій бік ніби образу за те, що ти жінка. А відношення набуває такого характеру, як відношення до людини, яка, наприклад, у щось вимазала костюм.

Вагінофобія - психічний розлад, боязнь жіночих геніталій.




Цим і пояснюєтья відторгнення всього, що пов'язане з людиною, в якої було виявлено наявність не того самого, що і в нього, а іншого, прихованого одягом.
Вагінофобія властива не тільки протилежній статі, жінкам теж властиве. Але у цій статті саме про протилежну стать.

Доки факт наявності вагіни не виринає назовні - такий мужчина може бути іншим і сприймати опонентшу як таку саму людину як і він сам. Але після інтиму, що стався після дуже продуктивного спілкування і дружби - його підсвідомість вже не може ігнорувати й спростувати факт наявності вагіни в людині, з якою він спілкується. Цим і пояснюється зміна настрою спілкування і поваги після інтиму між деякими людьми.

Доречі, мужчина може й не усвідомлювати наявність у собі такого розладу. Він може й не розуміти, чому жінки з якими він переспав стають для нього більше не цікавими як люди, а подекуди навіть огидними, знеціненими.

Тож, маємо на увазі, що такий розлад існує.




Все, чого ми боїмося - видається нам достатньо сильним і страшним для того, щоб відлякати халепу. Цим і пояснюється існування виключно всіх метерних слів, а в даному контексті - матерних слів на статевому підгрунті.



Корінням проблема сягає стародавніх часів. З первісних племен тягнеться страх перед жіночім тілом деяких людей. Психічний недуг досягав настільки впливових деяких з цих деяких, що вони змогли повести за собою маси і перетворити в культ, в традицію жахливе дике збочення - дійшли до того, що почали видаляти жінкам цей незрозумілий і лячний для них орган. Так з'явилося жіноче обрізання. І хоча цивілізоване суспільство  намагається навчити всіх без виключеннь розуміти самих себе і звільняти від подібних страхів - ця традиція вагінотомії існує й по наш час навіть у таких цивілізованих країнах як Великобританія.
Відсутність на наших просторах подібної дикості радує. І разом з тим підтверджує, який народ найрозвинутіший, а значить і найдавніший.
Ми, українці, слов'яни - найрозвинутіші, найстарші, і на наших просторах відсутні первісні дикості та звірства. Пам'ятаймо це і радіймо за себе, гордимося собою.



Якщо людина чогось боїться - вона мусолитиме цю тему, промовлятиме це у вигляді жартів, тощо, писатиме слівця пов'язані зі своєю проблемою скрізь, наприклад, на парканах, та підсвідомо всіляко намагатиметься повідомити сторонніх про це, наприклад проблема цієї людини може перетворитися на лайливе слово-паразит, тощо.



Пам'ятаймо, що страхи ні до чого хорошого не призводять. Тривожні ознаки можливих страхів - це зацикленість, збільшена увага, відношення до об'єкту можливої залежності яке відрізняється від відношення до інших об'єктів, ніяковіння, висміювання, або й приступи агресії по відношенню до об'єкта який турбує людину.
Принцип людського страху містить кілька етапів, що одне одного змінюють, це: заперечення, висміювання, сприйняття, і можлива агресія.

І доречі. Якщо людину, будь-яку, турбують якісь органи як нав'язлива ідея, страх перед ними, сигнали цьому будуть проявлятися тим, що вона малюватиме це, наприклад, на паркані; ця людина буде промовляти вголос це з неприязню з ненавистю (матірні лайки), намагаючись нав'язати той, страх яким мучиться, іншій людині.

Ось чому підлітки лаються цими словами, скрізь їх малюють, тощо. Це той етап коли вони усвідомлюють ці свої органи. І якщо щось не так, щось їх жахає у цьому - вони поводять себе таким чином, як описано, і це може призвести до страхів, фобій та проблем у подальшому.

Зазвичай провина на батьках, а причина у недостатній увазі до виховання дитини. І саме тому це людину шокує - бо вона виявляється не готовою до нової інформації, до усвідомлення того, що приховує одяг.

Я, особисто, можу з упевненістю зробити висновок, що всі, хто не може спокійно відноситися до оголення і до спостерігання оголеними протилежної статі - страждають описаними страхами. А у повсякденному житті за ними можна спостерігати схильність до всілякої дискриминації у спілкуванні людей протилежної статі. Як, наприклад, упевненість у тому, що жінка не здатна ні на що серйозне у чоловіка, тощо.

Прояви схильності або прогресуючої вагінофобії:

   спілкування такої людини з жінками дуже відрізняється від спілкування з чоловіками, цій людині складніше вирішити питання з жінкою ніж з чоловіком, вона не може однаково серйозно розглядати одні й ті самі питання з людьми різної статі. Наприклад, це питання по роботі тощо;

   з жінками ця людина спілкується так, ніби постійно жартує. Це можуть бути смішки не в тему, безпідставні насмішки, посмішки, жарти не в тему, тощо, що кардинально змінюється тут же при спілкуванні з чоловіком;

   ця людина ніби не чує і не помічає того, що говорить або робить жінка, і помічає те саме, якщо жінка поручить це сказати чи зробити людині чоловічої статі;

   "сюсюкання" не в тему з жінкою, або поводження так, ніби спілкується з дитиною;

   більш гостре сприйняття всього, що робить, каже, або натякає жінка у той час, коли те саме зроблене/сказане чоловіком може й не помічатися;

   відмова розуміти, сприймати жінку та всього, що її стосується. Це може проявлятися менш помітно, коли людина ніби не помічає якихось проблем та життєвих необхідностей людини жіночої статі. Людина може проявляти таку поведінку навіть непомітно для самої себе - не помічати того, що вона не розуміє, не бачить тощо 
проблем саме людей жіночої статі. Це яскраво помітно, коли така людина дуже гостро, швидко та співчутливо реагує на менш значні проблеми якщо ці проблеми людини чоловічої статі, а не жіночої;
  відношення до жінок, що нагадує відношення до іграшкових ляльок у той час, коли до людей чоловічої статі присутня справжня людяність (бо якщо до обох статей таке іграшкове ставлення це вже інша проблема);
  інколи вагінофобія присутня у прихованій формі. Тобто, може ніяк не проявлятися доти, доки такий мужчина не матиме нагоду фактично спостерігати те, що під одягом його товаришки. Бо поки вона прихована одягом - його психіка ніби не фіксує цієї різниці їхніх тіл. І тоді після хорошого спілкування, дружби, товаришування якщо настає інтим між такими людьми - все різко змінюється у гірший бік, і про стару дружбу можна забути, бо такий мужчина більше не може сприймати свою опонентку так, як раніше. Підсвідомо його ніби шокує той факт різниці їхніх тіл, що він мав нагоду спостерігати при інтимних відносинах. І з цього моменту він зациклений тільки на її тілі і не здатний більше сприймати її як раніше;
  найжорсткіша форма проявів вагінофобії - це агресія до представниць жіночої статі тільки на підставі їх статевої приналежності;
  жорстка форма прояву - коли людина скрізь виявляє свою зацикленість. Наприклад, це в неї/нього постійно на слуху, на словах. Це матірні слівця-паразити у вигляді статевих жіночих органів. Це відповідні малюнки цих органів. Графічне та словесне зациклене вираження жіночих статевих органів (про такі ж форми вираження чоловічих статевих органів тут не говориться, хоч це і розповсюджене - це інша тема);
  також жорстка форма прояву, коли людина свій страх усвідомлює як щось всезагальне, відоме всім. Така людина тастільки боїться вагін, що вважає це дуже страшним і для інших, тому вона намагається лякати цим інших. Наприклад, промовляючи відповідні слова з вираженням неймовірної ненависті, жорстокості. І очікує, що це слово є потужною вбивчою зброєю, яка обов'язково ранить опонента;
  ще одна жорстка форма - намагання звинувачувати жінок у тім, що в них є вагіни. Це може виражатися по-різному. Наприклад, часто спостерігаю намагання пристидити жінку тим, що в неї є цей орган, відповідними словами. Так, ніби жінка має соромитись того, що в неї не  таке, як у нього. Що дивно - більшість жінок ведуться на це і справді відчувають сором, коли їх так пристиджують.
  прояви більше схожі на наслідки вагінофобії - це страх і несприйняття репродуктивних якостей жінки. Страх перед вагітністю, народженням дітей, тощо. Відповідно, огида до всього, що цього стосується, тощо. Наприклад, батькові, що страждає вагінофобією, тяжко змиритися з тим, що його улюблениця-донечка є жінкою яка може завагітніти, народити, тощо. Такий батько дуже небезпечний для своєї доньки. В наші часи цього вже менше, а от раніше вагітних доньок дуже часто вибивали рідні батьки, виганяли з дому вагітними, тощо.

Подібна фобія є небезпечною, бо часто призводить до тяжких наслідків. Це можуть бути, наприклад, побиття жінки чоловіком, або сестри братом, або дочки батьком тощо.

Причини вагінофобії вже розглядалися. Але ще хочеться додати можливі передумови виникнення цієї стародавньої фобії у людства.
Всі ми знаємо, що у давнину по всій планеті був матріархат, який якимсь чином перетворився на патріархат. Ми не знаємо що діялося у часи, коли відбувалася ця "зміна влади". Можливо, жінки робили щось таке, що перелякали чоловіків на багато поколінь наперед, аж до наших часів, і чоловіки були змушені захищатися створивши всі ці жорстокості та розправи над своїми кривдницями, відголоски яких ми можемо спостерігати і у наші дні.
Щось таки там було, раз носії визначили, що первісно був матріархат, але існування жінок-воїнів багато ким заперечується по наші дні, так ніби це якась таємниця. Можливо, цей переламний період ще не досконало вивчений просто.

Добре, що нині чоловіки і жінки рівноправні, люблять одне одного і дружать одне з одним.