Scienсе

Американські учоні пробурили шурф глибиною 800 метрів і діаметром 60 сантиметрів в льдах Антарктиди. З допомогою гарячої води… І там вони обнаружили велике озеро і множество мікроорганізмів…

Я сначала, конєшно, трохи порадів за мікроорганізмів. Бо якщо в тебе не було гарячої води пару мільярдів років, то це ще довше ніж у нас на Солом’янці… Тепер хоч помиються…

С другой сторони, у мікроорганізмів ніхто не спитав і не поінтересувався, чи нужне їм таке вторженіє… Чим їм тепер те отвєрстіє заліплювать назад? Воно ж сквозняки тепер будуть, то можуть попростуджуватися… Чхатимуть і кашлятимуть…

Людство за якісь сто чи двісті років неодмінно забуде про цей експеримент і полізе бурить скважину в льдах опять. І там з величезним удівлєнієм обнаружить популяцію мікроорганізмів, хворих на грип і воспалєніє льогких… А ще можить обнаружить, що мікроорганізми п’ють і курять. Бо я ніколи не повірю, що хтось не кинув униз скважини пепєльніцу або банку з пивом… А потім чекав, коли воно там внизу булькне… Це ж інтірєсно… Лічно я б кинув… … Ото буде сенсація!!!

Обізяна (відповідно до Дарвіна) – существо, конєшно, прогресивне й продвинуте, ну опасне й дурне… Воно злізло з дерева, і замість того, щоб їсти вкусні й доступні банани і далі, почало літать по небу на великих металічних трубах з крилами, спустилося під воду, дихаючи через шлангу, піднялося в космос на кількох цистернах горючого і стрибнуло з неба на спеціальному простирадлі, яке назвало парашутом… А потом стало сверлить Землю...

Навіщо? Для чого? … Ще обізяни навчилися убивать друг-друга в промишлєнних масштабах…

А от як витягнуть кісточку з вишні і не забризкать собі майку, за тисячі років еволюції, так і не придумало… Тупориле…