хочу сюди!
 

Даша

38 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 20-35 років

Скалапендра - жива й здорова

  • 15.08.14, 19:10



Дослідник Чепінога

СКАЛАПЄНДРА – жива й здорова, і вам всім прівєт од неї! Регулярно приходить в умивальник і живе там собі пріпєваючи… Вчора прийшла не сама, й не з дочер’ю (бо ту я вже узнаю по походкє)… Судя по размєру і общим обтіканіям – прийшла з новим парньом. Накачаний

такий, загорілий, наглий… Возможно, в очках “Рей Бен” і в плавках, з бокалом “Кампарі” в волохатих лапах… Дочку не взяли навєрно, шоб не шокірувать молоде созданіє. Бо секс в умивальнику між двома скалапєндрами - то дуже опасно для нєокрєпшего ума і незиблімої юності. Шо з неї виросте в такому случаї?... (це риторичне питання було)

Скалапєндр заглядав в саму глубину раковини - отчаянний пацан… А може просто вийобувався перед бабою… А потом лежав на скалапендрисі і щекотав її руками… Хіхікала…

Але скалапєндра – то таке. Ми вчора з кумом чуть не унічтожили цілу цивілізацію. Случайно… Цивілізацію муравйов…

Бо варили плов, і по цій причині кинули у вогонь велику дровину. А там, оказується жила якась мурав’їна община з давніх давен. Вони конєшно не винуваті, шо там поселилися, бо це їхня родіна, яку не вибирають. Ну й ми з кумом тоже не винуваті, бо нам плов був нужен. Спеціально на мурав’їв войною ми не йшли конєшно…

Оказавшись в кострі, мурав’ї страшно розстроїлися і почали немедлєнну евакуацію… Організовані і дуже соціальні животні… Тікали вони не просто так, а шось ше й носили в руках, шоб спасти із плам’я самоє дорогоє. Роздивиться, шо саме вони спасали мені не удалося. Але, думаю, шось тіпа – бойового знамєні, архівов і серверов з ідєнтіфікаціонними кодами… Один муравей точно ніс сейф в обох своїх руках, - я бачив… Він його не кинув даже коли огонь підкрався в непосрєдственну блізость до нього… Отвєтственний. Думаю, якусь награду йому должни дать. Орден, або хоча б похвальну грамоту…

Витягнуть дровину з огня у нас не вийшло, бо вже сильно горіло. Але ми поклали їм вітку дерева і вони по ній перейшли на мирну територію. Конєшно, без жертв не обійшлося, ну основна маса населення врятувалася. Вони сразу начали строїть новий дом і нову страну в новій дровині. Ми на на ній хрестик намалювали, шоб в следующий раз їх не спалить, бо другої мірової вони можуть не пережить, особенно коли плов вариться і отвлікаться од цього занятія категорично не рекомендується…

Одною із перших мурав’ї винесли матку з крилами… Вона дивилася на нас глазами, полними отчаяння. Думаю, шо вона шось казала тіпа, будьте ви прокляти, хвашисти прокляті… - Та успокойся, - кажу, - мать Тереза, пля. Жива ж ти! - а це саме главне…

В качестві компенсації ми з кумом насипали їм горку сахару коло нового дома… І мурав’ї сразу понесли його в хату… Гуманітарний конвой, бля…



3

Коментарі

Гість: fedik777

115.08.14, 19:31

..ця чудова прырода прожывала у мэнэ у ванных партамэнтах..зараз я на 11 им нэ пэрфэктно..

    215.08.14, 19:38

    он крут
    можно читать круглые сутки