Кіт у чоботях

Це мої поля і мої сади.

Це мої фортеці у далині.

Мої пасовиська біля води,

і мої рибини на мілині.

При дорозі яблуні і айва,

зеленіє хміль, зріє виноград –

все моє: трава, у траві мишва,

а над нею мат польових бригад.

Мій Чумацький шлях, і в могилах прах,

сорок сім чудес, всі АЕС і ГЕС,

дим вогнів в лісах і кадил в церквах,

і туман увесь із озер і плес.

Це мої комбайни і трактори,

фабрик чорний піт й лихоманка жнив.

Сутінки зійдуть на мої двори,

і мої жінки заведуть там спів.

Це мої кордони і наркота,

це мої наливки і самогон,

це мої сини в теплих животах

достигають в мріях про закордон.

Мої божевільні від дня до дня

восхваляють Господове ім’я.

Це моя країна. І вся хуйня

в цій країні також лише моя.

То ж чого ти хочеш, безжальний світ?

Що ж мене висмоктуєш у журбі?

Я і певний брід, і смачний обід,

і жінок, і рибу віддав тобі.

Розтисни кулак, напрямок чи знак

поміняй на все неземне й земне –

де ховаєш ту, котра просто так,

без мого усього прийме мене.