Розплутую нитку самотності,Ховаюсь у коконі віри,Я знову у хвилях непевностіШукаю закономірність. Чи сльози і розпач заслужені,Чи може то помилка неба,В хаосі обману спустошеніЗабули духовні потреби. Прокльони на кожному кроці,А ненависть душить кохання,І заздрість, як більмо на оці,Світ робить лиш місцем ридання. Уміло в туман безнадіїЗатягують сильні і хижі,Їм вигідний розбрат в країніРегочуть над розпачем сиріт. То може вже досить боятисьЧас правді...

Читати далі...

готую подарунок для подруги і роздумую як краще розташувати листочкиголосуйте за ваш варіант1.[Приєднана картинка]2[Приєднана картинка]3[Приєднана картинка]робота не завершена, тому видно дротикиP.S. плела без схем і досвіду, тому сильно не критикуйте)

[Приєднана картинка]

Задумалась над висловом "Почати з чистого листка" - а чи реально це взагалі? Схоже, скільки б ми не брали чистих листків, деякі слова чи речення все одно будуть проступати з попередніх. Декотрі будуть майже непомітні, а декотрі видно дуже чітко - в залежності від важливості того чи іншого вчинку. І чи взагалі є сенс в абсолютно чистому листку? Не рахуючи немовлят, звісно. Може варто осмислити зроблене і прожите, і заповнювати нову сторінку життя, враховуючи уроки пройденого? Не ховати ...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

"Тільки той досягає мети, хто іде,тільки той, хто горить не згорає..." О. ОлесьЧас зійти з шляху прокрастинації і піти шляхом дій.Перший крок зроблено.Побажайте успіху з наступними.[Приєднана картинка]

Щиро вдячна за всі запропоновані варіанти!НаосліпІду по життю навпомацки,наосліп шукаю сенсу,в ціні у людей карбованці, машини, цицьки і \\\"перці\\\".Всі прагнуть овацій і захватуфігурою, владою, сексом,успішний лиш той, хто на папертістоїть мов монах й править месу.Тому і бреду я навпомацки,ховаюсь в собі від розпуки,шукаю душею самітників,людей, в яких жилаві руки.Їх погляд ясний, хоч і зболений,а серце мережане шрамами,навчусь в них любити без роздуміві бачити сонце за...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]P.S. всі фото зроблені телефоном

Є люди з зимою у серці, І серед весни їм спокою нема, Дратує їх спека і плями на сонці, Дратує кохання, бо свого нема. Є в деяких людях холодна зневага, Пронизливий погляд їх рве до кісток. Слова їх колючі і гострі мов шпага, Їх мова в'язка, як зибучий пісок. Є люди із мороком в душах, Їх погляд - підступна, оманлива ніч. Вони прагнуть влади, в обіймах задушать, І солодко брешуть не зводячи віч. Є люди із жменькою снігу Вона заміняє їм душу й любов Ви їх пошкодуйте,...

Читати далі...

- - Послухай, Смерть, чи не могла б ти кілька років погуляти і не приходити до тих кого я знаю і люблю? - - Чому ж ні? Можу, але потім доведеться забрати кількох разом. Оптом, як то кажуть. - - Так теж не добре. А може ти б не забирала їх взагалі? - - Ти ж знаєш, що це неможливо. - - Знаю. Але...

Читати далі...