безумство

Безумство моє, о безумство!
Лечу я у вир бездумно!
Я падаю в прірву незнану,
Й мені наплювати на рани,
Які я собі здобуду -
Безумна я є - і буду!
Останнє мигтіння спокути...
Лише - не згубить, не забути
Дорогу оту до раю...
А там - хай мене карає,
За все те, що в серці зростила,
Велика гаряча сила.
Схопити палкі обійми -
Підступно отак, розбійно!
Свідомість затьмарити жаром,
Себе віддавати товаром...
Й натомість - ніщо не просити.
І - жити! Безумно жити...

Останні статті

...сто...відсоткова арифметика
20.09.2010, 01:15
мої (не)спогади... про тебе
20.09.2010, 01:00
...чекання на весну
29.05.2010, 18:55
...а завтра...
06.02.2010, 17:39

Коментарі

N 47-ий

116.09.09, 00:27

І куди від цього життя подінешся...

Karpusja

216.09.09, 09:25

Й натомість - ніщо не просити.
І - жити! Безумно жити...

Гість: ННП

316.09.09, 09:35

Коли нічого не просити, то подарунком, а не товаром, +

Гал@ктика

416.09.09, 19:51Відповідь на 1 від N 47-ий

а не потрібно нікуди діватися - кожен сам собі обирає свій шлях і йде ним ... хоч іноді для декого ваш вибір може здатися безумним

Гал@ктика

516.09.09, 19:52Відповідь на 2 від Karpusja

- з вдячністю до Вашої уваги

Гал@ктика

616.09.09, 19:55Відповідь на 3 від Гість: ННП

... саму пересмикує від цього слова у житті, а у вірші - тим паче
так написалося уже

O Mi-kron

717.09.09, 09:13

Полинь у обійми
З кохання чарунком,
Та тільки не крамом прийди -
Подарунком...

Хай світ шаленіє,
Осудить й карає,
Все ж буде це наша
Дорога до раю.

Не будем ні в кого
Прощення просити,
А будем бездумно
Кохати і жити...