В очах калини - дума невесела,Ліхтарик слова піднесу до віч - У чорних рамах - тихі білі села.Берези замість поминальних свіч.І тіні... Тіні... Легіони тіней,Що хлібця просять. А його нема.Безумна мати валку перестрінеТа вимолить хоч крихітку зерна...Сміється вождь у хаті на портреті - До цих примар - "страшніших від біди".Сів на порозі спухлий тридцять третійЗі жмутком зеленим лободи.Весна... Великдень. Янголи зчорнілі.В саду хрущі над вишнями гудуть.Нема душі у зболеному тілі...
Читати далі...