Це не наша війна

Привіт усім! Я є звичайний котик,

Родився я у дні буремні ці, і от,

Нарешті, от, коли почав ходити,

Гатити стали та й по нашому селу,

Із самохідних установок. Заховався я,

А коли виліз - не знайшов я мами.

І де лиш не шукав. І бачив я солдат,

І коли теж дивились всі на мене,

То очі опускали й червоніли.

З сусідньої держави 

Вони усі були. Одного разу встиг втекти,

А то б схлопотав

Із автомата чергу. Вивезли мене,

Я звідти виїхав. Тепер живу в столиці,

І виріс вже я, і великий,

І мене люблять всі, і пара в мене є -

Сіамська киця із багатої сім'ї.

Бува, хворіємо, чи я, чи то вона.

Та добре, що я не один. І буває, плачу,

Коти теж плачуть. І буває, мама сниться.

Як ти, мамо? Ніхто тебе не ображає?

Як там ти? Не знаю, де ти є,

Скучаю і тужу. Й місця, буває, рідні сняться,

Та знаю я одне - нам, можливо,

Теж скоро бути там, на Небесах.

Нема там цього жаху. От і все.

Не бійтесь, з вами Я

Й ніхто на ви - колись казав Ісус.

Не знаємо чогось, чи вражий страх у нас,

А потім сатана й прислужники разом,

І іже з ними гадості всі роблять. Ви учіться,

От я колись багато теж не знав, 

Коли людиною я був. І теж переселився у кота,

І віддаю борг свій. Нічого, хай пройде погане назавжди,

Назавжди добре хай залишиться...

(тут закінчується, фраза внизу - пондеромоторика, мабуть, Вищого Порядку - авт.)

Це так колись Ісус казав

P.S.  Згадуємо пісні "Crossfire (Instrumental)" (Scorpions) та "Unknown Soldier" (Spyro Gyra).