Площа янголів
- 29.10.09, 17:07
Ігор-Богдан Антонич
На площі театральній мармуровий тенор вже двісті літ співає зорям золотим. Коли з наказу ночі стануть веретена, завмерлі ткальні сповиває сивий дим.
Дівчата від станків вертаються додому і мріють в сласних снах про тенорів палких, як пестять їх нестямно й миють співом горла й руді коти зрадливо ластяться до них.
Господар міста – лев, що спить під арсеналом, підводиться поволі, йде в пустиню площ. Герої сплять, в домах розпусти ще співають, і бунтарям у тюрмах волю дзвонить дощ.
На площі мідних янголів, сповитій в тишу, коли інкавст червоний розливає тьма,історик з п’єдесталу про минуле пише і гусяче перо мачає в каламар.
11
Коментарі
Злосний хомяч
129.10.09, 17:50
zmi_j
229.10.09, 17:52Відповідь на 1 від Злосний хомяч
Саме так Він і є
N 47-ий
329.10.09, 18:27
The Beauty!
430.10.09, 06:50
вірш чудовий, фото також!
dugme
530.10.09, 08:42Відповідь на 3 від N 47-ий
Але ж немае такого лева та мідних янголів.
А взагалі у Львові не один, а три арсенали...
oma
630.10.09, 09:14
Як завжди красиво )
TatianaR
730.10.09, 10:14
чудова композиція
анонім
830.10.09, 12:27
Гарна ілюстрація вірша
ANne*
930.10.09, 12:51
Палає ніч пташиним співом...
Tanysa@e-mail
1030.10.09, 18:39