Сенс життя

Глибина світу вимірюється лише глибиною власної душі.

(Сенс життя, сенс буття — філософська та духовна проблема, 
що має відношення до визначення мети існування, 
призначення людства, людини як біологічного виду, 
одне з основних світоглядних понять, 
що має величезне значення для духовно-морального 
становлення особистості.
Вікіпедія)


Неймовірна правда

Вона втомилась - поспішала часто,
Багато встигнути хотіла за життя.
Тепер знайшла для себе трохи часу -
Для роздумів й німого каяття.

Сиділа мовчки, міряла очима
Все навкруги і слухала птахів.
Згадала скільки було за плечима
Отих легких і нелегких шляхів.

Ціле життя враз пам'ять відтворила,
Згадала все, увесь земний політ.
Любила всіх, себе лиш не любила,
І в цьому був її найперший гріх.

Марина Лавришин


Порада від улюбленого автора

Вчора мене запитали: що я сказав би людині, яка переживає душевну порожнечу?
Я відповів: продовжувати сповна її проживати. Поки не відчуєш сили підвестися і зробити маленький крок.

Не змушуй себе бути щасливим, будучи нещасним, не приміряй на себе нескінченні поради на кшталт «зберись і змуси себе щось зробити», «поки ти плачеш, щастя йде», «час не мріяти, а діяти» тощо.
Ще небезпечніше порівнювати себе з тими, хто нібито міцніший, сильніший, успішніший.
У кожного своя швидкість життя.
Але навіть на дні пам'ятай, що нагорі світить сонце, і вір, що обов'язково настане ранок, коли прокинешся і зрозумієш: стало легше.

Ельчин Сафарлі


Добре...

Чим старше я стаю, тим більше розумію, що це нормально
жити життям, яке інші не розуміють...
Що це нормально не виправдовуватися за свій вибір,
за те, який спосіб життя ти ведеш...
Це нормально нікому нічого не доводити і жити у своєму темпі,
і бути тим, ким ти хочеш бути,
а не тим, ким тебе хочуть бачити інші.





Добре, що нічого ви не знаєте,
добре, що майбутнє уві млі.
Всі ми, всі ми в цьому світі знайди, —
нас приніс лелека на крилі.

Все це знає Той, хто нас придумав,
хто поклав життя на терези,
у чиїх безмежних каракумах
Вічність грає в довгої лози.

Юний предок дивиться з портрета.
Сиве сонце сходить у вікні.
Вчора, пролітаючи, комета
підморгнула приязно мені.

Ліна КОСТЕНКО

В весняних росах загублюся



Поговори зі мною, помовчи.
Постій біля порога, ніч послухай.
І помолись, і навіть закричи.
І не заплач, хоч на душі розруха.

Хоч там глибокі вирви від ракет.
Посічена душа, несповідана.
Ти принеси їй весняний букет,
Хай заживе її глибока рана.

Ти принеси, а я його поллю.
А я поллю і посаджу хай квітне.
Тебе прошу і Бога я молю -
Пошли нам літо тепле і привітне.

І радість, й перемогу. Не жалій.
Ти принеси Її таку велику
Щоб день завмер на квіточці малій
І ніч молилась Богу-Чоловіку.

І ми з тобою будемо мовчать.
Тремтіть від щастя, марити весною.
Ми будемо від радості кричать.
Поговори, о доленько, зі мною...

Г.Потопляк.

Роздуми про паралельні світи...

Чи існує насправді мультивсесвіт? Розмірковують фізики
 Юлія Даниленко, головна редактора  SPEKA 

Інтерес до теорії мультивсесвіту, згідно з якою наш Всесвіт є лише одним із багатьох, різко злетів після виходу фільму «Все завжди і водночас». (https://uakino.club/filmy/genre-action/13636-vse-zavzhdi-vodnochas.html). У стрічці розповідається про Евелін Ван, яка подорожує у пошуках версій себе в паралельних всесвітах, щоб разом зупинити руйнування мультивсесвіту.

[ Читати далі ]

 


Mike Rowland


То хто ж такий Майк Роуленд?

Британець і джентльмен, простий, трохи сором'язливий. Народився він у Лондоні в 1958 році, саме тоді, коли з'явилися на світ «Beatles».

Його батьки люблять із гордістю демонструвати піаніно, на якому він грав у дитинстві. Вже у віці дванадцяти років молодий талант писав тексти для поп-композицій. 

Роуленд дуже чутливий: музика для нього стала можливістю висловити щось із його невловимого натхнення, що прагне знайти вихід.

 

[ Читати далі ]

Отже, музика Роуленда стала відома у всьому світі, отримавши признання від Австралії до Східної Європи. А що сам музикант? 
Зазвичай люди сміються при звістках, що виконавець, який має великий успіх, живе дуже скромно. Але такий уже Майк. 
Він веде просте життя у провінції, розводить курей, працює у саду та багато часу проводить зі своєю родиною. 
Він не любить виступати з концертами, лише час від часу, підкоряючись натхненню, створює свою неповторну музику. 

Його мелодії, до країв наповнені любов'ю, співчуттям і чарівним світлом, мають здатність пробуджувати ці почуття в серці людини, зачіпати щось глибоке, потаємне, коли слова стають уже не потрібними.


Джерело:

https://www.last.fm/ru/music/Mike+Rowland/+albums?page=1

https://www.last.fm/ru/music/Mike+Rowland/+wiki

Mike Rowland~Magic Moment


Музика Майка Роуленда - це таємниця. 
Хтось сказав такі слова про нього: 
«Поки є люди, які створюють таку чудову музику, 
у світі буде щось прекрасне». 
Варто сказати, що три з чотирьох листів, 
які приходять на студію "Oreade Music" 
(на якій виходять альбоми Майка), присвячені саме йому. 
Отже, в чому полягає таємниця?

Він виконує свої твори на старому фортепіано "Steinway", додаючи до своїх аранжувань скрипкові партії. Для цього він зазвичай використовує спеціальний синтезатор старої моделі з дуже «теплим» звуком. Мелодії Роуленда напрочуд прості. Деякі люди, послухавши його композиції, заявляли, що вони й самі могли б написати цю музику. Однак другого Майка досі немає. І, може, тому, що його мелодії дуже інтуїтивні та сердечні. В них немає мовних чи якихось інших перепон, вони близькі душам всіх людей.

Так його композиції сприйняли вперше, такими залишаються вони й зараз. Ця музика звертається до всіх, але при цьому вона ніколи не стає сентиментальною. Слухач лише повинен постаратися перейнятися її природною простотою. Якщо він не зможе, то музика Роуленда виявиться безглуздою і пройде повз його свідомість. Твори композитора надають слухачам простір для легкої меланхолії, душевності та теплоти; вони запрошують усіх у світ гармонії.

Його мелодії, до країв наповнені любов'ю, співчуттям і чарівним світлом, мають здатність пробуджувати ці почуття в серці людини, зачіпати щось глибоке, потаємне, коли слова стають уже не потрібними.

Думки про музику

Музика буває різною....
Для Серця й Душі, велична й заспокійлива,
бентежна і весела, але ніколи, ніколи не байдужа!
Ці чарівні сім нот здатні передавати настрої
й викликати емоції, підтримувати та насолоджувати.....
Є щось особисте, потаємне, про що не хочеться кричати,
Вона буває серйозною і легкою....
Вона потрібна нам різна,
ЦЯ МУЗИКА.
Й мета у неї завжди одна - приносити задоволення.... (с)


Меланхолійно дивлюсь у вікно.




Дивлюсь меланхолійно у вікно,
Де тихо стелиться серпанок такий ніжний!
Здається, що дитинство не пішло
І ніби вчора бігали малими.

Стрибали по калюжах дощових,
Ховалися від мами у сусідів.
Метеликів ловили чарівних,
А потім випускали, щоб летіли.

Так пам'ятаємо прекрасні вечори,
Хрущів над грушкою, чи то були черешні...
Коли вдихали пахощі п'янкі
І слухали трави нічної шепіт.

А зранку бігли у луги по квіти:
Волошки сині, маки і дзвіночки!
Збирали квітів цілі оберемки
Й плели з ромашки запашні віночки.

Усе було... і шкода, що минуло...
Та пам'ять - то скарбничка чарівна.
Усе, що рідне, все, що серцю любе,
Вона ключем закрила й зберегла.

А потім тихо так по кадрику виймає
І спогадами крутиться кіно...
А я, усміхнена й щаслива, (я ж згадала!)
Меланхолійно дивлюсь у вікно.

Марина Семйоник


Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
36
попередня
наступна