Душа моя мов тихе ехо, що заблукало в тишені, його минає сіре лихо, воно шукає когось у сні То тихо зойкне,то покличе, то перетвориться на тінь, І тінню болю без обличчя, воно зустріне новий день. Розсіється промінням сонце, блисне росинкою в траві, легеньким вітриком у серці, співає болісні пісні. А ніч прийде і знову тихо, блукаючи поміж дібров, у самоті ридає ехо шукаючи свою любов.....