Самотність!

Душа моя мов тихе ехо,
що заблукало в тишені,
його минає сіре лихо,
воно шукає когось у сні
То тихо зойкне,то покличе,
то перетвориться на тінь,
І тінню болю без обличчя,
воно зустріне новий день.
Розсіється промінням сонце,
блисне росинкою в траві,
легеньким вітриком у серці,
співає болісні пісні.
А ніч прийде і знову тихо,
блукаючи поміж дібров,
у самоті ридає ехо
шукаючи свою любов.....