хочу сюда!
 

Маргарита

47 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 45-52 лет

Блог Ольги Шарко про мову. "Смачно, а не жахачно" (частина 2)


СМАЧНО, А НЕ ЖАХАЧНО – 2

Доброго здоров’я, мої любі читачки, читачі та особи поза гендерною бінарністю. Ви тепло зустріли першу добірку рецептів із колоритними назвами, тож відкриватимемо й надалі такі цікавинки.

Як і в першій частині "Смачно, а не жахачно", зазначаємо, що вислів «Смачно, а не жахачно» – це частина однієї з рекламних кампаній мережі супермаркетів ‘Billa’. Ми чуже не привласнюємо, ми популяризуємо smiley

А от ви знали, що десертні вареники, тобто ті, що з солодкою начинкою, називаються матунами?

Тепер вам це відомо завдяки рівненській розвідці Костянтина Грубича. Зацитую довідку з опису під відео:
«Продовження кулінарної експедиції з Оленою Красовою з Рівненського ТБ. Матуни – від слова «мотати», просто звучить воно на Поліссі по-древлянськи (чи то пак по-білоруськи): «матати». Ото й потрапило через діалектичний вибрик таке чудове слово у гастрономічну народну українську збірку. Насправді, матуни – це звичайні вареники, лише більші за середні, і начинка у матунах неодмінно має бути солодкою. Інакше то вже справді вареники».

 

 

 

 

Наступну страву можна було би просто назвати «каша з капустою», однак прикладкова форма  означення «каша-капуста», утворена способом словоскладання,  звучить куди оригінальніше.

Певною мірою мені ця каша нагадує карбонару – причому не спагеті, а саме ризото карбонару (є й такий рецепт), оскільки в до зварених з овочами рису й пшона додають сирі яйця, які не просмажують, а лише загущують на залишковому теплі страви. Ну а наприкінці до гарніру додають шкварки (в карбонарі замість сала додають свинячу щоковину чи панчету, ну, або вже на крайняк – бекон). 

 

 

 

 

Кому потрібен рецепт ризото карбонара – ось я знайшла англійською. Італійською, на жаль, не володію, та й гадаю, що ви теж:

 

 


 

 

По-секрету: в автентичну карбонару не додають вершки, цей інгредієнт з’явився в спагеті з економічних міркувань: яйця з вершками гуснуть повільніше, ніж самостійно, тож можна заготовити багато емульсії та додавати її до великої кількості зварених макаронів – це економить час та електроенергію. А от лише з яєчним соусом ви за раз приготуєте максимум чотири порції пасти (можливо, комусь ця просвіта від Іллі Лазерсона стане в пригоді).

Суто лінгвістично назва «каша-капуста» скидається на назву іншої страви, більшою мірою єврейської, ніж української – каша варнішкес.  Ця страва виникла якраз у наших краях, однак вигадали її не ми, а дружній нам народ. «Варіншкес» із ідишу, здається, – це вареники. Однак до гречки додавали не традиційні вареники, а макаронні вироби, які мали схожу на них форму (такі собі ліниві, чи навіть фальшиві вареники). Італійською, як я з’ясувала, ця конкретна форма пасти називається creste di gallo, вони з наскрізною порожниною, однак справді схожі на варенички. Проте до каши варнішкес зазвичай відварюють інший різновид макаронів – фарфале, або ж по-нашому метелики.

Кому цікавий рецепт пасти з гречкою та грибами – знову лишаю рецепт англійською. На жаль, у нас ця страва після Голокосту зникла, тож українською на Ютубі рецепту не знайти. Ось хіба що тут є текстовий варіант.

 

 

 

 

Вчора, поки я писала цю статтю, паралельно увімкнула українськомовні рецепти. На черговому відео мені випала реклама українського приватного виробництва, а рекламу я не пропускаю, хоч слухаю її фоном, адже блогерів та блогерок слід підтримувати.  І от випадково з ролика «Винні і сирні погреби України/дослідження українського крафту», розкрутку якого оплатили, я почула такий крутий діалектизм:

 паскувати – святкувати Великдень.

Навряд ви переглядатимете півгодинне відео задля одного слова, та якщо раптом когось зацікавить сама тема – будь ласка:

 

 

 

 

Як є бульба й капуста – так у хаті й не пусто. Саме таким прислів’ям розпочинається чергова гастрономічна розвідка Костянтина Грубича про бульб’яники. Ззовні вони чимось схожі на зрази, хоча тісто готують із суміші сирої та звареної картоплі, а начинку – з подрібнених грибів з м’ясом чи без нього. 

Хто уважні, ті на восьмій хвилині почують речення «Спечені бульб’яники присмачити шкварками». Дивимося й дивуємося, що ж то за слово таке, на допомогу, як завжди, словник Бусла:

  • Присмачувати (доконаний вид – присмачити) – додавати присмаки в їжу, страву
  • Присмачування – дія до «присмачувати».

 

 

 

 

У попередньому відео пан Костянтин розповідає про різницю між бульб’яниками та картоплянниками й лежнями. 

Так, лежні – то зрази з квашеною чи соленою капустою, тісто для яких роблять із відвареної картоплі й обов’язково з дрібочкою соди. Причому капусту можна не лише загортати в тісто, а й просто в нього додати (це вже мені нагадує іншу слов’янську страву, яку в народі називають лінивчиками).

 

 

 

 

А картопляник – то один великий пісний пляцок із тертої картоплі розміром із усю пательню. Пан Костянтин вкрай просить не називати його деруном, адже смак у страви, як він стверджує, геть інший. Хоча от в одній мережі фаст-фуду, назву якої тепер не прийнято згадувати, картопляниками називали, а може, і досі називають порційні оладки, схожі на деруни (в США їх називають hash browns  або hashed browns).

 

 

 

 

До речі, є ще страва з аналогічною морфемною будовою слова, що й картопляник – цибуляники.

 

 

 

 

Ви знали, що на Закарпатті динями називають геть не дині, а кабачки й гарбузи? Як так сталося – дивіться у сюжеті Вікторії Сонячної. А суп із кабачків, як ви вже здогадалися, прозвали динянкою (наголос на першому складі).


 

 Першоджерело: https://mala.storinka.org/%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3-%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8-%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83-%D1%81%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%B0-%D0%BD%D0%B5-%D0%B6%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0%BE-2.html

0

Комментарии