Путин задаривает "своих президентов" кредитами, читай взятками

Как же любит Владимир Владимирович Путин взятки раздавать... хлебом не корми!

Помните, Россия Украине в конце 2013 года кредит в 3 миллиарда долларов выдала?! Думаете, просто так? На поддержку какой-то там нашей экономики или социалки? Нет, конечно. Это была взятка чистой воды, а если быть точнее - благодарность российского лидера Януковичу, за то, что он не подписал Соглашение об ассоциации с ЕС в Вильнюсе. Более того, эти деньги, как потом написал на своей страничке в Facebook журналист Юрий Бутусов "были изъяты из Фонда национального благосостояния РФ, предназначенного для обеспечения развития русского народа, чтобы помочь бандитскому режиму в Украине подавить народные протесты"...

Потом, а вернее совсем недавно, точно такая же история случилась с Белоруссией. Как только у Лукашенко начала уходить земля из-под ног, он сразу явился к Путину и вуаля - 1,5 миллиарда долларов у него в кармане. И снова байки про поддержку экономики и товарооборота между двумя союзными государствами, которые очень пострадали в результате пандемии коронавируса. И ничего, что в этой стране уже почти 2 месяца не утихают массовые протесты. Ничего, что большая часть населения страны не признает Лукашенко законным президентом. Главное сейчас, действительно, ни разу не политический кризис, главное сейчас - это товарооборот между Белоруссией и Россией восстановить. Благодаря влитым российским 1,5 миллиардам долларов. Ну, смешно же...

Думаете, на этом все, "добрые" дела президента России заканчиваются? Что вы, господа. Нет, конечно. Вы точно не успели еще даже подумать, а Путин вон Молдавии уже во всю "помогает".

Короче, прямо сейчас Игорю Додону прилетит гуманитарка от Путина в размере 0,5 миллиардов рублей. Эта сумма, как было озвучено Владимиром Владимировичем, пойдет на поддержку молдавских сельхозпредприятий, пострадавших от засухи. Вы прикиньте только, российский президент переживает за молдавских аграриев, на которых обрушилась засуха - уму непостижимо... А потом, но это уже скорее после президентских выборов, которые, кстати, пройдут в республике Молдова 2 октября, Россия планирует прислать еще 200 миллионов евро, которые не смогла выдать весной, из-за решения КС Молдавии.

Но вот это еще не точно, потому что, оказывается, европейские политики против.

Это письмо, адресованное Дональдом Туском Майе Санду, в котором председатель Европейской народной партии просит кандидата в президенты Молдовы и главного конкурента Игоря Додона не брать столь щедрый путинский подарок. Условия, мол, плохие, процент высокий, да и вообще, Европа сама в состоянии поддержать Молдавию финансово, ну, по крайней мере, он (Туск) сделает для этого все возможное.

В общем, запасаемся попкорном и наблюдаем, смогут ли финансовые вливания Путина оставить у власти в Белоруссии Лукашенко, а в Молдавии Додона. С Украиной он пролетел, как известно.

У Таджикистані готуються скинути обридлого диктатора

В Таджикистані уперше за довгі роки з'явився шанс видворити з президентського крісла Емомалі Рахмона, який утримує владу ще з 1994 року. Рахмон давно відомий тим, що усуває своїх політичних конкурентів, нехтує дотриманням прав та свобод громадян та активно насаджує культ особистості. При цьому так званий самопроголошений "лідер нації" за 26 років у владі нічого не зробив, щоб перемогти бідність з безробіттям та переломити важку ситуацію з наркотрафіком. 11 жовтня в Таджикистані пройдуть чергові президентські вибори, які, судячи з попередніх виборчих кампаній, можуть знову перетворитися на умовність.

Але на диво тих, хто вже поспішив похоронити громадянське суспільство в Таджикистані, саме зараз в країни з'явився шанс радикально змінити політичну ситуацію, та при цьому знайшлися серйозні ресурси та можливості для цього. Перспектива демократичних змін виникла завдяки діяльності лідера Соціал-демократичної партії Рахматілло Зойірова, що не тільки жорстко розкритикував Рахмона та умови прийдешніх виборів, але й активно шукав підтримку для організації масштабного протесту. У результаті в листуванні з Темуром Варкі, який живе за кордоном та є впливовим противником Рахмона, Зойіров заявив про згоду Азіатського банку розвитку виділити додаткові кошти на організацію майбутніх акцій протесту в Таджикистані.

При цьому судячи з офіційного листа АзБР головною умовою гарантованої підтримки є наступна передача банку контролю над Рогунською ГЕС. Незважаючи на вельми високу ціну за фінансову підтримку, Темур Варкі погодився з аргументами Зойірова та виразив готовність до спільних дій.

Таким чином, таджицькі опозиціонери уперше змогли об'єднати зусилля та заручитися реальною фінансовою підтримкою з боку зарубіжних партнерів. Чесно кажучи, це справжній прорив для громадянського суспільства Таджикистану, яке тривалий час не міг зважиться на активні протестні дії. Зойіров, безумовно, поступає правильно, як справжній патріот своєї країни, який готовий йти на компроміси заради здійснення назрілої революції. Невідомо, як саме закінчиться вже неминуче протистояння Рахмона з Варкі та Зойіровим, але опозиціонери явно вибрали правильний вектор для досягнення своїх цілей. З таким безкомпромісним підходом, рано чи пізно вони зможуть домогтися перемоги та демократизації країни. Україна же, в свою чергу, тільки виграє, якщо ще одним президентом, що підспіває кремлю, у світі стане менш.

Україну втягують в американські протести

Масові заворушення та погроми в містах США, приводом для яких стало вбивство поліцейськими темношкірого американця,викликали бурхливу реакцію у багатьох країнах світу. Акції протесту проти сваволі американської поліції відбулися на вулицях Лондона, Берліна, Брюсселя та інших європейських міст. Наївно вважати, що синхронний вихід на вулиці десятків тисяч людей у всьому світі дійсно є спонтанним обуренням людей через явище, яке відбувається на вулицях американських (та й не тільки) міст з лякаючою регулярністю. Враховуючи, що президентські вибори в США все ближче, а протиборство двох внутрішньоамериканських угруповань у боротьбі за владу все гостріше, очевидно, що будь-який конфлікт набуває політичного кольору. На жаль, Україна, як і інші європейські країни, виявилася втягнутою в американські передвиборчі пристрасті, бо вплив одного з угруповань на Київ сильний ще з часів першого українського Майдану.

Не міркуватимемо про справу Burisma та ролі, які грав один з чинних кандидатів в президенти США в кадровій політиці екс-президента України. Про це сказано вже багато та повторювати прописні істини не має сенсу. Однак, пташенята Джорджа Сороса, до яких без всяких сумнівів можна віднести оточення колишнього президента України, зробили хід у відповідь у цій шаховій грі та поставили офіціальний Київ в найскрутніше становище. По-перше, в інформаційному просторі України почалась масована атака на міністра внутрішніх справ Авакова. На сайті президента розміщено декілька петицій з вимогою його відставки, а в соціальних мережах ціла армія ботів вчиняє набіги на акаунти міністерства внутрішніх справ та його посадовців. По-друге, на вулицях Києва почали з'являться листівки із закликами підтримати американських погромників та вийти 14 червня на акцію протесту проти поліцейської сваволі. Місця зібрань - біля американського посольства та будівлі МВС України

Автори та замовники цих листівок невідомі, але судячи з виконання, вони вже робили агітаційні матеріали для народного обурення в США та Великій Британії.

Всі зображення надані для наочності та є у вільному доступі в Інтернеті.

Як ми бачимо, протести в США, Великій Британії, спроби влаштувати протести в Україні та, напевно, в інших європейських столицях організовані однією фінансово-політичною групою. Ще в 2017 році Джордж Сорос в інтерв'ю агентству Bloomberg передбачив Трампу недовге правлення, відтік інвестицій, крах економіки та остаточний розкол американського суспільства. Не варто вважати старого фінансиста пророком, він є провідником "м'якої сили" та експортером демократії. Цей експорт встигли оцінити Молдова, Грузія та, на жаль, Україна. Втім, ймовірно, у зв'язку з епідемією COVID-19 наступна порція "свободи" залишиться на внутрішньому ринку.