Р.В.

Пахло блискавками і м'ятою,
Краплі падали дощові.
Я вигадувала ім'я тобі,
Та туманилось в голові.
Розлітався світанок бризками...
Я сама, безіменна ще,
Виглядала з холодних блискавок
Теплий вогник твоїх очей...

***
він ходив по воді опівночі,
мов чекав кого - ніч у ніч,
а, зачувши горлання півнячі,
розвертався і ландав пріч.
і до ранку тинявся плавнями,
й дивувався, бідака, сам,
як сліди, на воді зоставлені,
відбиваються в небесах...

***

осінь

пісок золотий

в очі навіявся

смуток

дрібно на віях тремтить

сонячних променів жмутик

тане

туман

як мана

стелиться

листя

під ноги

падає

чаша

вина

Бога

роботи Аліни Максименко