вірші
- 07.12.09, 03:36
Виплети серце мені
Нитками з вовни.
На золотому коні
Місяць неповний
Вигарцює за ріг
Ночі гнідої.
Хто ж це у дверях ліг
Й виє бідою?
Доки зійде зі снів
Днина осіння,
Чутиметься мені
Це голосіння...
Нитками з вовни.
На золотому коні
Місяць неповний
Вигарцює за ріг
Ночі гнідої.
Хто ж це у дверях ліг
Й виє бідою?
Доки зійде зі снів
Днина осіння,
Чутиметься мені
Це голосіння...
8
Коментарі
sevama
17.12.09, 19:24
йєз !!!!!!!!!!!!!!!
я навіть знаю де й коли хочу й можу це чути
nexigo
28.12.09, 00:26
чомусь Бартон пригадався))
Анатель
38.12.09, 08:29Відповідь на 1 від sevama
може бути, може бути
Анатель
48.12.09, 08:30Відповідь на 2 від nexigo
Brodyaga
58.12.09, 08:44
Знаешь, как-то тоскливо...
Не грусти! 
Но очень хорошо написано! Молодчина! Даже чудится какая-то мелодия, когда читаешь твои стихи.
Анатель
68.12.09, 08:52Відповідь на 5 від Brodyaga
Дякую
То навіяло ще осіннім вітерцем, а так - сумувати ніколи 
Sobaka_seraya
78.12.09, 09:13
Дуже гарно!
Анатель
88.12.09, 09:20Відповідь на 7 від Sobaka_seraya
Дякую
ДДВ+
98.12.09, 13:01
Дядька Ёжка
108.12.09, 14:17