Поки не пізно

«Примус силою до братських відносин – єдиний метод, що історично довів ефективність на українському напрямку»;

«України немає. Є українство. Тобто, специфічний розлад умів. Дивним чином доведене до крайніх ступенів захоплення етнографією. Таке криваве краєзнавство»;

«Однак, яка саме це буде Україна, в яких межах вона буде існувати і навіть, можливо, скільки буде Україн – питання відкриті».

Це – цитати із інтерв’ю Суркова, колишнього помічника президента Росії. У нас, українців, не повинно бути жодного сумніву, що це не особиста позиція ображеного відставкою чиновника, а справжня політика Кремля. Путін марить відродженням російської імперії. Для нього існування справді незалежної України – головна перепона на шляху до його «величі».

Кремль може погодитися на «декілька Україн» і примусити нас до «братерства», але визнати незалежну державу – ніколи! Тому дитячі сподівання нашої влади на мир із Росією марні, на жаль. Єдиний спосіб закінчити війну, звільнити від посійської окупації наш Крим і Донбас, примусити Кремль до миру – це стати сильними самим і бути єдиним фронтом із цивілізованим світом. Нинішня українська влада має якнайшвидше усвідомить цю істину, поки не пізно.

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії