Їй присвячено

Твої мрії так ніжно вітер колише

І в серці бушує незгасимий вогонь

Хтось долю твою на папері вже пише

Таку  іще чисту як і сльози долонь.

Ти любиш світ й не знаєш негативи,

Точніше не бачиш, бо ще ти дитя.

Ти хочеш  побачити пролісок в зливі

І всьому злу виставляєш щита.

Ти хочеш поділитися краплею щастя

А у відповідь забираєш  ломане скло.

Ти хочеш захистити усіх від нещастя

А їм й не потрібно нажаль те добро.

Ти в душі вже не можеш тому протидіять

І не вже станеш ними, тими «ніхто»?

Та ще серце твоє б’ється і вірить,

Заглядає у світле від сонця вікно.

Будь краплиною чистою ПРАВДИ

Будь надією світла,  не тьми ,

Протидій тій нахабі , тій ЗРАДІ.

І купайся у річці весни!