складне життя

От мрієш..мрієш..

а що далі?..

немов би пустка..

і ні сльози, що була рані, а ні болю..

лише любов у моїй волі..а може Бог?!

а може доля..

скитатись в днях до нових слів,

що так не легко з його вуст злітають.

що десь в дорозі завмирають.

Хіба оце любов?

Дісталась мого серця..

Що б`ється, чи не б`ється..

і лиш воно женеться і в такт перекликається з його..

і от немає розуміння..

чому ж далеко те прозріння?!

що всим помітно..тільки не нам  - двом..

Думки..

безладно, хаотично..

пакуються  валізи..пустіють шафи..

і от немає більше щастя..

кохання не почуте..

А мрії..до болю жаль,

що мрією..було життя те..