Невже так важко?...

                    
Сьогодні почула фразу, яка просто вбила мене : " Кохання в наш час - розкіш, нажаль, я не олігарх."

Я, звичайно, розумію, що в наш час люди стали занадто меркантильними, злими і байдужими. Сама прекрасно бачу, що люди бояться своїх почуттів і стараються приборкати їх, але, невже, люди втратили віру в кохання?

Я розумію, що в наш час люди живуть розумом, не слухають свого серця, а воно - найкращий порадник.

Нещасна та людина, котра живе розумом, вона постійно повертається в минуле, постійно обдумує свої вчинки, постійно знаходить якісь недоречності у своїй поведінці, ЛЮДИ, ТАК ЖИТИ НЕ МОЖНА.

Я не закликаю вас повністю "відключити" розум і не думати над своїми вчинками, просто я хочу, ЩОБ ЛЮДИ ХОЧ ІНОДІ ПРИСЛУХАЛИСЬ ДО СЕБЕ І СВОГО СЕРЦЯ, ВОНО ЗАВЖДИ ГОВОРИТЬ ПРАВДУ.

P.S. література - підручнтк життя, хто не вірить, що почуттями жити краще, то почитайте "Войну и Мир" Л.В. Толстого і приглянтесь до Наташи Ростової, вона - істинний приклад людини, котра сприймає світ через свої емоції, а відчуває - серцем.