хочу сюди!
 

Маргарита

51 рік, лев, познайомиться з хлопцем у віці 46-53 років

Комп`ютер і Інтернет-дві невід`ємні частини нашого життя

Знаєте,дедалі частіше стала помічати,що мої ровесники,тай підлітки взагалі, стали проводити час в інтернеті. Дедалі більше всі стали захоплюватися так звани життям "В РЕЖИМІ ON-LINE". Стосунки вирішуються по телефону,друзі спілкуються через емейл або аську,люди знайомляться в чатах. І все це,як на мене,досить сумно ,адже інтернет потроху заміняє нам реальне життя. Звичайно,я згодна,що так набагато зручніше,що в похмуру і холодну погоду не потрібно мерзнути на вулиці,чекаючи друзів,що не потрібно кудись іти,можна просто ввімкнути комп`ютер,а потім зайти в контакт чи аську,а всі друзі вже там. Але за всім цим ми втрачаємо відчуття життя,всього реального,втрачаємо смак до життя,просто перебираючись жити в режим ON-LINE.

Ночь. Компьютер. Интернет. Три часа - а сна всё нет. Стук по клавишам и ввод. Из окна в окно проход. Слово. Фраза. И совет. Был вопрос – и есть ответ. ICQ, e-mail, сайт, Память в сотни гигабайт. Диалог. Письмо. Рассылка. Форум. Чат. Запрос. И ссылка. Слово. Поиск. Сохранить. Напечатать. Удалить. Ввод. Запрос. Ответ системы. Ящик. Список. Файл «Без темы». На часах четыре? пять?! В Аське новенький опять. «-Доброй ночи! Что не спишь? -Доброй… ночи говоришь? -На часах уже четыре… -Засиделся в этом мире… -Как она? – Прости дружок: Спать хочу… за мной должок… -Завтра здесь тебя застану? -Я не знаю. Врать не стану… -Ладно. Спи. Спокойной ночи! -Ты пиши, если захочешь… -Значит, встретимся в сети? -Точно так. Пора идти… -До свиданья!»- смайлик - «Всё». Не в сети. Сигнал идёт. Отключиться? – Да, сейчас. На панели пятый час. Пуск. Работы завершенье. Завершить работу? – Да. Подождите. Отключенье. И смолкают провода. Мысль. Усталость. Темнота. Сон под утро. Пустота. Тишина. Все мысли прочь. За окном проходит ночь. Спустя несколько часов. С окон снимется засов. Загрузить. Открыть. Свернуть. Подключить и развернуть. Windows, Ася, Интернет. Снова ночь, и сна вновь нет.

(С)

7

Коментарі

116.11.08, 20:53

Згоден повністю. В мене на реальне життя часу не вистачає-навчання А тут можу спілкуватися паралельно вирішуючи свої проблеми. Хоча ти права-Он лайн вже замінює реальність.
А віршик классний!

    216.11.08, 20:57Відповідь на 1 від Nozferatu

    я просто поспостерігала за своїми ровесниками і висновки виявились зовсім невтішні

      316.11.08, 21:01Відповідь на 2 від Панча Шила

      Та що туту спостерігати...я сам це розумію. А зробити вже нічого не можу. Це не залежність. Це ніби-то місце в якому я почуваю себе більш вільним у спілкуванні. Але тепер важко знаходитися одному. ПОтрібно посттійно розмовляти з кимось. І не тілько по Нету...будь з ким. Але одному вже неможливо знаходитись. Ото так.

        416.11.08, 21:04Відповідь на 3 від Nozferatu

        хм,ніколи подібного не відчувала,хоча це хороша тема для наступної замітки,дякую

          516.11.08, 21:11

          может и печально, но мне здесь интересней...

            616.11.08, 21:12Відповідь на 5 від SEXY PUPA

            кожному своє

              716.11.08, 21:13Відповідь на 4 від Панча Шила

              Будь ласка.
              Якщо потрібний об"єкт для психологічних досліджень,то я готовий

                816.11.08, 21:15

                не підскажете, де товариство анонімних нетозалежних

                  916.11.08, 21:17Відповідь на 7 від Nozferatu

                  та об`єктів вистачає,можна просто вийти на вулицю,чи послухати розмови школярів(які мене не те,що вбивають,а вводять в стан трансу і злості )але дякую за допомогу,якщо будуть питання,звернусь

                    1016.11.08, 21:18Відповідь на 8 від Володюсик

                    та от думаю створити

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      3
                      4
                      5
                      6
                      8
                      попередня
                      наступна