Кожна подорож - це як незабутня казка, яка запам'ятовується на все життя; це як вражаючий момент. Я люблю подорожувати, адже люблю милуватись красою, дізнаватись щось нове і просто зібратись з думками)) 

Вбільшості всі їздять на море чи у гори. Я також їжджу у гори , але цього разу я поїхала у одне невеличке село, яке мене вразило,мабуть, досить глибоко. Це село називається Самолуски. Я їздила туди займатись з дітками і молоддю. Чим так вразила мене моя подорож спитаєте ви.... Я вам відповім.

Спершу мене вразила сама краса: алея, по обидва боки якої знаходять поля і дерева; далечінь, яка манить тебе пройти іще і яка відображає усю прекрасність цього села..

Але найбільше мене вразили діти і молодь.. Вони були настільки щирими, веселими; вони відкривали свої серця і прагнули стати хорошими друзями. Вони навчили мене бути щирою і бути собою, навіть якщо це збоку виглядає смішно Кожен день з ними це було щось неймовірне. І коли я їхала додому, то хотілось залишитись хоча б ще на мить, але що поробиш - потрібно їхати... Думаю, що я зустрінусь іще з ними.

Ось кілька фоток з цієї подорожі) :

Це лише маленька частинка моїх вражень, адже його неможливо передати лише словами... Воно залишається у серці і це потрібно лише відчути