Вербное...


Вербное…

 

Из пальмовых веток,

 упавших в пыли,

Из радостных воплей:-

 «Осанна!»

 «Распни!» -

Доносится сердцу…

Всего-то лишь дни…

Плетут уж терновый венок

 на виски!..

 

             24.04.16 (СветЛа)


Элина Свенцицкая с презентацией новой книги "Мои шедевры"


Первый рассказ Элины  Свенцицкой, который я прочитала   был о сестрах крысах. Зацепила многослойность смыслов и горькая правда сегодняшней жизни. А накануне встречи прочитала рассказ "Тот, кто ел кипяток" и почувствовала, что знаю этих людей - они живут в нашем доме в другом подъезде. Живут своей нелепой и трагической жизнью по замкнутому кругу... живут... Кто знает, когда начну читать книгу, может встречу еще и себя?..




С Благовещением!


Благовещение…

 

Как часто мы грешим: -

Он нас не слышит!..

Так часто, что порой и невдомек,

Что все вокруг нас Его Славой дышит

И шлет нам Благовестия упрек!..

 

                       07.04.16




http://photo.i.ua/user/1101426/469762/

Поэтический вечер в "Заваркине"



Спасибо за полученное удовольствие!..

Нет ни возраста, ни одиночества –
Только этот мартовский вечер;
Вспоминая свое имя отчество,
Зарифмованный в струны как ветер!..

В этом тайное слышно пророчество:
Время тиканьем сердце точит…
Здесь заварено в чай чье-то творчество
Ароматным букетом строчек!..

26.03.16(СветЛа)















Унікальне священнодійство

Священики, ініціатори відродження історії подільського православ’я, відновили на теренах Вінницької єпархії Української Православної Церкви особливе богослужіння — «Чин моління за святі ікони».

Чин моління за святі ікони

Унікальність цього священнодійства полягає в тому, що віряни у цей день приносять до храму Божого найшановніші в родинах ікони, які освячують по певному Чину та окроплюють святою водою. Потому, усі присутні підходять один до одного із вітанням «Христос посеред нас – і є, і буде!», по черзі прикладаючись до усіх священних образів.

Як розповів керівник історичного відділу Вінницької єпархії єрей Назарій Давидовський, священнодійство є унікальним для усієї повноти Православної Церкви.

Чин моління за святі ікони

Чин було написано у далекому в 1922 році архиєпископом Вінницьким Інокентієм (Тихоновим), на той час єромонахом Інокентієм, насельником Олександро-Невської лаври м. Санкт-Петербург та затверджено митрополитом Петроградським Веніамином (Казанським), який, як і владика Інокентій, нині є священномучеником.

Сенсом богослужіння, за словами о. Назарія, є бажання архиєпископа Інокентія відновити в свідомості людей благоговійне, шанобливе ставлення не лише до церковних ікон, а й до наших домашніх, які часто нашою неуважністю та недбайливим ставленням зневажаються та профануються.

Звершити богослужіння вдалося лічені рази в декількох храмах м. Санкт-Петербурга, доки хвиля репресій не понівечила долю владики Інокентія.

Чин моління за святі ікони

І ось 94 роки по тому, під час підготовки матеріалів щодо канонізації Вінницьких святих, єрей Назарій Давидовський випадково віднайшов книгу Сергія Зегжди «Олександро-Невське Братство», в якій, окрім житія владики Інокентія та інших насельників монастиря, містився рукопис цього особливого чину. Священику вдалося поспілкуватися з автором книги в останні дні його життя та отримати живі спогади про мученицьке життя священиків того часу та їх духовні подвиги.  http://risu.org.ua/ua/index/exclusive/holidays_and_customs/62864/



Здесь можно увидеть и меня с фотоаппаратом слева ;-)     http://photo.i.ua/user/1101426/468639/
































































Это и есть образ Иннокентия (Тихонова) - автора  чина прославления святых икон  

Читаем великий Канон преподобного Андрея Критского

Анна Ахматова
Я в этой церкви слушала Канон
Андрея Критского в день строгий и печальный.
И с той поры великопостный звон
Все семь недель до полночи пасхальной
Сливался с беспорядочной стрельбой.
Прощались все друг с другом на минуту,
Чтоб никогда не возвратиться...
/1920-е годы/









Кому блинов?..

            УГОЩАЮ!!!









День народження Лесі Українки



Сьогодні був родинний, теплий вечір з нагоди дня народження Лесі Українки з участниками театру книги "Прочитання".






Я прийшла як гостя, не готувалась. Мені дали збірку, а Ви будете читати? - Так...


 
Мені дістався цей вірш :         

"Веснянка"


(Сестрі Олесі)

Як яснеє сонце

Закине свій промінь ясний

До тебе в віконце, –

Озвись на привіт весняний.

Олесю, серденько,

Співай веселенько!

Весняного ранку

Співай, моя люба, веснянку!

Як бідну первістку,

Дочасну, морози поб’ють

І кущик любистку

Холоднії роси поллють, –

Не плач, моя роже,

Весна переможе!

Весняного ранку

Співай, моя люба, веснянку!

Як дрібнії дощі

Заслонять нам світ навесні,

Як нам молодощі

Пов’ються у хмари сумні, –

Не тратьмо надії

В літа молодії!

Весняного ранку

Співаймо, сестрице, веснянку!

На літо зелене

Поїду я геть в чужий край,

Згадай же про мене,

Як підеш по квіти у гай.

Спогадуй, Олесю,

Сестру свою Лесю!

Весняного ранку

Даю тобі сюю веснянку!

[6 квітня 1890 p.]



Дякую всім за єднання... http://photo.i.ua/user/1101426/467190/


Contra spem spero - Музыка Александры Бахчеван, стихи Леси Украинки Contra spem spero!

Для бабули...



        

БАБЕ НЮРЕ

 

Поредеют волоса ,

Станут мутными глаза ,

Рот щербатый улыбнется -

Молодость уж не вернется !

Но в морщинистых ладонях

Столько теплоты настоя ,

Что вернет другому младость

И откроет сердцу  радость .

           И поверится тайком -

Старость держит под замком

Детства чистые одежды -

Наши добрые надежды .

Ясность и полет ума ,

Смех , наивность , простота -

Это все не в лету канет ,

Сердцу мудрости достанет !

Здравствуй же , моя Бабулька .

Добрый Ангел мой родной !

Это я твоя Светулька ,

Шлю к тебе свою любовь !

 

                  25.09.91


Сегодня ей было бы 102 года... В этом году будет 10 лет, как ее нет... У моей бабушки Анны по папе было десять детей, младшая была всего на год старше меня...

Очень я ее любила. Как-то в один из приездов, когда все мои тети бежали к ней с криком "мама-мама" я тоже начала кричать "мама"... и получила за это от "тетечек" - это не твоя МАМА!.. Помню, как заступала меня собой, когда папа лупил ремнем за разлитое молоко, а позже показывала свои ноги, утешая меня - не плачь, видишь как меня сыночка побил?.. А когда я уже была на первом курсе института и гостила у них приносила мне с утра в постель малинку, не взирая на мое смущение и протест...

Да поможет Святой Валентин…

                 ***  ***  ***

 

    Подари мне

                Валентинку -

    Счастья

                    сахарную льдинку !              

    Пусть на миг -

                    не на года ...

    Дрогнет сердце :

              Я -

                     ЖИВА !

 

              02.02.99

 

              ***  ***  ***

 

    Окрыленное сердце ,

                       ЛЕТИ !

    Нет законов

                  сильнее ЛЮБВИ !

    Не боится она

                     и не лжет !

    А

         НАДЕЕТСЯ !

                      ВЕРИТ !

                       и  ЖДЕТ !

 

              10.02.99

 

              ***  ***  ***

                

    Сердца

                  подвержены влеченью !

    Сам Бог

                   им прописал

                        леченье ...

    Огонь

                спасительной

                       любви

    Подарен Богом

                       меж людьми !

 

              11.02.99