...Погляд...

Вони зустрілися на одній з вулиць осіннього похмурого міста. Вони йшли на зустріч одне одному, дивлячись в очі... Кожен з них мав за плечима декілька невдалих романів, а відтак і розбиті серця. Але маленька надія ще жевріла десь у закутках їх самотніх душ і саме вона змушувала дивитися прямо в очі, а не кудись в далину чи на бездушний асфальт... Двоє незнайомців об'єднались у погляді, але невгамовні заклопотані тіла змушували йти далі, проходити повз і не озиратися услід, розбиваючи вщент можливість ще однієї (і хто зна, може на цей раз щасливої) любовної історії. Вони просто пройшли мимо одне одного, на цілий день зігріті згадкою про коротку зустріч глибоких поглядів і таємних надій.. І може колись вони зустрінуться знов, можливо в іншому житті... І може хтось з них зупиниться, перетворить короткий погляд на вічність.. І двоє незнайомців колись подякують осінній вулиці, що звела їх, таких молодих і самотніх під сірими хмарами сонного заплаканого неба...