Сьогодення.

Хочете знати дійсну обстановку на фронті? Це легко. Мені не треба нічого розповідати. Ви самі здогадаєтесь. Теж саме що і з ремонтами доріг. Теж саме що із незаконною вирубкою лісів. Теж саме що і з бурштиновими копальнями. Теж саме що з реформами. Чому так? Тому що нащі посадовці, в першу чергу, хочуть як. найбільше на цьому заработать. А уж вже потім, скінчіти війну. Помню... якось по телевізору, показували токаршу, яка розказувала як в совке працювала на токарном станку і її видавали рукавиці, 2 палі. В них було трудно працювати. Ну руководству було пофіг. Так щяс те саме.

Доповнення.
Чого хочуть наші посадовці? Заработать как можно больше, не потративши при цьому не копійки. Війна в Україні, один із видів заробітка. Вона їм не шкодить. Із області фантастики що до мене. Вони не протів, аби я якимось чіном очолив армію і привів її до перемоги, під їх киривництвом. Я же бачучі те, що є на самом ділі. Не хочу це робити. Я нехочу вести людей на погибель. У солдат що захищяють Україну, не так уж багато шансів вийти живими. В мирному житі, наших посадовців, для них нема місця. Один із шанців. Це об'єднатися. Скоріж за все, це із рубрики про неможливе. Можу вас запевнити. Якщо люди в Україні почнуть об'єднуватись в одне ціле, багато проблем, зникнуть самі по собі. Кажуть що кацапи дурні. За год вони укріпилися, на удобних для себе позиціях, порили трьох метрові окопи, поробили бетонні капоніри для танків. А тепер питання до нас. Що зробили ми?