Мій "Список дурнів"

(недалека, обмежена людина) набитий (безнадійний, заплішений) дурень, зневажл.; дурна (слабка, капустяна, рідко садова) голова, зневажл.; безпросвітний туман; туман вісімнадцятий, діал.; (нерозумна і вперта людина) мідний лоб; (людина, позбавлена кмітливості) голова з вухами, лайл.; (не здатна ні до чого людина, телепень – лайл.) дурне сало ; олух царя небесного. Тільки набиті дурні гадають, що можна упослідити й принизити цілу країну… (Загребельний, 6, 1981, с. 147); Найбільший сором – стояти за грубою. Туди ставлять тільки безнадійних дурнів (Микитенко, Кадильниця, 1959, с. 14); Після кількох зустрічей із лікарем Бруно переконався, що його новий знайомець – заплішений дурень, і почав собі з нього кепкувати (Бокаччо, Декамерон, переклад М. Лукаша, 1964, с. 503); А Голуб бачить та сміється: «А що? Попавсь – от тобі й на! Вже, певно, голова дурна…» (Глібов, Вибрані твори, 1957, с. 43); Старовинна мудрість доводить, що на слабкі голови влада впливає погано (Микитенко, 2, 1957, с. 494); Капустяна твоя голова! Іди в ченці, коли такий богобоязливий! (Карпенко-Карий, 1, 1960, с. 180); Де зберуться два-три дурні, безпросвітні тумани, зараз кажуть, що на світі наймудріші – то вони (Кримський, Вибране, 1965, с. 214); Блискучі надії батька на Грицеву будущину давно розвіялись. Професор просто сказав йому, що Гриць «туман вісімнадцятий», що ліпше зробить, коли відбере його додому і назад заставить гуси пасти (Франко, 2, 1950, с. 59); Розламано навпіл напасників мідні лоби, застиглим очам вже не видяться слава й паради, одрубано руки, придатні лиш для похвальби, що в двері ломились твої, Сталінграде (Голованівський, Поезії, 1955, с. 126); – Голово з вухами! Хоч при людях кажи на мене ти! – сказала Онися, торкнувши його по руці (Нечуй-Левицький, 4, 1966, с. 127); – Дурне ти сало без хліба, – говорить жінка в свитині, – погань отака (Стельмах, 1, 1982, с. 276); Для нього кожний учень був «пеньок», сало дурне, «баняк», «халява», «стерво собаче», а також «йолоп», «бовдур» і «олух царя небесного» (Левада, Ріки невпинна течія, 1984, с. 27). Пор.: дурний. ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- • Валять, ломать дурака (разг.). Дурня (дурника) строїти (клеїти), дурникувати; штукарити; штуки викидати (витинати); сміховини запускати. • Где умному горе, там дураку веселье. Де розумному горе, там дурному (дурневі) сміх. Пр. Розумний плаче, а дурний сміється. Пр. • Дурак в воду кинет камень, а десять умных не вытянут. Як один дурень кине камінь (сокиру) у воду, то і сто мудрих не знайдуть. Пр. Один дурень у воду закине сокиру, а десять не витягнуть. Пр. Один дурень зіпсує (напсує), що й десять розумних не поправлять. Пр. • Дурак дурака хвалит. Дурень дурня хвалить. Пр. Дурень дурня вихваляє, а за що — і сам не знає. Пр. • Дурак дураком; круглый, набитый, махровый, непроходимый, несусветный дурак. Дурень дурнем; бовдур бовдуром; дурний як пень (як колода, як ступа, як драний чобіт); великий дурень; несосвітенний (непроторенний, заплішений) дурень; від світа дурень; кругом дурень; туман туманом; дурний, аж крутиться; дурний, хоч об дорогу вдар; пуста макітра; такого дурня пошукати. • Дурак дураком останется. Хто дурнем уродився, тому дурнем і вмерти. Пр. Як нема розуму відроду, то не буде і до гробу. Пр. Яким на світ показався, таким і під старість зостався. Пр. Не купити ума, як нема. Пр. Як мама не відлила, то й коваль не викує. Пр. Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати. Пр. У кого в голові капустяна розсада, тому не дасть ума і посада. Пр. • Дурак красному рад (устар.). Дурному (дурневі) і лубок цяцька. Пр. Радіє, як дурень (дурний) червоній шапці. Пр. Дурний і хату спалить — так вогневі рад. Пр. • Дурак на дураке. Самі дурні. • Дурака и в алтаре бьют; дураку и в алтаре нет спуску. Дурного (дурних, дурня, дурнів) і в церкві б'ють. Пр. • Дурака озолоти, а он будет всё то же нести. Дурний дурне й торочить. Пр. Дурному хоч кіл на голові теши, а він усе своє. Пр. Дурня хрести, а він каже «пусти». Пр. • Дурака пошлёшь, за ним сам пойдёшь. Пошлеш дурного, та й сам підеш по нього. Пр. Розумного пошли — одне слово скажи, дурного пошли — три скажи, та й сам за ним піди. Пр. Пошли дурня, то й сам дурнем станеш. Пр. • Дурака учить — что мёртвого лечить. Ні мерця розсмішити, ні дурня навчити. Пр. Дурного міху не надути, а дурня не навчити. Пр. Дурня навчати — мов вилами по воді писати. Пр. • Дурака хоть в ступе толки, всё останется дураком. З дурнем і в ступі не вправишся. Пр. Дурневі (з дурнем) ніде не даси ради. Пр. • Дуракам закон не писан. Дурневі (дурням, дурному) закон не писаний. Пр. Дурневі ні гори, ні низу. Пр. • Дуракам счастье. Дурень щастя має. Пр. За дурня доля дбає. Пр. Пошийсь у дурники, та й їж бублики. Пр. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є і люльку курить. Пр. Дурнем бути — не дуба гнути. Пр. • Дураков не сеют, они сами родятся. Дурнів не сіють, а вони самі родяться. Пр. • Дураку всё смех на уме. Пізнаєш дурного по реготу. Пр. Сім літ минуло, як музика грала, а він ще й тепер скаче. Пр. Дурній Химці усе чорнобривці. Пр. • Дураку море по колено. Дурному море по коліна. Пр. Дурному і гори немає. Пр. Дурному гори нема — усе низ. Пр. • Ешь, дурак, с маслом. Їж, дурню, бо то з маком. Пр. • Заставь дурака Богу молиться, он и лоб расшибёт. Загадай дурному Богу молитися, він і голову розіб'є. Пр. Дай дурневі товкача (макогона) — він і вікна поб'є. Пр. • Ищи дурака!; нашёл дурака! (фам.). Шукай дурня!; знайшов дурня!; аякже! • Не дурак выпить, поиграть, поухаживать (фам.). Не від того, щоб випити, пограти, позалицятися до кого (поупадати коло кого). • Оставить в дураках кого (перен. разг.). Пошити в дурні (убрати дурнем) кого; завдати дурня кому; вистригти на дурня кого. • Остаться в дураках. Пошитися (убратися) в дурні (у дурники); дурнем убратися; набрати в халяви; піймати облизня; ускочити. • Свяжись с дураком, сам дураком будешь. З дурнем зчепитися — дурнем зробитися. Пр. З дурнем зайди, сам дурнем будеш. Пр. З дурнем зайдися, то й не розв'яжешся. Пр. З розумним розуму наберешся, а з дурним і останній згубиш. Пр. • С дураком пива не сваришь, а и сваришь, так не разопьёшь. З дурнем пива не звариш. Пр. З дурнем каші не звариш: або пшоно не вкипить, або вогонь не горить. Пр. • Сказать, послать, пустить... дурака кому (устар.). Дурня загинати, загнати кому; (іноді) дуркати, задуркати кого. • Смотрит дурак дураком (фам.). Дивиться як теля (як баран) на нові ворота. Пр. Дурне — аж очі йому рогом лізуть. Пр. • У дурака дурацкая и речь. Пізнати дурня по мові. Пр. Дурний дурне й торочить. Пр. Дурному дурне в голові. Пр. Пізнати з мови, якої хто голови. Пр. • Умный учится, дурак учит. Розумний любить учитись, дурний любить учити. Пр. • Услужливый дурак опаснее врага. Нема гіршого ворога як дурний розум. Пр. Краще (лучче, ліпше) з розумним у біді, ніж з дурним в добрі. Пр. (іноді) Краще (лучче, ліпше) з розумним у пеклі, ніж (як) з дурнем у раю. Пр. Особливе ставлення до дурнів в Росії. Головним персонажем більшості російських казок є Іван-дурень (Іванушка-дурник). Кінець передмови ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ Початок літопису В житті, нажаль, ми не застраховані від зустрічі з дурнями. Час від часу ми таки зустрічаємо тих "особистостей" і з цього приводу, як правило, ми не раді , хоча бувають і кумедні моменти. Але здебільшого, дурень несе в собі приховану загрозу, від нього можна чекати чого завгодно. Тому, якщо вам трапиться такий екземпляр, краще ігнорувати чи тікати , бо там, куди дурень лізе - голову ламає. Від дурня тільки клопоти. Все, що завгодно, а добра не чекай. Тому, будьмо уважні. Першим в свій "список дурнів" занесу користувача з i.ua. Нік користувача - arpo, посилання:   http://narod.i.ua/user/2690347/ А тепер мотивація. Є такий розділ "Новини", де люди їх читають і обговорюють у формі коментарів. Тема новин, де я залишив коментар називалась "В киеве повредили кувалдой памятник чекистам (видео)" посилання:      http://www.focus.ua/kiev/87182/?p=45#c448 Приводжу уривок з одного обговорення, де я залишив коментар: Vendetta999 22:45, 14.12.2009 Ось що на це відповів згаданий вище користувач arpo: arpo 06:38, 15.12.2009

Ответ на 188от Vendetta999:

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Виникло питання. З якого дуба він впав, що так неадекватно звертає свій коментар до мене?!Я спочатку не міг зрозуміти, до чого приліпити його слова. При чому тут дєдушка.., сідєл.., патомак.., уґаловніка...?  Адже я ніде ні словом ні буквою... ні про дідів, ні про їх минуле. Ця ситуація схожа на таке: Питає один в іншого: "Котра година?", А інший відповідає: "+12 градусів за Цельсієм, вітер східний, 5м/сек, хмарно з проясненням........"Ось відразу, таки на місці, напросився висновок - "Аа-а, в людини з головою проблеми , ну це інша справа. Далі буде...