ОТН

захопилась одним серіалом, ну так, захопилась. ще колись раніше дивилась пару серій, тепер взялась за всі сезони. нічого особливого. але там такі висловиии.... 

все найкраще в цьому житті дістається нам бесплатно.

коли навкруги стільки самотніх людей, було б вкрай егоїстично бути самотнім наодинці.

іноді правда - це все що у нас є.

немає нічого гіршого, ніж збитись з шляху. збитись зі шляху під час подрожі неприємно, але втратити сенс йти дальше - ще гірше.і коли ти губишся, в тебе є вибір: або знову віднайти себе, або втратити себе назавжди.

коли твоє серце розбите, треба боротись за те, щоб залишитись живим. так треба. і ця біль це і є життя, страх, тривога - це нагадування про те, що тебе чекає краще майбутнє і за нього варто боротись.

кожному нормальному чоловікові іноді хочеться плюнути на руки, підняти прапор і піти різати горлянки.

найтяжчий сум приходить разом з першою втратою, коли ти ще не дізнався, що таке біль і що таке надія.

не всі дні будуть сонячні... але варто пам*ятати, що тільки в темноті видно зірки.

Благословенне те серце, яке може підкоритись. воно ніколи не буде розбите. але якщо твоє серце не буде розбите, значить ти ніколи не відчуєш болю, а значить - ніколи нічого не навчишся, значить ти не будеш боротись за своє щастя. а щастя - це частина нашого життя. невже усі серця повинні бути розбитими???

найтяжче в прощанні - прощатись знову і знову кожного дня. Кожного дня ми розуміємо просту істину: життя продовжується. наш час тут обмежений. і в пам*ять про тих, хто відійшов, ми повинні прожити своє життя достойно.ми повинні прощати, коли це можливо і дозволяти нашим втратам об*єднювати нас.

ми повинні бути сильними для тих, хто не може.

якщо тобі когось не вистачає, значить тобі повезло - у тебе в житті були особливі люди.

ні одна людина не може довго бути дволикою - мати одне обличчя для себе, а інше - для громади. в кінці кінців вона перестане розуміти, яке з них істине. 

не можливо застивити себе відчувати те, чого немає. Але можна примусити себе поступити правильно, не дивлячись на почуття.

ваший розум і пристрасть - кермо і вітрила вашої душі, що пливе по морю. Якщо ваші вітрила і кермо зламані, ви можете носитись по хвиля і плисти за течією, або ж непорушно стояти у відкритому морі, бо ж розум, коли править один - сила обмежуюча, одна пристрасть - вогонь, що гасить сам себе.