якби вам потрібно було вибрати з двох одне то від чого б ви відмовились?

Еду в автобусе. Надо передать на билет. Рядом стоит девушка. Как к ней обратиться - на ты или на вы? Рассуждаю логически. Этот автобус - экспресс. Если девушка не сошла на предыдущей остановке, значит, она едет в мой микрорайон. Едет с бутылкой вина, значит, к мужчине. Бутылка дорогая, значит, едет к красивому мужчине. В нашем микрорайоне двое красивых мужчин: мой муж и мой любовник. К моему любовнику она ехать не может, так как я сама еду к нему. Значит, она едет к моему мужу. У моего мужа две любовницы - Оля и Катя. Катя сейчас в командировке. - Оля, передай на билет! Девушка (ошеломленно): - Откуда Вы меня знаете?!

Спеши, не жди удара грома,
Пока он жив и ты жива -
Не медли говорить живому
Любви и нежности слова!
Не бойся, торопись с признаньем
И не страшись непониманья, -
Живому можна объяснить,
Живой поймет, живому надо.
Пока последний лет приграды,
Пока дрожит земная нить.
Будь осуждений мелких шире,
не бойся в чем-то прогадать,
Но бойся только в целом мире
Одной лишь вещи - ОПОЗДАТЬ.
Не бойся губ, сомкнутых силой,
Признаний, брошеных во тьму,
А поздних слов перед могилой,
Совсем не нужных никому...

Продовжіть фразу....
" Я б ніколи не був(ла) тим ким я є зараз, якби не..."

Я б ніколи не була тією ким я є зараз якби не мої друзі та коханий

Коли ніхто ніхто не бачить -

Я часом гірко плачу

Коли ніхто не чує, я з дому іду і може знайду я країну ту....

Де кожен не сміливо, заглиблений у диво...

Де ти живеш як схочеш, усе це казки скажуть хай,

А ти собі ЛІТАЙ!!!!

 А ти літай - все життя літай!!!!!

Взагалі як на мене зараз дуже свят злий, стільки негативу і дипресій, напевно вже втомились ми жити.....

Давайте станем добрішими....що ти сьогодні зробив(ла) хорошого....розкажи про це всім, зрозумій що без твоєї посмішки, тепла та гарного настрою немає радості в оточуючих....повір в доброту...повір в себе :)

 

Я все знала коли це починалось....я знала, що це заради того, щоб забути її, мені боляче думати, що він досі кохає її, хоча я змирилась з цим. Я не відчуваю злоби....лише легку образу....я теж маю право щоб мене кохали, я теж хочу відчувати те тепло....а покищо, лише сльози....хоча готова жити так далі, він надто мені потрібний, надто мій, хоча він не мій, а її....

Не знаю що робити, сказати про свої почуття, чи терпіти а вдруг все залагодиться? важко на душі....

Я знаю що він її не розлюбть, ніколи, вони досі спілкуються......я заздрю їхньому коханню, я теж так хочу....але знаю що так не буде....я змирилась....покищо

Ну що ж погода чудова, на життя поки що не скаРжусь, а воно на мене тим більше....вважаю, що саме він мені в цьому допомагає...ну що ж подивимось, як буде далі...а поки що живу і насолоджуюсь тим, що називається життям!!!!

Ты о любви не говори!

Испортить можешь все словами....

Ты докажи ее делами,

Глазами, нежностью, губами,

Осыпь душистыми цветами,

А В СЛУХ О НЕЙ НЕ ГОВОРИ.....