Я все знала коли це починалось....я знала, що це заради того, щоб забути її, мені боляче думати, що він досі кохає її, хоча я змирилась з цим. Я не відчуваю злоби....лише легку образу....я теж маю право щоб мене кохали, я теж хочу відчувати те тепло....а покищо, лише сльози....хоча готова жити так далі, він надто мені потрібний, надто мій, хоча він не мій, а її....Не знаю що робити, сказати про свої почуття, чи терпіти а вдруг все залагодиться? важко на душі....Я знаю що він її не розлюбть...
Читати далі...