[Приєднана картинка] мені завжди здавалось що любов що почалась у вересні, це щось таке, ...навіть не знаю як сказати просто нейовірне....таке тепле і спокійне....) в кожного студента все починається з вересня- нові знайомства, нові враження....майже кожен хто не хотів йти вчитись, роки студенства називають най-най-найкращими.... !!!!! а любов коли починається з нового листка - це щось неймовірне.... а да, ще про любов у школі, ну тут позаздрить будь хто з дорослих з від...

Читати далі...

я хочу покататись на велосипеді.... невже я так багато прошу???? стількісічки.....мальо-мальо!!! ! дитинство втікло, сховалось, лишило мене сам на сам з цьою дорослою цьоткою!!! і що мені тепер робити з нею???? я знаю...нада відволіктись і просто покататись на велосипеді....

....(с) "Стоят два дерева в степи... Но друг от друга в отдалении. Соединяет на мгновенье Их только ветер иногда... Деревья будто не знакомы, Но под землей в кромешной тьме... В тугой клубок сплелись их корни, Невидимые на земле..."

хто знає щось про ту планету, (мені навіть лінь гуглити цю інформацію) ми вмремо???а Євро 2012??? напевно депутати радіють і тому не спішать з підготовкою до матчу, нашо викидати на вітер гроші (завжди цікавило чому саме на вітер , не на воду, не на дощ...) все одно будуть повіні і пожежі... просто сумно від того, що немаю що робити...фільм? - не хочу....книжка? - ні немає бажання...не знаю чим заняти себе... самотність добре коли ти втомився від інших... я не втомилась від людей, я їх ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] вот ви скажіть, як такого не може бути якщо це кохання? зараз стільки всіляких контактів - веб камер, асьок, та телефонів - стільки засобів спілкування.... аби бажання було і довіра....якщо людина зраджує, то це не від відстанні залежить а від людини...усі дорослі, і в один прекрасний момент коли буде нагода, можна просто зїхатись, невже заради кохання не можна покинути все заради всього? та просто кожен боїться цих пришелепкуватих кілометрів, відсутності поцілунків та...

Читати далі...

[Приєднана картинка] саме такий я бачу світ. змушена бачити. на відстані 10 кроків можу пройти повз знайому людину і не привітатись. що ж поробиш, я вже звикла. звикла впізнавати людина по ході, це легше ніж здається, по одягу - а якщо дуже далеко то і по силуету.... в окулярах добре, але чесно кажучи мені вже й комфортно без них, адже я й багато чого бридотного і поганого не бачу, немає настрою вітатись, навіть коли помічу знайомого, вибач я ж далеко не бачу... страшно коли люди вчаться ...

Читати далі...

"Дорогий Невіідомо-хто! Це лист від одного Невідомо-кого до іншого Невідомо-кого, і ніякі імена тут непотрібні, бо ніхто насправді не знає нікого. Ім*я нічого не додає людині й нічого від неї не відбирає. Світ складається з людей, які чужі одне одному. Їх мільйони і мільйони. Коже - незнайомець для будь-кого іншого. Іноді нам здається, що ми знаємо інших людей, зокрема тих, хто нібито нам близький, але якби ми справді їх знали, то чому так часто дивувалися з того паскудства, яке вони...

Читати далі...

не люблю змін, ніколи не любида і не полюблю...це дуже важко для мене змінити бодай щось у своєму житті, навіть завести нові стосунки - мені важко, бо це зміна всього.... мне ж все влаштовує... не люблю сумніватись, не люблю коли підсвідомість розробляє усіляки дії, з різними думками, і мені потрібно сумніватись...бо я не люблю змін...а інші цього не розуміють і ображаються... хочу познайомитись з новими людьми, просто спілкуватись....на буддь які теми, але щоб не було змін....

я ніколи не розуміла людей, не розумла, як можна закохуватись кожен місяць, що разу кажучи "Це саме той", а потім сльози, море сліз, і через місяць - ті самі слова.... я боюсь такого, я люблю ось так прокинутись, і не думати ні про що зайве...мені подобається не боятись, не сумувати, не переживати...не думати чи зрадить чи ні, чи позвоне, чи ігнорує....це важко, важко не вірити людям. - та мені набридли, усі ці " Я не вірю в стосунки, бо мене колись обманювали", я то...

Читати далі...

вот сижу і думаю (таке часто буває) що нас змушує повертатись в минуле, починати старт не з старту а з фінішу....чому хочеться весь час прокручувати сюжети у голові і думати, а що б було якби так чи по іншому.... "вирішивши піти вперед до нових мрій та надій, ніколи не оглядуйся назад, тому що завжди побачиш те, що змусить тебе залишитись" нас туди тягне,у минуле, ми часто подумками там....а що хорошого в тому що залишилось по заду???? ніц....