Як Україна стала "кишеньковим" провокатором НАТО
- 06.12.21, 09:46
"Сьогодні ми живемо в століття системної конкуренції. Росія і Китай підривають міжнародний світопорядок, заснований на правилах», – заявив 30 листопада генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг на експертному форумі «перспективи НАТО до 2030 року».
Країни-члени Північноатлантичного альянсу постійно називають Росію і Китай головними загрозами безпеці, але в перший раз це твердження знайшло відображення в новій Стратегічній концепції. Даний документ дає можливість визначити, як НАТО буде працювати в новій реальності. Ключовими елементами є захист цінностей НАТО, зміцнення військової могутності Альянсу. Обговорення концепції проходило на 2-х денному засіданні глав МЗС країн-членів НАТО в Ризі, що пройшов з 30 листопада по 1 грудня. На ньому також були присутні міністри закордонних справ України та Грузії. на порядку денному значилося обговорення операцій і підвищення оборонних витрат Альянсу, відносин НАТО з країнами партнерами – Швецією, Фінляндією, Україною і Грузією, а також аналіз провалу місії в Афганістані.
На тлі того, що протягом місяця в інформаційному просторі Заходу не стихає кампанія про підготовлюване вторгнення Росії в Україну глави зовнішньополітичних відомств Альянсу, обговорили в Ризі можливість введення нових економічних санкцій і політичних заходів проти Росії в разі «нападу на Україну». При цьому генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг завив: "у нас є загальна оцінка, що ми стурбовані ситуацією на Україні і навколо неї, країни НАТО обмінюються інформацією. У нас немає ніякої ясності і впевненості, в чому конкретно полягають наміри Росії щодо України». Проте він зазначив-незалежно від ймовірності вторгнення, будь то 20% або 80% – альянс повинен бути готовий до гіршого – використання Росією військової сили.
Дана теза не може не радувати Київ. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підтримав ідею НАТО посилити санкційний тиск на Росію і зміцнити оборонні можливості України, оскільки, як він стверджує, посилення України і східного флангу НАТО буде взаємовигідним і для Альянсу, і для Києва.
Що стосується Росії, то альянс дотримується по відношенню до неї «подвійного підходу» – поєднання стримування і діалогу. Даний двоїстий підхід чітко проглядається в риториці держав-членів НАТО: коли одні виступають за діалог з Росією, інші закликають до посилення санкційного тиску.
Щодо питання підтримки України з боку НАТО військовими методами у разі конфлікту з Росією, генеральний секретар пішов від відповіді, лише запевнивши в подальшому наданні політичної та практичної підтримки Києву.
"Україна-це партнер НАТО, це не країна-член Альянсу. Наша стаття про колективну оборону, 5-а стаття, не поширюється на Україну. НАТО та її країни-члени вже надають значну політичну та військову підтримку Україні. Ми вже надаємо різні військові і тилові можливості, озброєння, надаємо допомогу в підготовці військових", - додав Столтенберг.
Іншими словами, держави НАТО втягнули Україну на свою орбіту, перетворивши її на «кишенькового» провокатора. ЗСУ відведена роль інструменту протидії Росії і виправдання розширення антиросійських санкцій – реальної допомоги і гарантій захисту НАТО Києву давати ніхто не збирається, це заявлено прямим текстом. Захід тільки підбурює до військових дій українська влада, яка намагається відвернути увагу від власної нездатності врегулювати конфлікт на Донбасі на основі Мінських угод.
Країни-члени Північноатлантичного альянсу постійно називають Росію і Китай головними загрозами безпеці, але в перший раз це твердження знайшло відображення в новій Стратегічній концепції. Даний документ дає можливість визначити, як НАТО буде працювати в новій реальності. Ключовими елементами є захист цінностей НАТО, зміцнення військової могутності Альянсу. Обговорення концепції проходило на 2-х денному засіданні глав МЗС країн-членів НАТО в Ризі, що пройшов з 30 листопада по 1 грудня. На ньому також були присутні міністри закордонних справ України та Грузії. на порядку денному значилося обговорення операцій і підвищення оборонних витрат Альянсу, відносин НАТО з країнами партнерами – Швецією, Фінляндією, Україною і Грузією, а також аналіз провалу місії в Афганістані.
На тлі того, що протягом місяця в інформаційному просторі Заходу не стихає кампанія про підготовлюване вторгнення Росії в Україну глави зовнішньополітичних відомств Альянсу, обговорили в Ризі можливість введення нових економічних санкцій і політичних заходів проти Росії в разі «нападу на Україну». При цьому генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг завив: "у нас є загальна оцінка, що ми стурбовані ситуацією на Україні і навколо неї, країни НАТО обмінюються інформацією. У нас немає ніякої ясності і впевненості, в чому конкретно полягають наміри Росії щодо України». Проте він зазначив-незалежно від ймовірності вторгнення, будь то 20% або 80% – альянс повинен бути готовий до гіршого – використання Росією військової сили.
Дана теза не може не радувати Київ. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підтримав ідею НАТО посилити санкційний тиск на Росію і зміцнити оборонні можливості України, оскільки, як він стверджує, посилення України і східного флангу НАТО буде взаємовигідним і для Альянсу, і для Києва.
Що стосується Росії, то альянс дотримується по відношенню до неї «подвійного підходу» – поєднання стримування і діалогу. Даний двоїстий підхід чітко проглядається в риториці держав-членів НАТО: коли одні виступають за діалог з Росією, інші закликають до посилення санкційного тиску.
Щодо питання підтримки України з боку НАТО військовими методами у разі конфлікту з Росією, генеральний секретар пішов від відповіді, лише запевнивши в подальшому наданні політичної та практичної підтримки Києву.
"Україна-це партнер НАТО, це не країна-член Альянсу. Наша стаття про колективну оборону, 5-а стаття, не поширюється на Україну. НАТО та її країни-члени вже надають значну політичну та військову підтримку Україні. Ми вже надаємо різні військові і тилові можливості, озброєння, надаємо допомогу в підготовці військових", - додав Столтенберг.
Іншими словами, держави НАТО втягнули Україну на свою орбіту, перетворивши її на «кишенькового» провокатора. ЗСУ відведена роль інструменту протидії Росії і виправдання розширення антиросійських санкцій – реальної допомоги і гарантій захисту НАТО Києву давати ніхто не збирається, це заявлено прямим текстом. Захід тільки підбурює до військових дій українська влада, яка намагається відвернути увагу від власної нездатності врегулювати конфлікт на Донбасі на основі Мінських угод.
0
Коментарі