Датамайнинг

Продажа история рук покера www.hhsale.ru

Отчёт-зачёт по-имени «Чайник-Чайнику», или поездка на Драгобрат…

Ездили мы в втроем (Я, Бохан и Гришок) 21-23 января 2008 года. Первый раз покататься на лыжах…
Всё началось с Киева, как только сели в вагон. Соседи (строители) проснулись как только мы зашли. Морды запухшие (видно ночь у них бурная была). Мы сразу решили, что с соседями нам более-менее повезло. Через 1,5 часа нас вышли проводить в Фастове. За две минуты мы успели бахнуть «за отъезд», постремать провожающих солеными огурцами и сухарями, благо огурцов у нас было три литра и хватило их нам на всю поездку. Дальше рассказывать не буду – и так всё ясно (бухло, девчонки, песни, веселье..). Отдать должное проводнице (Классная тетка) она все вытерпела и даже умудрялась, проходя мимо нашей купешки, подпевать «Я свободен». Утро 21го 06:40. Как нестранно, у всех аккумы в телефонах сели. Но я помню, что нам нужно до с. Ясиня. После не долгих поисков на вокзале нашли маршрутку за 20 грн с рыла в 09:40 отправление. Пока было время – мы похавали в кафе здания вокзала. Официант нам даже подогрел нашу недоеденную курку и мы славно позавтракали (Все время не оставляло впечатление что люди в Ивано-Франковске намного добрее той же столицы). Там же подзарядили телефон. Созвонились с хозяином хаты Василием. Вроде все норм. Дорога до Ясиня около 3-ох часов. Только по дороге стали понимать куда мы попали: природа офигенная! Дальше нашли побырику УАЗик за 150 грн и погнали на гору. Цена немало удивила, т.к. ехать нужно было каких-то 7 километров. Перед отправлением водила предупредил, что мы не 100% доберёмся до назначенного места… Но все-таки за минут 40-50 доставили нас на место. Дорога просто полный экстрим, своих денег стоит однозначно! Встретила нас дождливая погода и жена Василия – Оксана (лет так 28-30), которая провела с нами остальные 3 мучительных дня. Поселились за 110 грн с 2-х разовым хавчиком по словам хозяйки «на чердаке в сарае». Хатка ничего так… На стенах шкуры волка, 2-х лисиц, рога оленя и много чучел всяких птиц, камин. Все полностью из дерева. Домик был на высоте 1400 м. До подъемника метров 150-200, но мы решили идти кататься на следующий день, в связи с поздним прибытием и плохой погодой. Вечерком думали заказать баньку и шашлыки, но ничего из этого не вышло – все бани были забиты, а шашлык хозяйка не согласились готовить, так как вечером поднялся сильный ветер и искры костра неслись на ближайшие домики. Но мы не допустили испорченного вечера – сытный ужен с водочкой, знакомство с Оксаной, громкие песни на гитаре, ну и наконец дебош в нашей комнате до 5ти утра. Утром лёгенький бодунчик исправил бокальчик горячего вина (глинтвейна) и завтрак. Отдать должное хозяйке – готовила она по-домашнему вкусно. Позавтракав, выбрали себе лыжи, и погнали на ближайшие маленькие горочки, учится кататься. Перед уходом кочегар Вадик дал пару советов катания: главный о том как «тормозить» (просто падая набок) и то что палки можно оставить дома. Там встретили двух пацанов лет 12-13, после недолгого разговора они нам пообещали, что мы убьемся и посоветовали на подъемник вообще не ходить. На вопрос где можно потренироваться они ответили, показывая на небольшую горочку: «Вон на той горке». После паузы добавив: «Хотя вы все равно убьетесь». На такой оптимистической ноте мы пошли тренироваться. Через часик мы решили, что нужно тулить на подъемник. Вернулись домой, оставили шарфики, шапки и палки, поскольку решили что они не понадобятся. Как выяснилось позже, одеваться надо было теплее, да и палки были бы очень кстати (Спасибо Вадику). По дороге познакомились с черкассцами, которые уже 9 дней здесь катаются. Придя к подъемнику мы решили с Гришком пойти сразу на большой (1200 метров спуск и приблизительно 45 градусов уклон) подъемник, Бохан решил сделать пару спусков на детском. Один подъем на большом бугеле 10 грн. Спуск наш длился не 5-10 мин, а минут 40-50 .Там где спускаются все, нам показалось неинтересно и мы отправились в сторону от трассы.. Как оказалось позже это и было нашей ошибкой – на склоне не был разбит снег и мы съехали метров 400 кувырком по льду. Это зрелище нужно было видеть. Реальная видимость 5-10 м, жуткий ветер, мы без шапок, палок… В общем мы каким-то макаром скатились с той горы, хотя могли бы и не скатится (Посещали мысли, что не все дела еще сделали, да и вообще, жить еще хочется). Отделались лишь ушибом колена, синяками на заднице и ногах. Внизу Бохан с черкассцами уже хотели вызывать МЧС. Вид был у нас забавный - все в инее, как будто после восхождения на Эверест. Еле дотопила домой. По дороге, на нас сочувственно оборачивались. Чтобы как-то отойти от «спуска», заказали баню на 3 часа – 225 грн. За ужином познакомились с соседом со Львова – Тарасом. За ужином он оставил вполне нормальное впечатление, и мы его пригласили с нами в баню (где я и оставил своё кольцо). Набрали пива и погнали вчетвером. Тарас оказался озабоченным типом, и в конце настойчиво требовал мужского стриптиза. Попарились отдуши, а при возвращении на кухню хозяйка, увидев нас, с криками «Беда! Беда!», бегом закрыла дверь (неверное вспомнив вчерашний вечер, не захотела повтора…). Утром позавтракав, заказали у Оксаны по 1,5 л глинтвейна, банку белых грибочков, фото на память. С горы спустились по 25 грн с рыла вместе с черкассцами (заранее договорились с соседом Оксаны). В Ясенях договорились с маршрутчиком за 250 грн с машины (нас было шестеро). На вокзале еще зарулили в кафешку. Сытно и недорого поужинали и на поезд. С соседями нам не повезло (Мамаша с больным ребенком, обещающая вызвать ментов, проводника и еще кого-то), мы переселились в соседнее купе, так как у нас были верхние полки. Как прошла ночь в вагоне тоже рассказывать не буду, и так всем всё ясно.
В общей сумме за все я потратил 870 грн.
Вот так втроем мы открыли первый в нашей жизни сезон катания на лыжах :-)

"ЕЖЫКЫ" звітують XQ4

Дождались ми накінець квесту. згорем пополам організували команду (таку не куйову команду бггг). початок квесту був багато обіцяючим. Ще по дорозі в рощу, тільки туди зайшовши я побачив напис ІКСКЬЮ4 "знайдіть нас". мля, ще не зарегились а вже шукать)))) впрочем, було аж 2 (!!!) команди. ну нічого нам було пофіг скіки команд, бо у нас був супер енергетичний напій)))) зарегились, наржались і отримали перше завдання на міні квест. треба було знайти болото під жд лікарнею. пішли. люди дивляться ппц на нас, дівчата яких ми зустріли по дорозі спочатку шугнулись потім почали ржать)))) нашли не без проблем. наступним завданням було піти до "локомотива" (там знаходиться тіпа ДЮСШа). мля, облазили все довкола - нема нічого. всі близькі гаражі і завали облазили, я розбудив бомжа, він на мене глянув і по ньому я поняв куди мені йти)))). позвонив нам наш талісман (доречі перший артик знайшли з його допомогою!!), який повинен був грати з нами але не получилось, і опа - знаходимо другий артик. ідем до тиру в міському парку. Деякі люди з команди вже натерли де що)))). відразу знаходим третій артик. подумали 5 хв. ідем до недострою біля костелу. з пів дороги агенти вертають нас до Бенардоса (памятник). починається основний квест. вибираємо маршрут (їх було два). і ідем до авто школи. опять тупим, шукаєм. через пів години знаходимо на самому видному місці, через яке не раз прошли((((. одразу розуміємо що тре іти до кургану (памятник на снігурівці). майже відразу знаходимо наступний артик. спускаємось до річки за фастів до моста. тупим, шукаєм, не знаходим. ідем до карьєра ночувать. набухались, почався дощ, палатка промокає - СУПЕР((((( енергетик діє - нам пох))))) роздуплились десь біля десяти ранку (здається не памьятаю). ГАРЯЧА МІВІНА НА КОСТРІ ЗРАНКУ - ЦЕ СУПЕР)))))) заправились енергетиком. ідем шукати знову. майже відразу знаходимо артик. написаний він на старому ботінку (!!!) РЕСПЕКТ АГЕНТАМ!!!)) довго не думаючи ідем в снітинку шукати будинок. у місцевих аборигенів узнаєм "це навпроти мене, 108 номер, і трішки далі зліва будинок Петренків" О_О. ідем далі, люди ф шоке з нас)))) тупо ідем далі, знаходим ваги де поході колись важили машини з грузом. відразу знаходимо артик. ідем далі, по карті дивимось греблю, уточнюєм у аборигенів. Стрілка супер))) не памятаю оголошення, вроді щебінь та пісок.... а нєєє... про заїзд на платну риболовлю О_О))) артик знаходимо відразу. перекур, по фоткались і в найближче поле по стежці виходим на нормальну дорогу. дощ мля.... плащ палатка супер, схожий на сталкера...бггг))) знаходимо два пакета з-під кефіру... АГЕНТАМ ЗАЧЬЙОТ І ВЕЛИЧЕЗНИЙ РЕСПЕКТ))))) Ржем - "XQ18 Зохан, ти вже пьяний?" БУ ГА ГА. наржались. сходу знаходимо артик і ідем далі. знову дощ, плащ спасоє зверху а в ногах хлюпає...ппц дощ перестає майже відразу вийшло сонце. дивимось стежка. ідем відразу помічаємо на старому телику стрілку. супер, смітник, два сталкера знаходять корисні предмети))) О_О знаходим переправу по камінні, будинок і бетонні блоки з діркою і позначкою. спускаємось. знаходим артик, курим і ідем далі. мля...знову почався дощ. ідем по без доріжжю. бобри, сцуки, понатоптували доріжки і ми тіки путаємося. завалили дерево поточене бобрами (Бобру прив!!!). ідем, знаходимо табличку з написами що на фоткі, але вона на іншому березі. тупим, як туди добратись. стрьомно із-за тої таблички про вибухи.дощ ппц. промокли до нитки .піднімаємось вище до лісу і розбиваєм лагерь.хаваєм, гріємось, розпалили багаття з мокрих дрів. трохи підсохли, задиміли весь ліс. Фейвал знайшов артик. вернувся за нами. ідем далі. пока сушились змарнували багато часу. узнаєм, що суперники пішли додому сушитись і вже не спішим. вирішили спочатку знайти магазин, закупитись, а потім шукати артик. виявляється артик там де і магазин)))) не тупим просто ідем далі. у місцевих аборигенів узнаєм де кладовище. їх аж два і всі в лісі. судячи по маршруту ідем до одного з них. не прогадали. знайшли могилку якоїсь бабусі - вона прожила 100 років день у день (!!!)... швидко знаходим артик. при чому раніше знаходим стрілку яка вказує напрям, а потім артик)))) ідем далі. доходим до якихось дач. прикольні там дачки)))) будинок - дах))) бггг. знаходим артик. довго не думаючи ідем далі. зустрічаєм аборигена. питаєм шо за озеро. назви не знає, зато говорить де є тіпа ставок. заіпісь. ідем далі доходим. підйоб со сторони агентів. звоним. ржуть)))) шукаєм далі. швидко знаходим. поржали, покурили дивимся по карті, блище йти до Півнів. ідем. ніч мля, холодно. дошли. на лавочкі на платформі заснули . Фейвал нас розбудив доїхали до Вишняків. трохи пошукали артик. забили, бігом поставили палатку на пятачку біля переїзду і завалились спать. було смішно слухать розмови людей які вранці проходили мимо нашої палатки. проснулись, похавали, заснули далі))) потім проснулись, нашли артик, на ближайшу тягу і на Смітинку. пля... облазили весь тунель.. нічого нема, звязку теж.. дозвонились агентам.. дали підказку... трохи похавали, подумали, помалювали на карті, поняли де. РЕСПЕКТ))))) прикольно. тягу ждать довго. ідем до фастова пішки. по дорозі в Фастові взяли пивка. супер. дошли вниз Червоноармійської. бля...тупим... облазили всі сваї. почався дощ, сцуко, опять промокші. звоним агентам, нічого. шукаєм далі. з горем пополам нашли лопату потом напис. звоним. АААА!!!! ТУТ СКАРБ!!! мля... знаєте як кроти риють на городі??? так от ми там в родіусі 10 м перерили все. шоб там був чийсь город, сказали б спасіба))))) тупим, не находим. довго це було. десь тільки біля 17.00 таки знайшли. АААА!!!! нарешті!!! замучені, голодні ідем до другої школи. там нас ужо зустрічають.... фоткаємся, розходимся по домам... потім було AFTERPARTY.. ппц..
З.І. Квест просто супер. нам сподобалось. ОРГАМ РЕСПЕКТ І УВАЖУХА)))))))) жаль, що команди суперники очканули із-за погоди)))))))))))

 
ФОТГИ: http://vkontakte.ru/photos.php?act=album&id=42923466