Позитивный сценарий развития Украины от УМТК "СТОЛИЦА"

Источник: https://press.unian.net

Киев. 9 июля. УНИАН. Независимые эксперты предлагают ввести в Украине персональные мандаты для голосования на выборах, что повысит ответственность избирателей. Об этом говорилось  в ходе пресс-конференции в УНІАН, которая была организована представителями УМТК «Столица».

Журналист, независимый исследователь в публичной социологии, репрезентант группы Совместный Проект  на тему «Позитивное развитие сценария в Украине: задачи, которые нужно выполнить» Александр Тертычный заявил: «Персональный мандат — это персонифицированный голос избирателя, который был подан за кандидата с правом в любой момент беспрепятственно его аннулировать. Мы предлагаем, чтобы каждый человек имел свой персональный мандат перед тем, как он вручит его доверенному лицу. Если доверенное лицо окажется нехорошим человеком, то право избирателя — немедленно отозвать свой голос, аннулировать его с соответствующими последствиями в Центральной избирательной комиссии. Если избранный депутат или партия теряет, например, 20% своих голосов, то автоматически теряется мандат. Назначаются досрочные выборы и начинается с начала». Но эту технологию, акцентировал эксперт, можно использовать только при условии цифрового голосования, как это происходит в ряде стран, в частности, в Эстонии. «Надо создать соответствующую IТ-систему для голосования, отзыва, отслеживания и прочее. И почти мгновенно эту систему включить, если воспользоваться информационными ресурсами государственных банков, поскольку большинство украинцев уже имеют счета — зарплатные, пенсионные, стипендиальные в банках. Там проводится точная идентификация. То есть технологически просто, чтобы каждый избиратель получил по одному голосу на каждый вид голосования», — заявил Александр Тертычный.

По его словам, нововведение вполне соответствует правам человека и нормам международного права, может органично быть имплементировано в законодательство, а положительными последствиями введения персонального мандата должны стать такие изменения, как то, что обман и подкуп избирателей станет нерентабельным, то есть общество заставит своих избранников стать честными. «Конечно, это не сразу, не мгновенно произойдет. Но главное в том, что депутат знает, что его могут наказать за ложь. Других механизмов у нас столь же действенных я пока не знаю. Только с внедрением такой системы — персонификации мандата — начнется действительно массовое политическое просвещение, люди начнут понимать, что они делают и что из этого получается», — отметил эксперт.

Дипломат, победитель Всеукраинского конкурса «Народный президент» Василий Марушинец, информируя относительно изучения темы «Ретроспектива и перспектива. Украина и глобальный мир — точка отсчета сегодня», отметил, что внешняя политика является продолжением внутренней, и это должны помнить лица при власти и дипломаты. «Когда наши руководители ездят за границу, ведут переговоры о предоставлении финансовой или иной помощи, то наши зарубежные партнеры смотрят, какова наша внутренняя политика, куда мы деваем деньги. Нам, чтобы обустроить и внешнюю, и внутреннюю политическую жизнь, надо принять срочные меры», — подчеркнул он. В частности, по словам Марушинца, речь идет о снятии с регистрации в Министерстве юстиции всех антиукраинских, антигосударственных, промосковских политических партий и общественных организаций и прекращении их «подрывной деятельности».

Представитель «Международного Фонда экономических реформ в Украине» Владимир Мартынюк отметил, что сегодня Украине, чтобы выйти из политико-экономической стагнации, прежде всего нужно, в частности, восстановить фондовый рынок и провести земельную реформу. Также, по его словам, необходимо привести суд присяжных к мировым стандартам и создать двухпалатный парламент. На пресс-конференции также была представлена тема «Украина, услышь Донбасс!».

Представительница Гражданского движения народного сопротивления «Украина, которая борется», Народной группы «30 ноября», заслуженный работник социальной сферы и журналист Валентина Виноградоваотметила важность понять причину конфликта на Донбассе. «Пока в Украине не понимают причину конфликта на Донбассе, до тех пор красная кровь людей будет красить черный уголь в кровавый цвет. 5 лет продолжается кризисный период конфликта. За эти годы никто из руководства государства не назвал конкретно, что там происходит. Говорят о войне, но ее не объявляют», — заявила  Виноградова. Кроме того, Валентина Виноградова  акцентировала: «Народ Украины должен иметь право самостоятельно  решать каким будет его будущее, иметь  право избирать и своих священников, и свою власть. Если взять вопрос по земельной реформе, то она должна действовать исключительно в интересах граждан Украины, а не латифундистов. Сначала землю нужно национализировать, а потом реализовать так, чтобы право иметь земельный участок имел каждый украинец независимо от его материального достатка. Украина сегодня должна быть независимым  унитарным  государством, которое  должно строить отношения со всеми странами мира, исходя из своих экономических и политических интересов. Украина должна сама решать свою государственную политику. Исходя из этого, переговоры по Донбассу должны происходить в Украине, а не за ее пределами. Все преступники которые сдали нашу землю должны понести наказание. Нужно приглашать к переговорам ООН, международное сообщество, пострадавших с  Донбасса, матерей погибших и раненых на войне солдат, чтобы всем вместе решить проблемные и болезненные вопросы. Но делать это нужно именно в Украине. Все вопросы должны решаться исключительно с позиции интересов Украины».

Журналист USA Media Corporation, профессор психологии, председатель Ассоциации христианских организаций Африки Валентин Элиас отметил, что задача журналистов — это максимально доносить правду людям. Он предлагает всем независимым журналистам присоединиться к Международной ассоциации независимых журналистов, чтобы совместно доносить правду до общества и информировать, что происходит в мире.

Светлана Данилова ( салон"ЭНИГМА") интервью

Светлана Данилова ( салон"ЭНИГМА"): «В салоне красоты главное — излучать энергию позитива!»

Вы решили стать красавицей, начиная уже буквально с завтрашнего дня? Не вопрос. Главное — найти приличный салон красоты. Ведь для того, чтобы преобразить свою внешность и как результат кардинально изменить свое внутреннее мироощущение, человеку нужно не так уж и много, а точнее, чуть-чуть «зеленых» и несколько хороших специалистов. Тем паче, что индустрия красоты в Украине развита не намного хуже, чем в странах Евросоюза, или, например, в тех же Штатах. Директор столичного салона красоты «Энигма» Светлана Данилова, медик и психолог по образованию, знает этот бизнес досконально и может дать полезный совет по любому вопросу насчет того, как стать красивой.


Грязи из города Саки под французской этикеткой


— Чем отличается ситуация с салонами красоты в Украине от реалий подобных заведений в странах Европы и Америки?
— Мы работаем на брендовых марках производителей косметики. Если говорить об индустрии красоты по Украине в целом, то мы занимаем позиции слабее, чем страны Европы и США. Все зависит от команды и от того, на какой косметике ты работаешь. Если мы работаем на элитной косметике, как правило, французского и американского производства, то, соответственно, считаемся хорошим салоном. Индустрия красоты в Украине принципиально не уступает европейской. Я была в Штатах и посещала тамошние салоны. Уверяю вас — наши не хуже! Проблема в том, что у нас в зачаточном состоянии пребывает промышленная составляющая данной индустрии. Сейчас крымские Саки раскручивают свои лечебные грязи. Они очень качественные. Однако зачастую на упаковке значится, что грязи не наши, а, к примеру, французские. Я считаю, что они зря боятся, потому что наши грязи — великолепны.


— Наши лечебные грязи как бренд на сегодня не раскручены?
— Да, это факт! У нас весьма популярны израильские грязи и соли. Если говорить о нашем салоне, то мы используем как израильскую, так и французскую косметику. Кроме того, используем косметику на основе саковских грязей. Я лично на себе проверила — ничем не уступает французской, даже по некоторым параметрам эффективнее.

Мужская косметика опаснее кокаина


— В чем недостатки западной индустрии красоты?
— Как говорится, то, что хорошо русскому, не хорошо немцу. В США частенько используют африканские масла и аромакосметику. Наши люди воспринимают аромакосметику как нечто жесткое и неудобоваримое. Есть в Киеве салоны, которые работают с ароматерапией. Препараты из этой серии уже продаются в аптеках. Когда есть разрешение продавать косметику на всех торговых точках, в частности, в магазинах и аптеках, то есть она доступна человеку с улицы, это как минимум несет опасность для здоровья покупателей. Например, при накладывании маски должны среди прочих компонентов присутствовать масла. Среднестатистическая женщина не знает, что покупать их необходимо, и делает только маску. Тот результат, который она получает в салоне, она никогда не получит дома. Американскую же косметику часто ароматизируют, поэтому от нее нередко бывает аллергия. Однако существует хорошая американская косметика для мужчин. Она великолепно работает, в частности, косметика для волос — у нас многие ее заказывают. Пахнет потрясающе. Мужчины, когда на нее «присаживаются», просто жить без нее не могут. Это хуже кокаина — привыкаешь быстрее.


— А какова мотивация? Неужели только хороший внешний вид?
— Мужчина хочет выглядеть свежим и ощущать такой себе приятный холодок в волосах. Например, ментола. Мужчины хорошо воспринимают этот запах. Он не резкий. Мы очень трепетно относимся к косметике. Если клиент — мужчина, то используем только мужскую косметику. Если это женщина, то прежде всего учитываем ее тип волос, тип кожи и т. д.


— Каков объем мужской территории в отечественной индустрии красоты?
— Довольно большой. Где-то 50 на 50%. Если говорить о косметологических процедурах. Мужчины очень любят себя и часто приходят на массаж, укладку и т.д.

Сожгли плойкой волосы — получи компенсацию


— Каким условиям должен отвечать современный салон красоты?
— Про людей говорят, что встречают по одежке, а провожают по уму. Та же история с салоном. При входе тебя должен просто великолепно принять администратор, вне зависимости от того, как ты сегодня выглядишь! Главное — это внимание к клиенту, а потом уже качество обслуживания. Заметим, что конкуренция между салонами очень высокая. Ты просто обязана излучать энергию позитива, причем независимо от того, какое у тебя сегодня настроение. Должна как актриса оставить все свои эмоции за кулисами и работать только на клиента. Если ему что-то не понравилось, то виноваты только мы и должны за это отвечать.


— Какие требования может выдвинуть клиент, если ему что-то не понравилось?
— Если ему что- то не понравилось и он это доказал, к примеру, сожгли волосы плойкой, мы обязаны вернуть деньги, возместить моральный ущерб.


— Если говорить о техническом оснащении салонов, какие открытия, инновации были в этой области в последние годы?
— Как вы знаете мезотерапия — это укол. Наша кожа стареет от того, что у нас не хватает делящихся клеток. Когда мы теряем коллаген — мы стареем. Это химическая составляющая кожи. Когда ее не хватает, пропадает эластичность, теряется цвет и т.д. Сейчас немцы выпустили специальные проводники, мы их недавно закупили. Мы можем через гель провести определенные коллагеновые компоненты… Или гель накладывается как маска, или вводится в организм при помощи укола. Последнее самое результативное средство, но это очень больно. Инновация заключается в том, что мы проводим гель при помощи специального аппарата через холод. Есть у нас такой аппарат, который мы купили у немцев. Он запотентирован в Киеве и есть только у 4–5 салонов. Через этот аппарат мы проводим коллагеновые гели. Результат потрясающий. Люди просто преображаются.

Хорошая вода — это качественное пиво и отменная косметика


— Какие еще были новшества и насколько эффективно они воплощаются в жизнь в Украине?
— Швейцария имеет чистую воду — показатели одни из лучших в мире. Это — как пиво, если хорошая вода, то хорошее и пиво. Та же история с косметикой. Хорошие компоненты включаются — она качественная. Если бы мы в западную косметику добавили нашу воду, получили бы совсем иной эффект. Если бы мы очищали и берегли воду… У нас ведь в стране потрясающие Шацкие озера. Состав воды очень хороший, как и в вышеупомянутых грязях. Если бы мы импортировали эту воду и включали бы ее в состав всех украинских препаратов, эффект был бы подобен взрыву бомбы. Но сегодня украинской косметикой в салоне не пользуются.


— Какова специфика работы с пожилыми клиентами?
— Они очень консервативны. Остались психологически в другом времени. Поэтому доказать им, что, доверившись нам, они будут выглядеть моложе и лучше, очень тяжело. Но мы стараемся это делать, уходить от этих «домов» на голове в советском стиле, этих сумасшедших начесов. Потому что у меня работают не парикмахеры, а стилисты, закончившие соответствующие вузы. И видят наши стилисты не просто волосы, а еще и овал лица, его комплекцию, определяют, можно ли сделать человеку то-то или то-то. Пытаемся убедить пожилого клиента. Конечно, если он скажет: «Нет, сделайте, как я хочу!», то мы останемся с ним в его 70-80-х. Критерии красоты (стрижки, прически, цвета) так же меняются, как и критерии моды. Но если нам удается убедить пожилого человека, с ним происходит метаморфоза. Изменяется даже его психика.


— Если бабушке 80, она может «помолодеть» и выглядеть 60-летней?
— Она могла всю жизнь краситься пергидролем и сжечь себе волосы. А мы предлагаем потрясающую лечебную косметику. У нас же действует еще и мощная лечебная линия, в которую входит 8–10 компонентов. Мы омолаживаем волосы плюс корректируем ей лицо, его цвет, брови и при этом предлагаем ей крем специально для ее возраста. Конечно, она омолаживается и становится другой психологически. Именно в таком возрасте люди часто очень сильно хотят жить. А если она чувствует себя помолодевшей, у нее даже роман получается!


— А дедушки тоже приходят омолаживаться?
— У меня уже 20 лет существует традиция: на 9 Мая беру ящик водки, ящик шампанского, цветы и еду в парк поздравлять ветеранов. Иногда нас спрашивают, кто мы, какая организация? Улыбаемся и идем дальше. 9 Мая любого человека в возрасте ветерана или даже ребенка войны обслуживаем бесплатно.


— Каковы расценки на услуги в «Энигме» и как выбрать салон таким образом, чтобы сразу не «влететь» в большие деньги?
— Когда я принимала людей на работу, несколько человек задали вопрос, мол, все это настоящее? То есть в бутылках действительно тот шампунь, что на этикетке, а в коробках действительно та же косметика? Потому, что на предыдущей работе наливали новое содержимое в старые тюбики. Я была в шоке. К примеру, наливают дешевый шампунь в бутылку из-под дорогого. В лучшем случае тебе просто помоют голову, а в худшем — ты можешь заработать перхоть, так как этот шампунь тебе не подходит. Если говорить о расценках в салоне, если он действительно работает с настоящей натуральной косметикой, расценки не могут быть низкими потому, что косметика недешевая. Кроме того, наши специалисты постоянно повышают свою квалификацию, и это стоит денег. Участвуют в различных конкурсах красоты и часто занимают первые места. Если ты не будешь учиться, идти в ногу со временем и осваивать новые технологии, ты станешь некомпетентным. В нашей профессии главное — не отстать от жизни.

Алексей Гусак

Салон Красоты «Энигма» 

сайт https://enigma.kiev.ua/

страница на ФБ https://www.facebook.com/SalonEnigmaKiev/

контакт 067 509 2434

Шляхом до віщого Тараса, що об’єднує світи

  • 31.08.18, 23:32


Кобзар в котрий раз зібрав навколо своєї постаті та творчого надбання легіони людей на платформах ІІІ Міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи»!

Олексій Гусак «СТОЛИЦЯ»

фото Ігоря Рубцова

Доля, карма та пристрасті поетичні

«У всякого своя доля і свій шлях широкий»…  Саме так починається одна з найпопулярніших поем Тараса Шевченка «Сон», що зіграла у долі поета дуже знакову роль.

Що ж таке доля, а що таке карма? У перекладі з санскриту карма означає «дія», а закон карми, згідно з Пуранами, Упанішадами та буддистським священним текстам це закон Бога або природи, що регламентує причинно-наслідкові зв’язки у всіх всесвітах. Уся мудрість прадавня та сучасна каже так чи інакше про кармічні семена. Мовляв, що посієш, те й пожнеш, а пожати можеш, як стверджують і на Тібеті, і в Індії, і в Україні люди обізнані на цьому законі у десятки, сотні, чи навіть тисячі разів більше ніж посіяв. Це як сніжний ком, що постійно зростає. Посіяв любов, благочестя або турботу про живих істот — зійдуть саме ці семена у десяти або стократному розмірі, посіяв егоїзм та невігластво – саме з ними стикнешся через певний час, і зійдуть вони теж тисячократним врожаєм.

Фінальна прес-конференція ІІІ Міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи»

Не випадково, що саме Шевченко в котрий раз зібрав навколо своєї постаті і свого творчого надбання легіони людей на платформах ІІІ Міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи»! Саме Поет, людина з непростою долею, який, як кажуть багато дослідників та сучасних колег по перу Тараса Григоровича, закодував своїм «Кобзарем» всю Україну разом з її мешканцями на сторіччя уперед. Та й чому б ні?  Змінюються часи, змінюються влади й тисячі діячів і організацій беруть собі на прапор, герб або титульний лист портрет Шевченка та йдуть покращувати світи. Пристрасті навколо постаті Шевченка не вщухають, мов навколо Шекспіру, і кінця краю не видно!

Народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т.Г Шевченка Анатолій Паламаренко

Питання в тому, чому такий важкий життєвий шлях склався у Кобзаря? Чому не може поет, твори якого ще за життя користуються величезною популярністю жити там, куди кличе серце й робити те, що йому здається доречним. Чому творча та духовна реалізація людини відбуваються в умовах постійної чи то боротьби,  чи то протистояння з роком-долею?  Чи то її випробування від Бога, чи нелегка місія?

Ось тут то й замислюєшся про вищезгаданий закон карми. Чому саме з тобою, з твоїм оточенням, з твоєю країною відбувається такі проблемні колізії? Чи причини  цьому є тільки зовнішні, як нас вчили у школі та сьогодні розповідають у новинах  СМІ, чи може причини проблем у кожної людини та її душі є внутрішні? Тому що, як кажуть духовні вчителі людства, нічого випадкового ніде і ніколи не відбувається. Та й двох однакових душ у Божому творінні не буває. Все індивідуально.

Посол Миру, Президент Міжнародної ліги «Матері і сестри – молоді України», Народна артистка України Галина Гілярівна Яблонська нагороджує дипломом заслуженого майстра народної творчості України Ніну Гончарук

Безперечним є те,  що надбання Шевченко надихає людей на дії, при чому інколи досить радикальні. Так незважаючи на майже відсутню підтримку з боку держави та інших інстанцій, яку у більш благополучних країнах зазвичай надають, міжнародний конкурс набув небувалих масштабів й об’єднав величезну кількість талановитих ентузіастів як з України, так і з інших куточків планети. Шевченко не втомлюються вивчати, перекладати та відтворювати у різних жанрах та формах арабською, французською, англійскою  та навіть бенгалі. Як  юна переможниця з Індії (Колката) — Аандріта Магананд, 9 років, що читала  вірш «І небо невмите, і заспані хвилі…» бенгальською (переклад Мрідули Гош)  та отримала  гран-прі в номінації «Відеоформат — 2018». Або спеціально вивчають українську, щоб почитати Поета в оригіналі.

Петро Ніньовський, Євген Лісничий, Максим Сачик (студенти Київського національного інституту театру кіно і телебачення імені Карпенка Карого) композиція «Тиняючи на чужині»

Нові постаті та відомі герої

Міжнародний проект-конкурс «Тарас Шевченко єднає народи» було  започатковано Послом Миру, Президентом Міжнародної ліги «Матері і сестри – молоді України», Народною артисткою України Галиною Гілярівною Яблонською. Проводиться він щорічно у березені-травені у форматі «Україна-Світ» за сприяння Міністерства культури України, Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Національної Ради жінок України, Українського фонду культури, Шевченківського Національного заповідника в м. Каневі, Національного музею Тараса Шевченка, Товариства «Знання» України.

Аандріта Магананд, 9 років: «І небо невмите, і заспані хвилі…»; художнє читання, бенгальською (переклад Мрідули Гош)

У 2018 році на конкурс надійшло близько 440 заявок з 26 країн, а за три роки (2016 — 2018) на проект-конкурс надійшло понад 780 робіт з 46 країн (республік) 47-ма мовами світу.  У цьому році у журі конкурсу брали участь такі непересічні постаті як, наприклад, народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т.Г Шевченка Анатолій Паламаренко та народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, відомий відтворювач образу Шевченко на театральній сцені Петро Панчук.

Український актор театру та кіно, режисер, Народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, Член-кореспондент Національної академії мистецтв України Петро Панчук

Саме Анатолій Паламаренко, якого я частенько бачив з читаними гумористичними номерами ще у дитинстві на екрані батьківського телевізору, підкреслив на заключній прес-конференції присвяченій конкурсу, що до шевченківського надбання та його слова треба рости й зростати, всім хто береться його відтворювати.  А Петро Панчук вельми артистично та проникливо цитував вірш Тараса Григоровича:

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється — ожива,

Як їх почує!.. Знать, од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть меж люди!

А такі правда, і сакральні джерела цю тезу підтверджують. В Біблії сказано, що спочатку було Слово, а Пурани вчать, що цей світ твориться за допомогою трансцендентного звуку.

У цьому році конкурс був особливо щедрий на нові імена та яскраві відкриття.  Петро Ніньовський, Євген Лісничий, Максим Сачик (студенти Київського національного інституту театру кіно і телебачення імені Карпенка Карого) порадували своєю композицією «Тиняючи на чужині», яку виконали українською (Гран-Прі «Наживо» (читана поезія Шевченка). Співали вони чисто й глибоко, читали Шевченка натхненно та й театральна складова номеру видалась вельми цікавою.

Михайло Саїтов студент Херсонського училища культури, ІІ місце у номінації «читана поезія»

Ще один учасник Михайло Саїтов (18 р., студент Херсонського училища культури), ІІ місце у номінації «читана поезія», сам ром за національністю читав «І виріс я на чужині» — ромською. До речі не тільки ромською, а й українською теж – уривки обома мовами доволі органічно чергувалися протягом номеру, мов у калейдоскопі. Це було колорите поєднання двох текстів, двох мов, двох світів. У кулуарах виявилось, що Михайло ще й чудово співає на гітарі грає, як і належить справжньому рому.

Запам’ятався Василь Руденко (гурт «Зорка» Білоруського розмовного клубу, м. Київ) з уривками з поеми «Сон» білоруською. Строфи знаменитої поеми звучали мовою Білої Русі напрочуд дзвінко, мелодійно й дуже природньо.

 Наш рок-гурт «Мантри Магдалени» теж приймав участь цьому конкурсі на двох його етапах. На другому за участі Олексія Ваганта (Гусака) – вокал, гітара,  Дмитра Стародубенко- гармоніка , Мстислава Крицевого- бек-вокал та перкусіоніста з джембе Володимира Павленко. Виконали дві пісні на вірши Кобзаря «Бандуристе, орле сизий» (Присвята М. Маркевичу) та «Гамалія»(Наш атаман Гамалія…).

На третьому етапі конкурсу залишилися тільки Олексій Вагант (Гусак) та Дмитро Стародубенко  з піснею «Бандуристе, орле сизий» (Присвята М. Маркевичу). Обидві композиції були виконані у рок-версії в чому і полягало ноу-хау номера.

Приємно було зустріти на конкурсі заслуженого майстра народної творчості України Ніну Гончарук. Вона отримала І місце у номінації художньо-прикладне втілення за роботи «Портрет Шевченка», «Катерина» та «Садок вишневий коло хати» — вишивка у форматі 3D. Ніна Іванівна є автором циклу (105 робіт) «Шевченкіана у вишитих полотнах».

Тетяна Яровицина та
Світлана Гордієнко

«Столиці» у березні цього року довелося побувати у Світлиці-музеї «Живопис голкою» на батьківщині майстрині у Хмельницькому. За допомогою облдержадміністрації та мерії міста цей музей було відкрито у приміщенні Хмельницького міського навчально-курсового комбінату у 2017 році. Роботи майстрині, що, до речі отримала патент України на винахід авторської техніки «Живопис голкою», це цілий окремий світ зі своїми вимірами, законами та кольорами. Природа Поділля оживає під її чарівною гілкою смачно, яскраво з майже фотографічною достовірністю. Дуже надихнули своєю самобутністю її роботи з серії «Архітектурні пам’ятки Хмельницької області», на яких можна побачити такі перлини Поділля, як Самчики, Староконстянтинів, Камянець-Подільський, Бакоту, Хмельницький Меджибіж та ін.

Таємниці Тарасової гори

Чудовою видалася поїздка до Каневу з учасниками конкурсу та членами оргкомітету. Біля автобусу нас зустрів дипломат, музеєзнавець, краєзнавець та бувший міністр культури Ігор Ліховий та провів цікаву екскурсію по Тарасовій,  бувший Чернечій горі. Саме ці місця мабуть надихнули юного Кобзаря на його найбільш знакові вірші, такі як легендарна «Причинна», бо саме таким він бачив Дніпро ще у дитинстві. Саме «лани широкополі, і Дніпро і кручі»  і ми побачили на фоні травневого неба, залиті вже гарячим канівським сонцем.

Екскусію проводить Ігор Ліховий

Піднялись багатоярусними сходами, де з прихованих колонок лунає музика на легендарну гору та вклонилися могилі Поета. Тут всі присутні учасники та члени оргкомітету міжнародного проекту-конкурсу «Шевченко єднає народи» разом з представниками місцевих культурних осередків заспівали «Заповіт» та «Причинну» («Реве та стогне Дніпр широкий»). Знайомі з дитинства рядки та мелодії зазвучали непересічною симфонією відгомонів у відкритому назустріч поезії серці. Мабуть дух Кобзаря десь тут поруч вітає, і так чи інакше цю присутність можна відчути. Саме тут він хотів, повернувшись з заслання побудувати собі хату, а невдовзі саме сюди, на гору Чернечу привезли за для поховання труну з його тілом.

Учасники конкурсу співають «Заповіт» біля меморіалу Кобзаря в Каневі на Тарасовій горі

До речі, коли напередодні зведення вже сучасного вигляду пам’ятнику, як складової Літературно—меморіального музею Шевченка, спеціалізована комісія у 1939 році без особливих на те повноважень відкрили спочатку склеп, а потім і труну з тілом поета. За свідоцтвом очевидців тієї акції, незважаючи 87 років, що пройшли з дня перепоховання Кобзаря, Шевченко лежав як живий. Але коли на обличчя поета потрапило повітря, воно почало осідати. Чим не містика? Цікаво, що численні релігійні громади по сей день звертаються до Шевченківського Національного заповіднику з приводу канонізації Кобзаря.

Завідувачка Бібліотеки мистецтв ім. М. П. Бажана (Київ) Лариса Кондратюк

Та безперечно, завдяки зусиллям творчих особистостей з України і  багатьох куточків планети історія життя Шевченка триває, а його поетична та живописна спадщина оживає знов і знов. Грає новими кольорами, звучить новими гімнами, піснями, хорами, хореями, відтворюється новими сценічними містеріями, феєріями та тематичними флешмобами.

Дуже цікавою видалася й екскурсія Канівським музеєм Тараса Шевченка. Багато інформації отримали про сім’ю, родичів та найближче оточення Тараса Григоровича.

Громадсьдський активіст, волонтер, учасник Програми Наставництва для дітей-сиріт Олеся Кривопиша

Окрему подяку хочеться висловити невтомним членам оргкомітету Міжнародного проекту-конкурсу «Шевченко єднає народи». Сама тендітна й водночас працьовита з них це поетеса, організатор фестивалю «Українські Передзвони», волонтер Тетяна Яровицина, яка , будучі співорганізатором проекту взяла на себе левову частину роботи по організації шевченківського конкурсу, та, зокрема, відповідала за номінацію «відеоформат». Окремі подяки завідувачці Бібліотеки мистецтв ім. М. П. Бажана (Київ) Ларисі Кондратюк, що відповідала за номінацію «Мій Шевченко: художньо-прикладне втілення», Олесі Кривопиші, громадському активісту, волонтеру, учаснику Програми Наставництва для дітей-сиріт,  відповідальній за номінації «Наживо» та «Мій Шевченко: мистецьке втілення», журналісту та волонтеру на ниві культури Олесі Шаповал, відповідальній за підномінацію «Мій Шевченко: літературне втілення», громадському діячу та правозахиснику з Бучі Світлані Гордієнко, Михайлу Орлюку — актору Героїчного театру «Пам’ять» та іншим членам оргкомітету проекту-конкурсу.

Олександр Ліщенко

«28 липня 2018 р. в Київському будинку Письменників відбулося нагородження переможця номінації «Поза часом» ІІІ Міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи» Олександра Ліщенка — засновника акції «Шевченкова родина». Олександр Ліщенко став ініціатором 17 грудня 2013 рокупроголошення Тараса Шевченка Духовним Гетьманом Майдану, а «Кобзар» — духовною програмою Майдану. Ця пропозиція була одностайно підтримана громадою на Майдані, серед яких були і Герої Небесної Сотні».

Це цитата зі сторінки конкурсу у ФБ. А з паном Олександром Ліщенком наш гурт «Мантри Магдалени» теж пересікався та заспівав на його творчих вечорницях у київському Домі письменників декілька пісень українською.

Одже, багатопланова шевченкіана триває а ми зачепили лише невеличку кількість учасників з їх сценічними номерами, книгами, картинами, акціями і іншими творчими здобутками.

Чекаємо шедеврів з шевченківської тематики на конкурсі «Тарас Шевченко єднає народи»-2019!

Джерело: http://stolica-ua.com/2018/08/shlyahom-do-vishhogo-tarasa-shho-ob-yednuye-sviti/

Тарас Компаніченко — Пісня і Революція

  • 20.08.18, 20:41

Музей Української революції 1917-1921 років

Київ

21 серпня о 16:00

Як співала Українська Революція, як оспівувала Волю, як оспівувала боротьбу… почуємо і побачимо.
То буде Тарас Компаніченко і гурт «Хорея козацька», а з ними Симон Петлюра, Гайдамаки, Запорожці і Махно.

Електоральні настрої та соціально-економічні проблеми населення

  • 16.08.18, 20:09
 

15 серпня об 11.30 в інформаційному агентстві УНІАН відбулась прес-конференція за результатами опитування громадської думки, проведеного 17-27 липня 2018 року спільно Центром «Соціальний моніторинг» і Українським інститутом соціальних досліджень імені О.Яременка. Опитування охопило всю територію країни (за виключенням тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей, АР Крим). Вибіркова сукупність репрезентативна за віком (населення від 18 років і старші), статтю, типом населеного пункту та регіоном. Всього опитано 2186 респондентів. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках не перевищують 2,13%. Рівень досягнення респондентів становить 61%. Метод отримання інформації: індивідуальне інтерв’ю за місцем проживання респондента „віч-на-віч”. 

Ольга Балакірєва, голова правління ГО «Український інститут соціальних досліджень ім.О.Яременка»: 

— Думаю, всім відомо, що ми, тобто Центр «Соціальний моніторинг» та Український інститут соціальних досліджень імені О.Яременка постійно проводим моніторинг громадської думки і Україні. Ті питання, що стосуються економічних аспектів ми досліджуємо спільно з відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Державної установи «Інституту економіки та прогнозування НАН України». Сьогодні ми будемо презентувати результати опитування, яке відбулося в липні 2018р. 

Дмитро Дмитрук, директор Центру 

«Соціальний моніторинг»:

— Традиційно ми проводим наші дослідження по всій території України, за виключенням АРК» Крим та окупований територій Донецької та Луганської областей. Розмір нашої вибірки сягає більше 2000 респондентів, що дозволяє нам давати репрезентативні результати з похибкою, яка не перевищує 2,1%. Наша вибірка репрезентативна як для України в цілому, так і в регіональному розрізі за віковими групами, статтю та типом населеного пункту за містом проживання респондента. Ми проводили це дослідження з 17 по 27 липня. 

— Наше традиційне запитання, чи в правильному напрямку рухається Україна? І ми бачимо, що доволі довгий час частка негативних відповідей переважає  відповіді позитивні.

Зараз у нас дуже негативно оцінюється рух країни по всіх регіонах. Ми виділили 8 основних регіонів і бачимо, що кількість негативних оцінок найбільша у північно-західному  регіоні, традиційно в місті Києві і на півдні країни. Якщо ми подивимось на віковий розподіл, то побачимо, що більш негативно ніж все населення оцінює рух України респонденти старшого віку, тобто ті, кому за шістдесят. Переважно це пенсіонери. Ми довго досліджуємо це питання і, нажаль, не можемо виділити жодної значної соціально-демографічної групи населення, яка би оцінювала зміни та загальний хід подій в Україні у позитивному ключі. Таке негативне ставлення демонструє сьогодні практично все населення. І якщо ми робимо аналіз в розрізі політичних симпатій електорату, то так само бачимо, що в електоральній базі кожного з кандидатів на посаду президента, більшість становлять ті, хто негативно оцінює зміни, які відбуваються в країні.

Цього разу напередодні Дня незалежності, ми намагалися дізнатися яким чином оцінюється система влади в країні. Ми побачили, що більшість опитуваних доволі консервативно ставиться до можливості зміни державної влади, стосовно перерозподілу владних повноважень від президента до прем'єр міністра, від прем'єр міністра до Кабінету міністрів і т. д. Коли ми запитували, чи слід зменшити обсяг повноважень президента, чи залишити без змін, чи слід розширити повноваження Кабміну, чи прем'єр міністра більшість населення схилялася до думки, що слід залишати все без змін. 

Коли ми говоримо про повноваження президента України, то більшість опитуваних кажуть що їх не треба а ні розширювати, а ні звужувати. За розширення повноважень виступає лише 8% респондентів, тобто більшість населення вважає, що президент сьогодні досить впливовий і збільшувати його повноваження немає сенсу. За збільшення повноважень президента ратує 33% опитаних, а залишити без змін бажають 47%. Ми бачимо, що повнота влади президента, що у силі на сьогодні влаштовує більшість населення країни, або вважать що вона зашкалює. 50% респондентів вважають повноваження, які зараз є в Кабміна достатніми для нормального керування країною. В свою чергу 24% кажуть, що у Кабміна влади забагато, і лише 12%, що повноваження можна б було б збільшити. Якщо говорити про скасування посади президента і посилення повноважень прем'єр міністра, то бачимо, що і в цьому питанні люди доволі консервативні. Цю ідею підтримують 19% респондентів, в той час як 61% кажуть, що посаду президента не треба скасовувати, а його повноваження не треба зменшувати і переносити на прем'єр міністра. Ми не наводимо даних по вікових групах та регіонах, але бачимо що думка, яка становить більшість у відповідях на три вищезгаданих запитання привалює і по вікових когортах, і по регіонах, і в розрізі певних населених пунктів. Що до цього питання думка українців доволі спільна і не відрізняється значною диференціацією.  

Традиційно ми запитуємо людей, чи збираються вони брати участь у голосуванні. Цього разу ми питали про вже визначену дату наступних президентських виборів 19 березня 2019 року. Сьогодні 71% населення країни готовий до голосування. Це доволі високий показник, особливо влітку. Це теж традиційно, щодо виборів президента. Подібний відсоток зазвичай менший, коли мова йде про парламентські вибори та ще менший на місцевих виборах. Готовність до голосування доволі висока у всіх вікових групах. Так вийшло що регіони розташувалися за зростанням. Вже традиційно активними  виявилися західні регіони, а у центральних та східних регіонах та Донбасі активність поступово зменшується. Дещо виділяється південний регіон, але на загальну картину та тенденції він істотно не випливає.  

Ольга Балакірєва, голова правління ГО «Український інститут соціальних досліджень ім.О.Яременка:

—  Якщо, ви подивитесь на ті регіони, що ми побудували, вони трошки відрізняються від стандартних схем – схід, захід, південь, центр. На сьогодні ми спостерігаємо істотну фрагментацію в територіальному розподілі та значну різницю у показниках.  Але щоб робити аналіз на рівні окремих областей потрібен більший розмір вибіркової сукупності. Ми почали відокремлювати Донбас від сходу ще на початку конфлікту в цьому регіоні. А сьогодні вважаємо за потрібне розподіляти більш дрібно західний регіон. 

Зараз ми поговоримо про умовні рейтинги в залежності від регіонального розподілу. Повернемось до останнього слайду де зображений рівень електоральної активності. Дуже важливо мати на увазі більш низький рівень готовності голосувати. Це створює певні проблеми для тих кандидатів, які мають більш високий рівень підтримки в цих регіонах. На сході, півдні і, зокрема, на Донбасі менше половини людей сказали, що вони готові безпосередньо брати участь у виборах президента. На наступному слайді ми бачимо умовний рейтинг президентських виборів. Умовний він тому, що тут стоять прізвища імовірних кандидатів на посаду президента. Ми не ставили багато прізвищ, тому, що чим більше прізвищ, тим більше розпорошуються варіанти реальної готовності голосувати. Тому ви бачите досить обмежений перелік кандидатів. І на сьогоднішній день, якби вибори відбувалися б у найближчу неділю, лідером була б Юлія Тимошенко. Але її показник не такий же і високий  —  12, 5% серед загалу населення, або 29% серед тих, хто збирається прийти на вибори і визначився з кандидатурою за яку він буде голосувати. Але враховуючи нашу статистичну похибку Тимошенко є лідером за наведеними даними. 

На другому місці знаходиться Анатолій Гриценко з рейтингом 9,1% серед всіх опитаних і серед тих хто прийде на вибори 14,8%.  Далі ми бачимо двох кандидатів Юрія Бойко і Олега Ляшка. Їх показники відрізняються на 1, 3%, крім того трошки менше тих хто визначився реально прийде на вибори, але довірчі інтервали їх перетинаються, тому у нас є всі підстави говорити про те, що вони поділяють у рейтингу 3 місце. Далі йдуть два кандидати, які поділяють між собою 4 місце. Це Петро Порошенко рейтинг популярності і підтримки якого стрімко падає та Вадим Рабінович, котрий навпаки знаходиться на піку своєї інформаційної присутності. Його рейтинг сьогодні піднявся на рівень діючого президента. Ці кандидати займають умовне 4 місце, бо у них майже співпадають довірчі інтервали і рейтинги.

 Ще одна двійка кандидатів, що замикають наш умовний рейтинг це Андрій Садовий та Олег Тягнибок. Вони мають невисокий рівень підтримки електорату і фактично не мають шансів потрапити до другого туру. Незважаючи на невеличку різницю в відсотках вони фактично знаходяться на одному рівні. Ми додали цього разу Віталія Кличко, як кандидата який мав дуже велику підтримку на попередніх президентських виборах і зняв свою кандидатуру. На сьогоднішній день він втратив свій рівень підтримки як потенційний майбутній президент. Є ще 10% відсотків респондентів які називають інших політиків, що присутні сьогодні в інформаційному просторі, таких як Зеленський, Вакарчук та інші фігури. Але вони не набирають навіть 1% для того, щоб ми могли їх поставити в цей перелік.  

Кожний п’ятий респондент сьогодні ще не визначився, а кожний шостий категорично каже, що він не пішов би сьогодні на вибори. Можна вважати, що рівень тих, що сьогодні взагалі не бажає прийняти участь у виборах 18% від загалу. 

На наступному слайді демонтуємо особливості підтримки кандидатів у регіональному розподілі. Всі з цього списку за виключенням Олега Ляшка мають переваги в тому чи іншому регіоні. Тимошенко, Гриценко, Бойко, Порошенко, Рабінович мають яскравий рейтинг регіональної підтримки. Якщо брати Тимошенко, то в неї високий рівень підтримки в 3 регіонах і більш низький в 2-х, зокрема на півдні він низький за середній. Гриценка переважно підтримують на заході і у центрі, а на сході і Донбасі його рейтинг нижче. У Бойко найвищий рівень на сході і Донбасі і низький на заході. Тобто ці уподобання певною мірою розколюють сьогодні українське суспільство. Рейтинг Порошенко сьогодні будується за рахунок 2 регіонів – це місто Київ та південно-західний регіон. В решті регіонів рейтинг нижче за середній та найнижчий в нього рівень підтримки на Донбасі. Цікава картина по Олегу Ляшку. Це політик, поділяючи трете місце певною мірою об'єднує регіони. В нього нема провалів в окремих регіонах. На сході у нього досить високий рейтинг, на півночі він другий, в центрі та на півдні третій. Стабільний показник по всіх регіонах створює певний феномен Ляшка, при тому, що в цілому його рейтинг нижчий ніж в минулому році. Це пов’язано з літом, але в окремих регіонах його рейтинг зростає. 

Щодо картини по Тимошенко та Ляшку, то по результатам нашого аналізу по типах поселення, їх рейтинги більш високі в містах з невеликою кількістю населення, в сільській місцевості. У Юрія Бойко це навпаки міста на сході з населенням більше 100 тисяч, завдяки яким він формує свій високий рейтинг.     

 Всім респондентам ми задали питання, якщо б ви не пішли на вибори, що б стало головною для цього причиною? Ці питання до політиків, до того як підняти сьогодні електоральну активність людей та як зробити так, щоб вибори відбувалися за волею переважної більшості населення. Серед тих, хто вагається, або говорить, що не голосуватиме майже половина кажуть, що я не вірю нікому з політиків. Я говорю про певну ознаку українського суспільства, яка визначає дуже низький рівень довіри в цілому до соціальних інститутів у суспільстві, зокрема до політиків. Це є ключовим моментом пасивності, яку можна спостерігати серед окремих груп населення. Відповідь «я не бачу кандидатів, які б відстоювали інтереси таких людей як я» середньому обрав кожний четвертий, а серед тих, хто вагається або не піде це більше ніж третина. Мова йде про певний запит на появу нових облич і на те, що політики сьогодні мають дбати не про себе, не про свої політичні сили і інтереси, а про кожного громадянина України. 

21% людей не вірять, що вибори можуть пройти чесно 21%, а в те, що вибори можуть щось змінити не вірять 18%. Про своє повне розчарування та зневіру у перспективи України заявив кожний одинадцятий респондент. Є люди які кажуть, що їх не цікавить політика. Мені здається, що цим людям треба поясняти, що вибори це не політика, а громадянський обов’язок. Право люди кожної людини впливати на ситуацію, що розвивається. Є люди, що не розбираються в відмінностях між кандидатами і це питання до самих кандидатів. Є громадяни, які вважають, що їх життя не залежить від виборів. Вважаю, що вони помиляються, бо від виборів і того, хто приходить до влади залежить доля нашої країни. 

На наступному слайді можна побачити умовний рейтинг політичних партій, якщо б у найближчому тижні проходили вибори до Верховної Ради України. Традиційно для України наші партії є партіями лідерського типу і цей рейтинг прив’язаний до рейтингу окремих кандидатів. Розуміючи феномен Гриценка, який отримав другий рівень підтримки, ми бачимо, що політична сила, яка з ним асоціюється «Громадянська позиція» з другого місця уходить на трете, тому що не для всіх вона є відомою. За цією таблицею шанс мають 9 політичних сил які мають більше 3% підтримки серед тих хто визначився і прийде на вибори. Якщо подивитись на стандартну похибку, вказані у таблиці партії можуть протягом передвиборчої кампанії змінювати свої позиції досить  радикально. 

На наступному слайді актуалізуються 2 питання, які сьогодні турбують суспільство та активно обговорюються. Перше: «Чи треба створити умов, щоб на виборах президента голосували ті виборці, які проживають на окупованих територіях Донецької та Луганської області». Позитивну відповідь надали 52% людей, відповідь «ні» 36% та 12% вагаються. Ви можете побачити регіональні особливості. Зокрема ми виділяємо північно-західний та південно-західний регіони, тому, що думки мешканців тут суттєво відрізняються. Показники по південно-західному регіону більш радикальний ніж в середньому по Україні: 55% так та 41% проти. У північно-західному регіоні ситуація протилежна —  51% проти і 35% підтримують таку точку зору. Дещо здивувала кияни, бо 19% відповіли, що вони вагаються з відповіддю. Ще в Києві сказали «так» 46%, але це менше половини.  А ось в східному регіоні тобто саме там, де перебуває більшість внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з окупованих територій цю точку зору підтримали 62% респондентів. 24% сказали «ні». На Донбасі «так» відповіли 51%, а 25% вагаються з відповіддю, або її приховують. Південь між сходом і середнім показником 58% вважають, що так, 34% на рівні середнього вважають, що ні, і 7%, які вагаються. 

Стосовно права внутрішньо переміщених осіб голосувати на місцевих виборах майже три чверті (72, 7%) опитаних вважають, що так - право мають. Цей важливий показник говорить про те, що внутрішньо переміщені особи інтегруються в місцеві громади. 17% опитаних сказали «ні» і 10% вагаються.    

 

 ДОДАТОК:

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ НАСЕЛЕННЯ 

• Більшість населення України вважає, що не потрібно запроваджувати торгівлю землею (62,3%). 

• Сьогодні ми вже впевнено можемо казати про закінчення періоду низького рівня суб’єктивних оцінок власного матеріального становища, яке відбувалося з червня 2013 р. по грудень 2017 р., коли все помітнішою ставала тенденція погіршення самооцінок матеріального становища. 

• Про неофіційні платежі за основним місцем роботи повідомляють 17% економічно активного населення. Ще 11% ухилилися від відповіді. Отже оціночна частка економічно активного населення, яке не заперечило наявність неофіційного компоненту в оплаті праці сягає майже 28%. В середньому такі виплати становлять 67% особистого доходу. Частка тих у кого неофіційні доходи становлять всі 100% отриманого доходу сягає 41% від тих, хто відповів, що їх отримує. Про неофіційні платежі повідомили 17,4% найманих працівників; 39% тих, хто працює на себе (самозайнятих); 19,4% тих, хто працює у власному/сімейному бізнесі. 

• Обрахований за відповідями респондентів прожитковий мінімум становить 6136 грн. на одну особу, що в 1,4 рази більше, ніж у червні минулого року (в червні минулого року він склав 4321 грн.). Таким чином, середнє значення уявного прожиткового мінімуму на одну особу перевищує встановлене значення прожиткового мінімуму в 3,6 рази (6136 грн та 1700 грн, відповідно).

• Оцінка населенням достатнього рівня доходів на одну особу, уявного та мінімального прожиткового мінімуму (який характеризує родину як бідну) має тенденцію до зростання. 


 


Семинар "Любящие учителя"

Место проведения: Центр Ведической Культуры Rosa Veda

ул. Рейтарская 7 а, Киев

"Любящие Учителя"
Шри Гуру — не совершенно то же самое, что Всевышний Господь, но он во всей полноте представляет сущность внутренней силы Господа и воплощает в себе самое исчерпывающее и прекрасное служение Господу, а также Его благодать. Поскольку он — достойнейший слуга Господа, Тот уполномочил его возвращать все заблудшие души на путь, ведущий к их величайшему благу. Поэтому в этом мире скорбей и смерти гуру — это божественный посланец бессмертных надежды и радости. Для страждущих живых существ его явление — это самое благотворное и счастливое событие, сравнимое с появлением путеводной утренней звезды для заблудившегося в пустыне странника. Нежным прикосновением своей своей милостивой руки Шри Гуру может утереть бессчетные слезы, струящиеся из всех плачущих глаз.
(Его Божественная Милость Шрила Бхакти Ракшак Шридхар Дев-Госвами Махарадж)



Поетично-бардівський фестиваль «Ірпінський Парнас»

Вже вдруге у будинку творчості письменників у Ірпені відбудеться поетично-бардівський фестиваль. Протягом трьох днів з 27 по 29 липня учасники зможуть пожити в будиночках, де відпочивали від київського гамору і писали свої безсмертні твори найвидатніші українські письменники ХХ століття: Андрій Малишко, Павло Тичина, Максим Рильський, Остап Вишня, Павло Загребельний, Юрій Яновський, Євген Гуцало, Дмитро Павличко…
Для участі в конкурсній програмі фестивалю надсилайте свої заявки на пошту parnas2017@meta.ua із зазначенням таких даних:

• ПІБ (паспортні)
• Псевдонім (якщо є)
• Контактний телефон
• Номінація, до якої будете подавати твори (не більше двох номінацій від одного автора)
• Поселення — у будиночку (платне), у наметовому містечку зі своїм наметом, або ви не лишаєтеся на ніч і вертаєтеся додому (для місцевих).

Ви також можете заповнити реєстраційну форму
https://docs.google.com/…/1BxuhY9v1riB6zSHuLwFQAXqZSx4…/edit

Твори висилати не потрібно.

Заявки на участь приймаються до 25 липня включно.

Свої запитання ви можете поставити, написавши на вказану пошту або за телефонами:
066-709-30-90, 063-040-90-31 Злата Біневич, прес-секретар;
098-112-64-17 Богдана Гайворонська, організатор.

Магія крилатого Житомира. Частина друга






У Житомирі і архітектура, і повітря надихає! А крила, що він надає і по ночах спати заважають!

«СТОЛИЦЯ» продовжує розповідати про шедевральний за своєю насиченістю та інформативністю ознайомлюваний тур у давній та вічно юний Житомир, організований Friend adventure club (Житомир) – експертами з проведення цікавих екскурсій та туристичних походів з елементами екстриму. Тур мав назву «Житомир надає крила». Та й справді надає, бо тягне й туди усякого, хоч раз у цьому магічному місті побував як до магніту. Інколи навіть без усілякої на те раціональної мотивації. 

Олексій Гусак «СТОЛИЦЯ» 







Візитівка Житомира — Водонапірна вежа. Архітектори – Арнольд Енш та Мечислав Лібровіч. Збудована у неоготичному стилі.

Містична химера над давньою Теретенією



А тепер про місце, яке можна сміливо назвати серцем Житомира й при одному спомині про яке солодко стогне моє власне серце. Це славетний парк ім. Юрія Гагаріна й чудовий вид на річку Тетерів, й на скали, й місцевий водограй.
Підвісний пішохідний міст через Тетерів — мальовниче місце парку. Ця унікальна конструкція на металевих тросах була споруджена в 1982 році як частина великого комплексу Бойової слави. Міст простягнувся на 350 метрів в довжину над стрімкими схилами Тетерева. З нього відкривається прекрасний вид на місто, на греблю і скелі біля парку і навіть у найспекотнійший день тут дує такий вітрюган, що дух перехоплює не тільки від висоти, а й від шаленого повітряного потоку. На крутому березі височить біла альтанка, побудована в 1953 році, яка стала одним із символів Житомира.




Скеля_Голова Чацького по над річкою Тетерів

А далі бачимо непересічну вкраїнську химеру, з гротескною назвою скеля Голова Чацького. Це й справді скеля, а точніше унікальна геологічна пам’ятка природи місцевого значення, що охороняється державою. Її площа 0,01 га. Статус надано 1967 року. Перебуває у віданні Житомирського міськкомунгоспу.






Монолітна скеля з сірого граніту на лівому березі Тетеріва має висоту бл. 30 м. над рівнем води Житомирського водосховища й разом з сусідніми скелями утворює прямовисну стіну, завдовжки бл. 120 м. Вершина скелі особлива- дуже схожа людську голову, точніше на якусь прадавню скульптуру. Хто це, місцевий бог-покровитель чи охоронець житомирського каньйону, де бурна річка з давньогрецькою назвою Тетерів-Теретенія біжить. Може саме провидіння викарбовало його лік на гранітному лоні? Може це ведун-волхв, чи козак-характерник? І ті й ті ще живі й зустрічаються на Русі віщій й по сей час. Зрозуміло одне — подібні скелі випадково на поверхні матінки-землі не з’являються.




Статуя богині Артеміди (на римський кшталт Діани) у парку ім. Ю. Гагаріна

Таємниці та епоха барона де Шодуар

Хоча міський парк носить ім’я першого космонавта, серед житомирян ведуться дискусії про перейменування парку на Шодуаровский, і навіть почали збирати підписи. Виявляється, барон Іван Максиміліанович де Шодуар — засновник парку, а також відомий меценат і дослідник, художник, голова Російського суспільства захисту тварин. У 19 столітті він побудував в Житомирі палац, розбивши навкруги розкішний парк у стилі бароко з мармуровими статуями, альтанками і екзотичними рослинами.




Палац барона Івана де Шодуар

Таємниці та епоха барона де Шодуар 

Хоча міський парк носить ім’я першого космонавта, серед житомирян ведуться дискусії про перейменування парку на Шодуаровский, і навіть почали збирати підписи. Виявляється, барон Іван Максиміліанович де Шодуар — засновник парку, а також відомий меценат і дослідник, художник, голова Російського суспільства захисту тварин. У 19 столітті він побудував в Житомирі палац, розбивши навкруги розкішний парк у стилі бароко з мармуровими статуями, альтанками і екзотичними рослинами.





Парк в районі маєтку Барона де Шодуара (більшість споруд маєтку знищено більшовицькими загарбниками). Нині Центральний парк Культури і відпочинку ім. Ю.Гагаріна.

Іван Максиміліанович був останнім представником роду баронів Шодуар, які отримали цей титул від короля Баварії Максиміліана I Йосипа. Син Максиміліана Шодуара і онук Станислава Шодуара. За рахунок своїх засобів утримував ряд наукових, культурних, спортивних і релігійних установ. Барон Іван Шодуар в XIX столітті заснував Шодуаровский парк в м. Житомирі (тепер Парк культури і відпочинку імені Ю. Гагаріна) і у своїм заповіті подарував його місту. У 1903 році побудував в Житомирі чотириповерховий палац. Після смерті барона в ньому розмістили краєзнавчий музей. Під час Другої світової війни палац був зруйнований. До речі історія життя цього майже ідеального у своїх проявах мецената та благодійника — це тема для окремої статті. Чого він тільки не зробив для свого міста, громади, родичів, робітників. Багато людей після співробітництва з бароном отримували щось на кшталт довічного пансіону.


Але після приходу більшовиків навіть могилу Барона де Шодуара осквернили (поклали туди замість залишків його тіла труп новопреставленого партійного діяча) та змішали з брудом його ім’я, як показово-зразкового буржуїна- експлуататора. Ось як проходить, перифразуючи знаного філософа, слава світу цього. На жаль, його чудової краси графський палац також був знищений у часи Другої світової війни, а парк втратив свій автентичний вигляд.


Проте і зараз тут є на що подивитися. Біла колонада в тосканському стилі зустрічає нас на вході в міський парк Житомира. Цікаво, що на відміну від усіх інших колонад світу, вона має непарну кількість колон. Місцеві жителі гордяться цією особливістю і люблять фотографуватися біля колонади і каскаду фонтанів, який починається відразу від входу. Неподалік розташовані оглядові майданчики з прекрасним видом на річку Тетерів.


А ось і місцева перлина — бронзова статуя богині Артеміди, копія Діани Версальскої Статуя богині Артеміди (на римський кшталт Діани) була створена давньогрецьким скульптором Леохаром з бронзи. До нас дійшла в римській копії І чи ІІ століття н.е. і була знайдена в містечку Немі, в двадцяти двох кілометрах від папської столиці. У Немі за часів античності було святилище Артеміди-Діани. Вічно юна Артеміда, що пам’ятає графські часи, щиро благословляє гостей на поляні житомирського парку. Статую богині полювання встановили ще при баронові Шодуар, хоча вона сильно постраждала під час воєн. Артеміду відреставрували і повернули в парк.


Трохи далі, біля дитячого майданчика, ви побачите цілу галерею скульптур зроблених за казковими, а точніше дохристиянськими езотеричними сюжетами. Графські сходи в Житомирі хоча і змінили свій вид впродовж років, все ж залишається однією з найцікавіших пам’яток. Гранітні сходи з майданчиками для відпочинку, побудовані в 1912 році, колись були прикрашені мармуром і скульптурами. Сходи ведуть до човнової станції на річці, де в теплу пору року ви можете прокотитися на катамарані або човні.




Зустріч учасників туру з диретором краєзнавчого музею та начальником управління культури Житомирської області

В парку ім. Гагаріна колись росло близько 80 видів дерев і кущів, серед них були унікальні рослини, привезені з Європи, Індії, Китаю, Північної Америки. Це бундук, пірамідальний і гірський дуб, краснолистный бук, горіх Маньчжурський, туя східна, оксамит Амурський, гледичия. Дерева гінкго, платана і горіха ведмежого — єдині екземпляри на Житомирщині. На жаль, більшість з них вже не зустрінеш в парку. Парк культури і відпочинку ім. Гагаріна гордиться, що тут росте рідкісне гінкго, яке ще називають «деревом любові» через серцеподібну форму листя. Хоча насправді, це не листя, а хвоя, адже гінкго — родич ялини, який ріс на землі ще в епоху динозаврів. У 1999 році в міському парку стався обвал — це відкрилися підземелля палацу барона Шодуара. Хоча маєток був зруйнований ще в 1943 році, виявилось, що підвальні поверхи уціліли. Ця подія розбудила легенди про сховані скарби барона, які нібито де Шодуар зберіг перед революцією.






Епілог

Але повернемося до нашої екскурсії. Були ми й біля ексклюзивного літака виробництва заводу ТУ-104а де презентував свій досить нестандартний благодійний, як його назвали самі організатори фестивалю «Крила» громадський активіст, представник ГО «МГО «Зерно» та соліст однойменного рок-гурту «Зерно» Максим Козловець. Ціль фестивалю – зібрати гроші для громади Житомира, щоб переобладнати вищезгаданий літак на чудову ігрову зону- інсталяцію для дітей та дорослих й втілити в життя ще декілька потрібних для розвитку інфраструктури та туризму у Житомирі проектів. Дякувати Богу, фестиваль пройшов успішно й досить масштабно. Коштів було зібрано 11 тисяч 482 гривні 45 копійок. Подробиці дивись тут: https://ww w.facebook .com/krila fest/?hc_r ef=ARQdkyQ TMLpskym2Z HoUVcXjMEM NUyodLLQ7a cewM4T0Gus Ck2TZ8Xg4Z ds8dkuhx4c






Потім ми побували у прекрасній кав’ярні «Теретенія», що знаходиться навпроти ще однієї знакової для Житомиру пам’яткиВодонапірної вежі — історичної споруди-пам’ятки на вулиці Театральній (рік спорудження 1898), що використовувалась як регулятор тиску води та пожежна оглядова вежа — каланча. Споруда виконана в стилі модерн. Фасад прикрашають чотири оригінальні ковані елементи.


А кав’ярня порадувала нас своїми ексклюзивними ласощами з романтичними назвами й витонченими смаками, своїм шикарними видами Шодуарівського парка на розписаних фарбами осені стінах та іншими антуражем. Тут аромат кави та прянощів органічно поєднується з витонченим дизайном, який переносить відвідувачів до Житомира XIX ст.








Навідалися ми ще й у вельми стильну арт-галерею Gnatyuk Art Center. Багато артефактів мистецтва, цікавих виставок, й свого суто місцевого колориту тут побачили.






Арт-галерея Gnatyuk Art Center вражала масштабами та різноманітністю форм, направлень, стилістики графіки, живопису, скульптури. Справжній центр мистецтв!








Відчули, що мистецьке життя у містах, містечках та селах, що квітнуть по над шляхами нашої Неньки кипить й вирує невпинно. А Житомир – це одне з найцікавіших перехресть цих животворних артерій, насичених гарячим кольором, яскравими фарбами та магічним українським пейзажом, що перестає під небом Житомира бути суто місцевим й стає надбанням всесвіту.





Корольов паб та Житомирський Музей космонавтики ім. С. П.Корольова мають дві уникальні колекції артефактів пов’язаних з підкоренням космічних просторів як за СРСР так і у роки Незалежності. До того ж у Музей космонавтики проходять музичні фестивалі та дуже цікаві арт-виставки у чому ми мали щасливу нагоду переконатися. Цікаве враження залишив по собі фестиваль експериментальної музики та сучасного мистецтва АТОМ-2018. 




Музей космонавтики ім. Корольова


І це, панове, тільки вершина айбергу. Житомир треба відкривати й відкривати для себе й для всьго всесвіту, та мешканців різних стран та континентів! А по-перше для себе самого. До нових зустрічей на Житомирских горах скелястих!

І це, панове, тільки вершина айбергу. Житомир треба відкривати й відкривати для себе й для всьго всесвіту, та мешканців різних стран та континентів! А по-перше для себе самого. До нових зустрічей на Житомирских горах скелястих!

Джерело: http://stolica-ua.com/2018/06/magiya-krilatogo-zhitomira-chastina-druga/

Магія крилатого Житомира. Частина перша


На протязі останніх місяців «СТОЛИЦЯ» вже два рази відвідала чудовий та до кінця не відкритий Україною і світом Житомир. Спочатку ми побували в місті у рамках ознайомлювального туру якій організували ентузіасти з Friend adventure club (Житомир) –  ініціатори цікавих екскурсій та туристичних походів з елементами екстриму.

ОЛЕКСІЙ ГУСАК «СТОЛИЦЯ»

До речі при клубі працює школа гідів- екскурсоводів й вона випускає класних спеціалістів, у чому ми переконалися у Житомирі на особистому досвіді. Бо ніщо так не тішить серця справжнього туриста, гастрольного артиста, краєзнавця  або й етнографа, як якісна екскурсія місцевими музеями, пам’ятками та іншими знаковими місцями.      

Вдруге «СТОЛИЦЯ» приїхала до міста 12 травня, коли у житомирському парку Гагаріна проходив фестиваль «Крила».  Але зупинятися на досягнутому не збираємось, бо ще не надихались свіжим й насиченим витонченими пахощами житомирським повітрям. Окрему подяку за підтримку хочемо висловити директору Friend adventure club Тамарі Мерцединій  за її ентузіазм та вдалу спробу закохати нас у Житомир. Сторінка Friend adventure club: https://www.facebook.com/Friendzt

21 квітня – день від якого можна підліковувати початок нової ери особисто для мене. Ери знайомства з Житомиром, руським містом славним. Бо подорожуючи Україною, не втомлюєшся відкривати для себе цілі світи нові, міста сакральні, таємничі та нескінченно мальовничі, різнобарвні, самобутні й самодостатні. І більшість їх  розташовані на перехрестях прадавніх шляхів.

Ось він, оздоблений намистом зі скель та річок, зелений, мініатюрний й водночас вражаючий насиченим історичним контекстом й космічними ритмами Житомир. Не дарма саме тут ми побачили не тільки вражаючий красою й гармонією пейзаж, самобутню архітектуру, а й Житомирский музей космонавтики ім.С.П. Корольова, де саме в ці дні проводився фестиваль експериментальної музики та сучасного мистецтва АТОМ 2018.

У Житомирскому музеї Космонавтики ім. С.П. Корольова

А ось посеред парку Гагаріна тут встановлений у якості пам’ятника справжній радянській літак  ТУ-104а. Саме він став інформаційним приводом та епіцентром фестивалю «Крила». Але повернемося до початку подорожі.

Житомир місто напрочуд оригінальне. Що б нам не нав’язували шкільні підручники та різні ідеологічні машини нічого типового та повторюваного в Україні, як колись і на Русі, ніколи не було й зараз немає. І всі влади та пов’язані з ними біди, голодомори, пожари, репресії та інші жахи нічого з цим становищем речей зробити не можуть.

Замок, в якому не було жодного колодязю

Житомир – одне з найстаріших міст України. Датою його заснування вважається 884 рік, тобто Житомиру вже 1134. За місцевою легендою, яку записав історик XIX століття, священик Микола Трипольський, місто одержало свою назву від імені руського дружинника київських князів Аскольда та Діра — Житомира, котрий нібито відмовився служити Олегу, сховався в лісах і оселився на високій скелі при злитті Кам’янки й Тетерева. Перша ж літописна згадка про Житомир датується 1240 роком, у зв’язку з походом війська Батия на захід після розгрому Києва. Тоді Бату-хан спустошив Житомир, і надалі місто та його замок ще не раз зазнавали руйнувань. ІІ Світова війна теж завдала давньому граду тяжких ран, але тут збереглися багато визначних пам’яток архітектури.

Після невеличкого ланчу у доволі оригінальному інтер’єрі Ресторації «Мандри» їдемо до центру старого міста Замкової площі, де нам провела вельми пізнавальну екскурсію чарівна пані Ірина Руда.

З усіх боків Житомир оточують споконвічні поліські ліси, і саме місто багате парками та скверами. Через Житомир протікають одразу чотири річки – Тетерів в оточенні химерних вражаючих дивною красою скель, Кам’янка, Ярошенка й Путятинка. Старовинна частина Житомира розміщена на трьох скелястих пагорбах над Кам’янкою: на горах Замковій, Охрімовій та Петровській.

До речі, кажуть, що у Швейцарії та Житомира багато спільного. Ці краєвиди заворожують й одночасно вносять у душу мир и внутрішню рівновагу. Тут можна не тільки проводити вікенди, по ходу дії вивчаючи історію цього мега стратегічного для нашого регіону краю, а й складати саги та поеми. З Житомиром пов’язані імена таких корифеїв від літератури, як Михайло Коцюбинський, Олександр Купрін, Саша Чорний, Максиміліан Волошин, Олександр Олесь та Максим Рильський. Або займатися трансцендентною медитацію чи іньшими різновидами містичної йоги. Бо й насправді надихають ці скелі, й це повітря, й це небо на будь яку справжню творчість, незалежно від контексту.

Ось ми на Замковій гору, точніше на одному з її схилів, що служив природнім форпостом для охоронців міста ще з часів Русі. Тут можна побачити залишки багатьох укріплюваний споруд. Місце під зведення замку було підібране, щоб забезпечувати максимальний захист – круті схили, ріка, були зведені вали і викопані канави перед ними, між якими була вода, і було зведено дві брами із підвісними мостами. Сучасні дослідники вважають, що часи нападу татаро-монгол або інших степовиків замок ставав центром захисту, адже міг розмістити усередині до 5 тисяч людей і був добре забезпечений зброєю.

Та незважаючи на унікальне стратегічне розташування фортецю неодноразово руйнували, але щоразу вона поставала з попелу, мов містична птиця Фенікс. Навколо замку розросталося місто, а під ним прорили багаточисельні підземні ходи, деякі з них обкладені цеглою і камінням. Підземні ходи відігравали дуже важливу роль у обороні замку. До речі, один з цих ходів виходив до ріки Кам’янка і забезпечував водопостачання замку, адже на території фортеці не було жодного колодязю.

У 1648–1654 роках під час визвольних війн Богданових фортеця зазнала значних руйнувань і втратила своє військове призначення. У 1802 році залишки замку згоріли у жахливій пожежі, а останні споруди проіснували до 1852 року. А у 1890 році міська рада вирішила віддати територію під приватну забудову, з того часу про замок нагадують тільки ледь помітні вали, підземні ходи, що знаходяться на глибині 5–8 метрів та пам’ятник – величезне каміння посеред парку на Замковій площі, встановлений на честь заснування міста.

Камінь на честь заснування Житомира. Замкова площа

Сага про Житомирський магістрат

Саме тут на Замковій площі у Житомирі відбувся суд над учасниками народно-визвольного коліївского повстання (Коліївщина), якому пізніше Тарас Шевченко присвятив поему «Гайдамаки». Три тисячі тих самих гайдамаків були страчені польською владою в селі Кодня. Після цих трагічних подій з’явилося «побажання» найлютішим ворогам: «А щоб тебе свята Кодня не промайнула…»

Поряд знаходиться знаний Житомирський Магістрат, що протягом свого існування протерпів багато трансформацій. Спочатку був дерев’яним, потім за панування речі Річі Посполитої  було побудовано нову двоповерхову будівлю магістрату в стилі неоренесансу. Але служити польській короні житомирській ратуші довелося лише біля п’яти років, бо сама Річ Посполита стала розпалася, ставши привидом славної минувшини (як отой привид комунізму у Маніфесті Ком. Партії двох бородатих легенд — Маркса та Енгельса), а житомирський край вже в котрий раз анексувала паніматка Московія під стягом імперським.

Будівля Житомирського Магістрату

Ще півстоліття будівля ратуші виконувала своє адміністративне призначення, але у середині 19 ст. після скасування магістрату під впливом Великого ринку на Замковій ж площі, що поряд, бувша ратуша змінила свій профіль призначення, й стала установою торгівельною. На першому поверсі розташувалися м’ясні павільйони, а на другому запрацювали тогочасні офіси — контори та резиденції місцевих підприємців.

Була й третя трансформація Житомирського магістрату. Після війни в зв’язку з нестачею житла будівлю віддали до житлового фонду й розташували у ньому 17 сімей.  В результаті навіть після офіційної передачі будівлі ратуші в 1973 році Житомирському краєзнавчому музею отримати його в своє розпорядження хранитель давнини зміг лише через два десятиліття.

Житомирський краєзнавчий музей

Сама Замкова площа напрочуд живописна. Посередні сквер з пам’ятним знаком –величним камінням на честь заснування міста. Особливо запам’ятались старовинна будівля ресторана «Замковий» та розташований на тій же площі Палаць одружень, біля якого у день нашого прибуття до міста з’їхалася ціла кавалькада білих шлюбних автомобілів та досить велика гвардія пишно вдягнених молодят з ескортами з друзів та родичів.

Літак ТУ-104а. Саме він став інформаційним приводом та епіцентром фестивалю «Крила».

Потім ми їх бачили біля в монументу Вічної Слави на честь воїнів-визволителів, партизан та підпільників (автори монумента — скульптори І. А. Коломиєць та її чоловік Г. Я. Хусід, архітектори А. Ф. Ігнащенко та І. А. Іванов) у іншій частині міста. Тут вони без кінця цілувались, робили фотосесії, стріляли у травневе житомирське небо затичками від шампанського, а деякі й менуета танцювали. Суцільне весілля просто у масштабі міста.

Святий мамонт, що чекає свого зіркового часу

Зовсім недалеко від вищезгаданої житомирської ратуші знаходиться Хрестовоздвиженська церква XVII ст. розташована на місці старовинної Козацької Троїцької церкви. Сучасного вигляду вона набула 1900 року. У радянський післявоєнний період будівлі храму в адміністративному центрі міста знайшли комерційне призначення: тут розмістився склад галантереї, який незабаром поступився місцем взуттєвої базі. Але базі це приміщення явно не підходило по багатьом технічним причинам. Тому міська влада знайшла 1970 році знайшла нового господаря — місцевий обласний краєзнавчий музей, а через сімнадцять років в цих стінах розмістилася велика експозиція зібрання надбань природи житомирського краю.

Хресто-Воздвиженська Церква  де знаходиться Холі Мамонт

Цікаво, що 2012 року, коли храм повернули віруючим, частина експонатів залишилась у віданні церкви, а в їх числі і по сей день залишать один просто супер ексклюзивний. Це місцевий мамонт, відкопаний тут же неподалік від міста, тобто наш вкраїнський, хоч і давненько по житомирським горам бігав. А зберігся його майже непошкоджений шкелет. А ось подивитися його поки що туристам не можна. Сам факт існування такої реліквії виклика бурю емоцій у учасників туру. Жартам просто не було кінця. Зійшлися на тому, що знаходяться мамонт все ж такі не підвалах св. Інквізиції, тому згодом житомиряни й гості міста побачать його у рідному краєзнавчому музеї, експонатом якого він з успіхом продовжує залишатися.

Музей тут по усіх параметрах значення всесвітнього. Головне приміщення музею знаходиться у чудовому палаці, що будувався як резиденція римо-католицьких епископів Київсько-житомирської дєцезії у часи Речі Посполитої. У фондах Житомирського краєзнавчого музею зберігається понад 130 тис. пам’яток, що дають всебічне уявлення про природні особливості, історію та культуру Житомирського краю.

Зустріч учасників туру з уповноваженим послом Японії в Україні

Серед них — одна з найкращих в Україні природничих колекцій, до складу якої входить унікальна таксидермічна збірка фауни (колекція опудал) Житомирщини, зібрана краєзнавцем-зоологом Всеволодом Бруховським. Серед найцінніших збірок музею — археологічні матеріали з розкопок Житомирської стоянки раннього палеоліту, Радомишльської стоянки палеоліту пізнього, Райковецького городища XII XIII ст.ст., етнографічні пам’ятки Житомирського Полісся й чудова картинна галерея. У 1990-2000-і роки, вже за незалежності України, в рамках музею створені експозиції, присвячені добі УНР і Голодомору в Україні 1932—33 років. Тобто є на що подивиться, є з ким поспілкуватися, є привід до Житомира не раз повернутися.

Далі буде…

Джерело: http://stolica-ua.com/2018/06/magiya-krilatogo-zhitomira-chastina-persha/

Фестиваль бхакти

ФЕСТИВАЛЬ БХАКТИ Шрила Бхактиведанта Неми Махарадж & Шрила Бхактиведанта Махавир Махарадж

Центр Ведической Культуры Rosa Veda · Киев

20 июня (пятница) 17.30-20.30
Мантра-пение, лекция, вегетарианское угощение

21 июня (суббота) 16.00 - 20.30
Лекция, воспевание, вегетарианское угощение

22 июня (воскресенье) 16.00 - 20.30 и
23 июня (понедельник) 11.00 - 14.00
Праздник Вьяса Пуджи (день явления)
Ширлы Бхактивигьяны Бхарати Госвами Махараджа

Это большая удача быть в обществе сразу двух вайшнавов.
Нас ждут прекрасные истории о Господе, о великих учителях, о памятных событиях. Милость святых людей посреди мегаполиса современного мира - это волшебство.
Мы будем слушать катху, воспевать Святое Имя, медитировать, радоваться и вдохновляться.

Приходите!
Вход свободный.

Больше информации здесьhttps://www.facebook.com/BVNemi.info/photos/gm.1747455858637055/900113246843747/?type=3

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая