Всі дороги ведуть в Рим

„Всі дороги ведуть в Рим” – справедливо вважали древні подорожувачі. Побувати тут було мрією кожного.  Рим – місто з багаторічною історією. Все минуле сьогоднішньої Італії зплелось в ньому, від часу становлення Римської Імперії., до наших днів. Пройшли віки, але і сьогодні мільйони туристів направляються сюди в пошуках прекрасного, в прагненні торкнутися його історії, його культури, щоб самим відчути…..

Цього літа мені теж вдалося потрапити до цього „вічного” міста в рамках молодіжної програми. Перш за все мене вразило в Римі – це велика кількість зелені. Все місто потопає в пальмах, тополях, кипарисах, пініях, цвітучих чагарниках із незнайомими назвами.

Перша дорога наша вела до Капітолія – серце міста, центр регілійного культа з стародавніх часів. На Капітолійський пагорб ведуть сходи із білого мрамора,  виконана по проекту Мікеланджело. На верху сходів – дві конні статуї Кастора і Поллукса з часів Римської імперії, розміщені тут в 1583 році після їх знаходження в театрі Помпеї.

На вершині пагорба розміщена площа Капітолія, яку спроектував теж Мікеланджело.  В центрі знаходиться відома кінська статуя Марка Аврелія (копія).

Поряд із Капітолійським пагорбом — відомий пам’ятник Віктору Еммануілу II, яка теж вразила своєю величністю.

Одним із найбільш вражаючих об’єктів нашої подорожі був Колізей. Це величезний амфітеатр, від якого залишились руїни вражаючих розмірів. Його справжне ім’я – Амфітеатр Флавія.  Він був самим великим амфітеатром в світі, висотою 50 м, 3 яруса, по 80 арок в кожному і розрахоаний на 50 000 глядацьких місць і має 4 головних входи.

Другого дня ми відправились у Ватикан – найменшу державу у світі.

Символом і історичним центром тут являється Собор св.Петра, побудований на фундаменті базиліки імператора Константина. Відомий купол Собору, сконструйований Мікеланджело, складає в діаметрі 42,5 м. Відомий також Собор статуєю Мікеладжело „П’єта”. Щоб подивитися купол, треба пройти через внутрішні двері до зовнішньої тераси, де на висоті 120 метрів відкривається чудова панорама Риму.

Далі ми відвідали площу Навона (ансамбль періода бароко) із прикрашаючими її трьома фонтанами. Фонтан дель Моро (фонтан Мавра) був зроблений по проекту Берніні в середині XVII ст. В центрі височіє фонтан Рек (1651 р.), являючий собою високу скалу, кругом якої сидять персонажі, зображаючі ріки Ніл, Лаплата, Ганг і Дунай. Вечером площа освітлена і тут збирається молодь.

Третій день ми відвідали фонтан Треві, який може бути і не самим гарним в Римі, але без сумніву самим відомим. Робота над фонтаном продовжувалась з 1732 р. по 1751 р. Він розміщений в ніші палацу герцога Полі. Фонтан являє собою Нептуна на возі, якого тягнуть морські коні і тритони серед скалистих виступів і каскадів води. За легендою подорожувач, який кинув монету в фонтан, скоро повернеться в Рим, а подорожувач, котрий кине  2 монети – закохається в Римі.

Далі ми направилися до Іспанських сходів, котрі були побудовані, щоб з’єднати Via del Babuino з Via Felice у період з 1721 по 1725 рр. Вони отримали назву від іспанського посольства, який знаходиться поблизу. Сходи побудовані італійським архітектором Франческо де Санктіс. Іспанські сходи являються улюбленим місцем побачень для римлян і гостів міста.

Вразив нас всоєю монументальністю і Пантеон. Він один из самих відомих пам’ятників Стародавнього Риму. Він був побудований Марком Агріппом у 27 р. до н.е., про що свідчить надпис на карнизі портика. Назва Пантеон означає "присвячений всім богам". Приміщення було перебудовано Адріаном у 2-му ст. н.е. До римскої епохи відноситься купол і величезні бронзові двері по 20 тонн кожна. В християнськую епоху Пантеон був перетворений в церкву.

Особливу увагу заслуговують численні церкви столиці: Санта-Марі-Маджоре і Сант-Игнацій, базиліки Святого Іоана Латеранського і Святого Павла, собори Святого Іоана Хрестителя і Сан-Паоло-Фуорі-ле-Мура, а также відома Сикстинськая капелла з розписами Мікеланджело.

В останній день ми проїли останні свої гроші, в той час як насолоджувались смаком італійської піцци та спагетті. У кожного із нас виявилось бажання повернутися до „вічного” міста ще раз.