Термінал. Депресія.

Ряд деяких обставин і причин загнали мене в депресію, про де які розповім, а про де які... Добре що є блоги, незнайомі люди і мій майже "здертий" Термінал в якому я розповідаю про свої почуття та переживання. Правда є один мінус його м ало коментують, та це не так вже і важливо. Я вже десь писав в "Терміналі" що життя проходить повз мене, так от навиду приклад; на день Студента я пролітаю як фанера над Луцьком. Так склалися ообставини що вже третій свій день студента буду святкувати сам, єдине що святкував зі своєю групою це день першокурсника. Так сталось що з дванадцяти чоловік в групі, лише я чоловічої статі, а з друзями з інших груп якось не склалось. Мої одногрупниці планують на це свято замовити столик в нічному клубі. Уявіть картину; сидить за столиком одинадцять дівчат і один хлопец... Думаю ви зрозуміли про що я. А іншу компанію я навряд знайду. Далі не все гаразд в особистому житті, точніше сказати його взагалі немає. Єдиний позитив це халявна сесія, яку я здав на минулому тижні, але це чомусь мало втішає. Всі кажуть "Не парся, все буде добре!", а я не хочу чекати коли воно буде, хочу щоб воно вже настало!!!! Хочу мати багато друзів, кохану дівчину, хочу кожен вечір десь гуляти, насолоджуватись молодістю, життям! А не сидіти перед м монітором. Звичайно, це лише я винен що в мене нема друзів і дівчини, тому що треба працювати над собою, та все таки є певна не справедливість. Я не раз помічав що дівчатам чомусь подобаються моралні дебіли. А може це лише мені здається.  Мені хочеться відкрити вам свою таємницю, але тоді ви просто будете мене шкодувати, а я цього не люблю. Ну все буду закінчувати свій депресивний "Термінал".   Цінуйте своїх друзів і коханих!