Про 25

Двадцять пять вже їбануло,
Чверть віку промайнуло.
А в памяті пусто, неначе нічого не було...
Сила в правді? Не рєбят, то все піздьош!
Бодров не прав. В шибку бє холодний дощ.
Пацани читають репчик, який допомагає жити.
Варто було б забити пятку і на все забити!
Про те дим зникне десь у небутті,
Проблеми ж так і залишуться баластом
Десь у хворій голові.
Школа, Унівєр, трохи приколів.
Але на порядок більше розчарувань і болі.
Другий курс, я на пари.Вона в Богдані,
Передає за проїзд і сідає десь по заді.
Загорілось почуття і віра на взаємне,
Стало світло в тій кімнаті, там де зараз темно.
"Ніколи не здавайся фраза, не про почуття,
Старайся не старайся, пусто коли їх нема!"
Слова пацанів із [ВСЕ ПРО…],
але вони правдиві як ніколи.
Потім чотири роки, лише на неї був хворий.
Хотів для неї стати самим - самим,
та так і залишився ніким.
Час стікає по стіклу, краплями самотніх годин.
Шкільна дружба продається, просто так і ні за що.
Той кого важав за брата, забув про все що було.
Сила не в правді, не та вже зараз правда!
Надія завжди вмирає останньо,
А раптом вийде сонце завтра?