Профиль

endryx68

endryx68

Украина, Славутич

Рейтинг в разделе:

Искать


Поиск заметок «майдан» в архиве пользователя «endryx68»

Єдині можливі терористи — це ФСБ та представники режиму



Заява «Правого сектору» з приводу небезпеки антидержавних провокацій.

Ми з кількох джерел отримали оперативну інформацію про те, що в найближчому часі є невиключеним проведення низки терористичних актів, спрямованих на очорнення «Правого сектору» та інших силових структур Майдану, сіяння паніки у суспільстві, наростання сепаратистських тенденцій та створення базису для розширення репресій. Ці теракти можуть бути вчинені агентурою ФСБ за можливої підтримки окремих представників МВС України.

Про імовірність здійснення терористичних актів також свідчить заява внутрішньо-окупаційного міністра МВС Захарченка, згідно з якою «праворадикали» ніби то самі готуються до здійснення терактів. Знаючи специфіку МВС та його найвищого керівництва, неважко здогадатися, що якщо Захарченко заявляє про можливість терактів, то такі теракти можуть бути вчинені з його відома.

«Правий сектор» офіційно заявляє, що не готує жодних терористичних актів. Сама думка про використання терактів, під час яких могли б постраждати невинні люди, для нас є неприпустимою. При чому мова іде не лише про неетичність подібних «методів боротьби», але й про те, що вони не мають нічого спільного зі стратегією Національної революції.

Наполегливо звертаємося до ЗМІ з проханням максимально поширити подану вище інформацію. Ймовірність влаштованих іноземними спецслужбами терактів є досить високою. Попередити їх технічно дуже важко. І лише викривши ворожі плани, можна звести їх на нівець. Вороги державності української нації готові пожертвувати життям пересічних громадян задля того, щоб створити образ «екстремістів». Ми, натомість, повинні сформувати таке інформаційне поле, у якому реалізація ворожих задумів буде не ефективною.

Центральний штаб «Правого сектору»

SOS!!! Зник ще один радикальний націоналіст!



Похована надія, або Де зник Михальчишин

Євромайдан, що починався з мирних та підкреслено аполітичних студентських протестів, поступово переріс в основний геополітичний чинник для, без перебільшення, всієї Європи, упевнено перегнавши за рівнем згадувань зимову Олімпіаду в Сочі.

Проте, акції протесту могли б поступово затихнути, якби не кілька сотень відчайдухів, які вчергове переконавшись у нерішучості лідерів «реєстрової» опозиції, вирішили діяти на свій страх.

Відтак протести з традиційно українських танців та співів навколо Майдану набули абсолютно європейських рис – з барикадами та «коктейлями Молотова». Як і під час будь-яких радикальних суспільних процесів, тут з’являються нові герої з притаманними для такої ситуації рисами характеру. Як зворотний бік цього – зникають ті, хто лише декларував свою радикальність та прагнення боротьби.

Свідками останніх процесів і є сьогодні Україна, особливо Галичина. Мабуть, найрізкіше події Євромайдану-2014 відіб’ються на партії-надії галичан з 2010 року, «єдиній силі українців» ВО «Свобода».

Зокрема, революційне обличчя цієї партії – народний депутат Юрій Михальчишин. Полум’яний ритор, який здобув яскраву перемогу на виборах до парламенту, здавалося б, нарешті реалізував давню потаємну мрію галичан. Молодий, розумний, радикальний та дієвий політик Юра Львівський або ж Нахтігаль, як зве сам себе у соцмережах, мав усі можливості, аби стати новим Беніто Муссоліні чи, як мінімум, Ле Пеном – якщо не всеукраїнського то, принаймні, галицького масштабу.

Проте, як це часто трапляється саме з виходцями із Західної України, далася взнаки стара галицька хвороба усіх «делегатів до Сойму». Отримавши нардепівський значок, Юрій Андріанович раптово втратив усю радикальність та запал, набувши, натомість, властивого обранцям депутатського лоску та поважності.

Можливість очолити бандерівську армію чи бодай її радикальний підрозділ задля реалізації плану витурення «синьожопої банди» з України, здається, втрачена.

Ще рік тому, в інтерв’ю виданню «LB.ua», новоспечений нардеп проголошував, що «нам терміново потрібна революція. В будь-якій європейській державі, якби життя було таке, як в Україні, уже б три революції здійснили», однак коли власне революція почалась, виявилось, що сам Михальчишин до неї, як мінімум, не готовий.

Однак, починалося все так добре… На початку діяльності українського парламенту 7-го скликання Михальчишин навіть поривався до трибуни – в горнило битви – розказувати «по-пацанячи» донецьким регіоналам про те, що він бандерівець і його образа – це назавжди. А як ви думали?!

Однак пізніше почалися проблеми.

Пробіл між полум’яним виступом: «Запевняю український народ в одному – ми ніколи не відступимо і подолаємо цю донецьку навалу тоді, коли біля Верховної Ради, біля Адміністрації президента, біля Кабміну буде вся повстала Україна. Коли бандерівець подасть руку петлюрівцю і махновцю, коли прийдуть гуцули з трембітами і шахтарі з битами – тоді начувайтеся, донецько-фашистські загарбники!» і заявами про «сопляків, що бавляться в революцію» очевидний.

Спробуймо проаналізувати, що ж відбулось між цими двома промовами. Проблеми почались там, де їх ніхто не очікував – у рідному бандерівському Львові.

Розкол і, відповідно, скандал між Михальчишиним та його «вихованцями» – Автономним опором у Львові – наробив свого часу достатньо галасу. Достатньо лише згадати про заяви свободівця в міліцію на дівчат з АО щодо «замаху на життя» чи звинувачення націоналіста у «стукацтві» органам внутрішніх справ. Пізніше були протести проти будівництва на Озаркевича, де Автономний опір опинився по інший бік барикад з місцевою «Свободою». Молоді бунтівники звинувачували партійців Тягнибока в тому, що саме вони лобіювали виділення земельної ділянки для скандального будівництва. Не забули загадати і посібництво «Свободи» в міській раді виділенню земельної ділянки для будівництва супермаркету «Епіцентр», що належить регіоналу Герезі. Зважаючи на давні «теплі» стосунки, заспокоювати радикалів з АО вийшов саме народний депутат Михальчишин, який «випадково» опинився в будівлі міськради під час скандальної сесії. «Миле спілкування» народного депутата-націоналіста та його охоронців лише підсилило ворожнечу між колишніми однодумцями.

... У листопаді минулого року сталася подія, яка могла б виправити всі «проколи» депутата-початківця й надати йому ще одну можливість відновити імідж захисника інтересів пересічних українців. Безумовно, після того, як Євромайдан перейшов у радикальну фазу, можна було брати керування у свої руки, очолювати бодай сотню відданих бійців, якщо не весь «Правий сектор».

Однак, замість реалізації радикальних сценаріїв, що відповідають усталеному іміджу, відбулась примітивна і відверто млява спроба захопити сцену на студентському Євромайдані у Львові. Після того, як народного депутата з свистом та під вигуки «ганьба» спустили зі сцени, політичний імідж свободівця серед молоді був зіпсований остаточно.

Та замість того, щоб рятувати своє реноме героїчними вчинками в Києві на барикадах, Юрій Михальчишин… просто зникає з поля зору, для того, аби за кілька тижнів потрапити «в обійми» місцевих журналістів в одному з торгово-відпочинкових центрів Львова.

Свідками «другого пришестя» Михальчишина до Львова стали учасники пікетування «Епіцентру» на околицях Львова в ніч на 9 лютого. Уночі з суботи на неділю там склалась доволі дивна ситуація, коли після пікету працівників торгового центру барикади розібрали, на місці з’явились дуже дивні «пікетувальники», які погодилися звільнити проїзд лише після фінансового стимулювання у розмірі півтора десятка тисяч доларів. Працівники торгового центру намагалися заблокувати шантажистів і викликали міліцію, оскільки про жоден бойкот не йшлося, а виглядало все це на банальний наїзд. Саме тоді, на виручку заблокованим «протестувальникам», оперативно виїхав народний депутат Михальчишин, який після недовгої перепалки з міліціянтами і звільнив «горе-пікетувальників».

У будь-якому випадку, у той час, коли в Києві щодня молоді люди ризикують власним здоров’ям і життям, колись найрадикальніший депутат найрадикальнішої партії «випливає» у Львові у виключно комфортних для себе умовах.

Щоби зрозуміти, чому одна з найбільших надій Львова перетворилась на розчарування такого масштабу, в автора цих рядків є дві версії.

Перша з них – в тому, що насправді мало місце якісне виконання добре прописаної політичної ролі. Тобто насправді не було ніякого революціонера Юрія Михальчишина. А був хороший політичний актор, який талановито грав свою роль. Говорив те, чого від нього потребували виборці, декларував такі солодкі нашому галицькому вухові гасла. Як мінімум, є сенс привідкрити завісу на одну історію 2012 року. Тоді Михальчишин – ще у статусі полум’яного революціонера, котрий боровся разом з Тетяною Чорновол проти вовків у овечих шкурах на виборчих округах Львівщини – пообіцяв журналістці сприяння в одній справі. В гості до Януковича у Межигір’я Тетяна мала йти не сама. А в компанії з Юрком Львівським. Проте в останній момент Михальчишин позадкував і просто перестав брати слухавку. Це не було оприлюднено широкому загалові лише тому, що Чорновол не хотіла зменшити шанси Михальчишина побороти свого конкурента Богдана Дубневича. Відтак в таких критичних моментах, коли просто виконання ролі і просто декларації не допомагали, й проявлялась справжня суть цього політика.

Однак, є й друга версія. Теж проста. Французи кажуть «шерше ля фам». Обізнані у парламентських інтригах, розповідають про несподівано дружні стосунки комуністки Калетник і Михальчишина. Львів’яни теж мали змогу бути свідками їх навдивовижу теплої зустрічі опісля одного з ефірів на Львівському телебаченні. Тому цілком може статися, що у молодого політика зараз просто немає часу на революцію.

Як би там не було, після комуністки у минулому Фаріон, Михальчишин став другою розбитою надією радикально, націоналістично налаштованих галичан. І якщо мешканці Львівщини дуже швидко знайдуть собі нові об’єкти для політичних симпатій, то відновити свої позиції після Євромайдану «Свободі» буде дуже не просто. А головному герою цієї статті – практично неможливо.

Валерій Нестерук

Після Великодня Януковичу влаштують новий Майдан



 Після Великодня в Києві планується проведення масштабної антиурядової акції протесту. Про це повідомив координатор громадського руху “Спільна справа”, один з лідерів “Майдану підприємців” Олександр Данилюк.Зокрема, за словами активіста, новий Майдан відбудеться лише тоді, коли буде достатньо велика кількість людей, які усвідомлять, що “ця влада не має ані юридичного, ані морального права продовжувати свою діяльність”. “Відповідно тоді матиме місце акція, яка вимагатиме від влади піти”, – зазначив Данилюк.

Він упевнений, що весняний Майдан, як акція протесту, однозначно буде проводитись. “Чи стане ця акція протесту продовженням підприємницького Майдану, складно сказати. Це залежить не лише від соціально-економічної складової”, – вважає представник “Спільної справи”.

Разом з тим, він не сумнівається у тому, що “хороша протестна велика акція відбудеться точно після Великодня, і ймовірно, що це буде після травневих свят”.

“Сьогодні вже є низка пропозицій. Зокрема, пропонують, щоб акція розпочалась під час травневих свят – або 1 травня, або 9 травня – і потім тривала б далі. У ці дні не буде перешкод для того, щоб приїхати до Києва і потім залишитись у столиці. Але усе дуже серйозно залежить від консолідації усіх опозиційних сил”, – підсумував Данилюк.

Бег по кругу на самокатах

 

Читаю два сообщения. 

Первое.

21 марта около 10 авто отправились из Львова протестным автопробегом. В это же время из Луганска также стартовала колонна автомобилей. 25 марта все участники автопробега встретятся в Киеве на Европейской площади и проведут совместный митинг-протест под лозунгом «Отбери у олигархов Украину, верни её гражданам!».

Второе.

В Киеве 27 марта состоится велопробег по случаю показа документального фильма Auto*Mat в рамках международного фестиваля по правам человека Docudays. Организатором мероприятия выступает Чешский центр в Киеве и Посольство Чешской республики. Все желающие принять участие в велопробеге приглашаются на Ярославов Вал 34А 27 марта на 15:30.

Очень хочется понять разницу. Не удаётся.


Всеукраїнська гулянка у Великий піст

 

Починаючи з березня, охочих потруситися на сцені Майдану «регіонали» везтимуть до Києва, а «Інтер» покаже їх у телевізорі. Влада задоволена: з середини березня на Майдані стоятимуть не протестувальники, а ті, кого об`єднає «не політика, а вічне мистецтво танцю».


Ми вже писали про нескінченну низку заходів, спрямованих на те, щоб унеможливити на Майдані акції протесту. Особливо загострилася майданофобія владі після осінніх акцій підприємців. Спочатку згадку про Помаранчеву революцію викинули з нового підручника історії. Потім заходилися боротись власне з площею. Нагадаємо, що після відміни Податкового кодексу 3 грудня, «регіонали» одразу після оголошення президентського рішення, влаштували фейєрверк (гармати для фейєрверку приганяли близькі до влади люди) і розігнали містечко, потім хуткома почали встановлювати ялинку, заливати каток, трохи пізніше вирішили провести ярмарок, концерт творчих колективів, Новорічне шоу, якого світ не бачив. Святкові топтуни, спонсоровані владою, накрили площу, щоб туди не поткнувся ніхто з протестувальників. Це тривало практично весь грудень і весь післяріздвяний період. Потім влада оголосила, що Майдан реконструюватимуть під Гайд- парк – таке собі місце для дискусій.
Перед Днем Соборності Майдан теж закрили, і навіть лякали кровопролиттям.
Тепер нова технологія витіснення Майдану. Вона називається «Майданс».


Знову ті самі граблі



 "Відбери в олігархів Україну, поверни її громадянам!" - під таким гаслом у понеділок вирушає на Київ зі Львова та Луганська "автомайдан".


Знову ті самі граблі... Б"ємо чолом перед добрим царьом просимо наругать бояр і т.д. і т.і. Можна подумать, що якщо знімуть кровосіся, то щось зміниться. І податковій відмінять і зарплати зразу дадуть і вообщє жить станєт лучшє жить станєт вєсєлєй. Невже не зрозуміло, що все робиться по вказівці з Банкової??? Люди де Ваш розум... Знову ми бєз палітікі і прєзідент священная корова.... Не дай Україну олігархам... І як будете не давати якщо президент працює на олігархів, а трогати ви його боїтесь??? Майдан злили своїм ми бєз палітікі...