Профиль

Гала

Гала

Украина, Киев

Рейтинг в разделе:

Искать


Поиск заметок «вірш» в архиве пользователя «Гала»

***

І попри всі можливі перепони,
Іди вперед по світлій стороні,
Бо тут є правда більша заборони,
І чітко видно, що є так, що ні.

Ні, я тебе засмучувать не хочу,
Кохатиму у сяйві й уві тьмі,
Бо твоє серце, то є мої очі,
Твоя душа - то цілий світ мені.

ніжність

Ти довічне моє ув'язнення,
Добровільна моя тюрма,
Ти на серці моєму подразнення,
І на долі, як слід човна.

Відштовхнувся від берега здалеку,
І по небу мене несеш,
Пристрасть дихає попелом спаленим,
Я торкаюсь, зникаю, авжеж...

І на березі тому камінчики,
І по колу від них життя,
Я тримаю тебе мізинчиком, 
Все минає без вороття.

Ми тендітні тріпочемо - листячка,
І потужні, як буревій.
Бачиш, ніч яка видалась місячна,
Ти, як весь цей світ, тільки мій.

Шибальба


Думе моя, не сумуй,
Світу тільки радість даруй,
Скільки ти можеш, квітни, як рожа,
Біль і неправду гамуй.

В душу заходь і пануй,
В серце злітай і даруй
Радість і згоду, щастя і вроду,
Кожну хвилину цінуй.


Володимирська гірка

Тут навіть гамір наче тиша,
Вразливий схилами Дніпра
Гуляє вітер, наче пише
Мою історію від пра-.

І впевнений в своїй свободі,
Мені натхнення надає:
"Все буде добре, добре, годі!
Радіти треба тим, що є.

Даруйте прихисток надії, 
З неробства сили не беруть!"
Тисячоліття один віє,
Він Київа душа мабуть.

папір

Колекція чистих листів про кохання,
То все, що я знаю про щастя мое.
То все, що я знаю, закляття, зізнання,
То все, що я маю, то все, що я є.

Як тайною зв'язана солодко ниє, 
Ту тайну плеснути на білі листи,
І випростать крилами щирість у вирій.
Але твій цілунок - печатка, прости.

І білі, як сила, як деннеє небо,
Всебачаче око, всезнаючий глас.
Я тільки мовчати навчилась про тебе,
Тим більше коли це стосується нас.

І серця я ритм відчуваю безслівним,
Бо щастя тремтливе і горде моє,
І маю, що є, і кохаю безмірно,
І так зберігаю, що Бог нам дає.

Нарис

А на Хрещатику в Трубі літають голуби
Весна бузковая, тризуб наколотий,
Червоно-чорний травень мій закоханий,
Зла і весела я, мій борг не золото.

Заборгувала помоскальщині віддячити.
В Трубі прокуреній співають спадщину.
Вимірюючи кроком спільність голосу,
Всім Бог віддячує, я тільки хрест несу.

Каштани небо розривають квітами,
Живем надіями, Надія житиме.