хочу сюда!
 

Natalia

29 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 30-40 лет

Искать

Поиск заметок «іван франко»

Новий хіт від ультрас "Динамо"

  • 24.03.14, 16:43
Під час матчу із запорізьким "Металургом" (4:0)


Гей, Січ іде,

Красен мак цвіте!

Кому прикре наше діло,

Нам воно святе.

Гей, Січ іде,

Мов бджола гуде,

Разом руки, разом серця,

То гаразд буде.

Гей, Січ іде,

Топірцями брень!

Кому люба чорна пітьма,

А нам ясний день!

Гей, Січ іде,

Підківками брязь!

В нашій хаті наша воля,

А всім зайдам зась!   

/Іван Франко "Мозаїка із творів, що не ввійшли до Зібрання творів у 50 томах"/


"Декадент" Іван Франко

  • 21.03.14, 00:26
(В. Щуратові)                         
                                   Я  декадент? Се новина для мене!
                                  Ти взяв один з мого життя момент,
                                  І слово темне підшукав та вчене,
                                  І Русі возвістив: "Ось декадент!"
                                   
                                  Що в моїй гіісні біль, і жаль, і туга -
                                  Се лиш тому, що склалось так життя.
                                  Та є в ній, брате мій, ще нута друга:
                                  Надія, воля, радісне чуття.
                                   
                                  Я не люблю безпредметно тужити
                                  Ні шуму в власних слухати вухах;
                                  Поки живий, я хочу справді жити,
                                  А боротьби життя мені не страх.
                                   
                                  Хоч часто я гірке й квасне ковтаю,
                                  Не раз і прів, і мерз я, і охрип,
                                  Та ще ж оскомини хронічної не маю,
                                  Катар кишок до мене не прилип.
                                   
                                  Який я декадент? Я син народа,
                                  Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
                                  Мій поклик: праця, щастя і свобода,
                                  Я є мужик, пролог, не епілог.
                                   
                                  Я з п'ющими за пліт не виливаю,
                                  З їдцями їм, для бійки маю бук,
                                  На празнику життя не позіваю,
                                  Та в бідності не опускаю рук.
                                   
                                  Не паразит я, що дуріє з жиру,
                                  Що в будні тільки й дума про процент,
                                  А для пісень на "шрррум" настроїть ліру.
                                  Який же я у біса декадент?

Наш ідеологічний батько.

  • 09.03.14, 01:11

Тарас Шевченко – фемініст.

                              *


Мабуть, не помилюся, коли скажу, що мало хто знає, що, окрім поезії, Тарас Шевченко писав і прозу. До нас дійшли дев’ять російськомовних повістей, а також «Щоденник», писаний Шевченком якраз у момент очікування на звільнення із заслання та під час повернення його до Петербурга. Прозові твори були написані у засланні впродовж 1852-1858 рр. Серед них: повісті «Наймичка», «Близнецы», «Художник», «Музыкант», «Прогулка с удовольствием и не без морали». Проза Шевченка не так часто, як його поезія, ставала об’єктом уваги, про неї значно менше писали, вона рідко перевидавалася, тож широка публіка її зовсім не знає. Існують також вагомі причини для цього. Адже, по-перше, проза Шевченка є російськомовною. Як пояснювати звернення національного поета до мови імперії та в який контекст доречно ставити російськомовні повісті Шевченка? Як така проза співвідноситься з україномовною лірикою поета? Які форми самоідентифікації – і мовної, і біографічної – Шевченко виробив у своїй прозі? Хто промовляє в них – сам Шевченко чи вигаданий ним персонаж? Усі ці та інші питання досі не мають остаточних відповідей. По-друге, проза Шевченка не є такою досконалою, як його поезія, а коли порівнювати її з літературною технікою середини XIX століття, то вона виглядає дещо застарілою не лише порівняно з іншими європейськими авторами того часу, а й з українською чи російською літературою середини XIX століття. До того ж, Шевченкові повісті не публікувалися за життя поета, хоч він цього прагнув, і вперше були оприлюднені у друкованому вигляді лише 1888 р. І нарешті, в оцінці повістей Шевченка нам складно позбутися авторитету Пантелеймона Куліша, який, прочитавши повісті, сказав, що якби мав гроші, то викупив би їх і спалив, аби вони не підривали авторитет Шевченка як великого поета…

 

І все ж проза Шевченка – явище напрочуд цікаве. У них вимальовується зовсім інакша постать автора, аніж та, до якої ми звикли, читаючи Шевченкові вірші. Ці повісті сповнені біографічних, психологічних, емоційних деталей, які проливають світло на постать самого Шевченка. Також вони містять безліч відсилань до творів літератури і мистецтва, культури, політики та естетики, тобто відображають світогляд духовного й інтелектуального життя автора. Нарешті, в них особливо виразно виявилися погляди Шевченка на освіту, виховання, національну свідомість, на взаємини між батьками й дітьми, чоловіками й жінками. У них Шевченко як оповідач накреслює карту уявлюваної ним України та подорожує нею разом зі своїми героями. Їх загалом можна розглядати як втілення авторських цивілізаційних проектів, оскільки, хоч би як дивно це звучало, Шевченко був не лише поетом, а й просвітником-реформатором. Звичайно, все це дещо підриває сакральний образ національного поета як Кобзаря, однак дає змогу побачити особистість, яка стоїть за цим образом.

 

ЖІНКА-МАТИ В ПОЕЗІЇ ШЕВЧЕНКА

Зовсім по-новому виглядають у прозі Шевченка жіночі образи. Про жіночу тему у творчості Шевченка, зокрема про образ покритки, сказано і написано багато. Жоден дослідник не міг оминути цих образів, а у шкільних підручниках ця тема – одна з домінуючих. Скільки сліз пролито над Катрусею та бідною наймичкою, і це цілком справедливо! Жіночі образи посідають особливе місце у Шевченка. Один із найпроникливіших дослідників творчості Шевченка Іван Франко говорив про їхній універсальний гуманістичний зміст і вважав їх ідеологічним осердям самого поета. «Я не знаю у всесвітній літературі жодного поета, – говорив Франко, – котрий би так витривало, так гаряче й цілком свідомо виступав оборонцем жіночих прав, захисником права жінки на повне, чисто людське життя». У колі критиків, близьких до психоаналізу, жіночі образи Шевченка натомість пов’язувалися з особливостями психіки поета, котрі впливали і на його образність, а саме – наявністю в його психічному світі чогось «жіночого, що в’язалося з вродженою йому вражливістю і чутливістю» (Степан Балей).

 

Ідеї, психологія та художня уява поставили жінку в центрі художнього світу Шевченка. Ще 1916 р. Степан Балей першим заговорив про «фемінізм Шевченка». Учений мав на увазі передусім форми символічної ідентифікації Шевченка-поета з материнським образом та жіночими образами загалом. Однак фемінізм у його новітньому значенні, тобто фемінізм як новочасна ідеологія, культура та етика, найповніше виявився саме в прозі Шевченка. При цьому, з одного боку, Шевченко продовжує жіночу тематику своїх поетичних творів, а з другого – значно модифікує її. Крім того, його проза дещо корегує і, що головніше, персоніфікує та матеріалізує той жіночий ідеал, який безумовно присутній у Шевченковій поезії.

 

Зайве казати, що уславлення материнства в поезії Шевченка – один із головних мотивів його поезії. Як відзначив Юрій Луцький, «у Шевченка образ матері багатогранний. Це й ненька-земля, й берегиня, але насамперед — зведена дівчина, покритка». Материнство, однак, крім реального, має також метафізичний зміст: багатство і різнобічність проявів материнського почуття виступають для поета особливою іпостассю, яку він символічно називає «серцем матері» та яку вважає серцевиною життя жінки як такої. Проте не кожна жінка-матір наділена «серцем матері» у його творах, і, скажімо, не кожна зганьблена покритка має «серце матері». Образ покритки стає для поета не лише втіленням материнства, а й символом гріховного переступу та відкритості зла в тогочасному світі. Святе почуття любові та гріховний переступ батьківського закону переплітаються в долі покритки. Відтак вона виступає не лише нещасною жертвою, а й дітовбивцею. Вона грішна, але і свята. Вона демонічна й водночас божественна. Через долю покритки поет відтворює християнську ідею прощення гріховного та профанного людського світу, і навпаки – божественну історію, в якій Матір Божа є однією із чільних постатей, він заземлює, показуючи її материнську та людську іпостась.

 

ЖІНКА ЧИТАЮЧА ЯК НОВИЙ ГЕРОЙ ШЕВЧЕНКА

У прозі Шевченка змінюється ціла оптика його погляду на жінку. Замість міфологічного й сакрального виміру він відтворює індивідуальну і раціональну позицію автора-оповідача. Осердям його стає не гріх і святість материнства, а просвіта і виховання жінки. Нова позиція у повістях Шевченка виявляється, з одного боку, в розвінчуванні «світської дами» та критичному наставленні до біологічного інституту материнства, а з іншого – в ідеалізації особливого жіночого типу, яким є образ «хуторянки-землячки», освіченої та водночас напрочуд природної малоросіянки-українки.

 

У своїх повістях Шевченко також відходить від ідеалізації традиційного в його поезії образу покритки і розповідає про літературну генеалогію цього образу. Та найголовніше – новою темою, яка його цікавить і яка визначає сенс «жіночої постаті» у прозі Шевченка, стають освіта і грамотність. Шевченкові героїні у прозі – передусім читаючі жінки. Варто зауважити, що освіченість – рідкісна річ навіть у середовищі чоловіків-селян у літературі середини XIX століття, що вже говорити про образ освіченої жінки, котра читає книжки! Зрештою, і поява освічених персонажів-чоловіків у прозі Шевченка не вкладається у той образ геніального, але малоосвіченого співця-кобзаря, з яким часто асоціюється Шевченко. І вже зовсім несподіваною виглядає теза, що Шевченко був не лише поетом, а й філософом-просвітителем, який свідомо конструював новий культурний та цивілізаційний ідеал української жінки. І все ж, є вагомі підстави, щоб так говорити, і я спробую переконати в цьому.

 

Переважна більшість героїнь, про яких ідеться з симпатією в повістях Шевченка, – або освічені, або навчаються грамоти й читають книжки. Читають, скажімо, Катруся в «Княгине», Варочка в «Капитанше», вчиться читати дівчина Паша у повісті «Художник». «Якби її почати вчить своєчасно, могла б вона стати вченою жінкою», – зауважує художник. Гувернантка Магдалена в повісті «Варнак» обіцяє навчити грамоти, музики і господарювання просту дівчину-кріпачку, котру сам варнак хотів узяти собі в майбутньому за дружину. Читання книжок взагалі стає важливим ціннісним критерієм і для самого Шевченка.

 

У його «Щоденнику» міститься також епізод, коли ображений поет ставить у докір акторці Катерині Піуновій, у яку був закоханий і навіть пропонував їй одружитися, – що книжки, які він надсилає їй, залишаються нерозрізаними. Подібний закид висловлюють на адресу знайомих жінок й інші персонажі в повістях Шевченка. У повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали» оповідач згадує кузину, котра «просто ненавидить книжки, і якби вона була якоюсь маркграфинею за часів Гутенберга, то не завагалася б послати на вогнище славетного друкаря».

 

КРИТИКА «СВІТСЬКОЇ КРАСУНІ»

Поряд із перенесенням позитивної цінності на книжку, читання і грамотну жінку (дівчину), Шевченко розпочинає критику материнства, яке досі в його поезії служило безперечною сакральною цінністю. Фактично, він розмежовує материнство біологічне і материнство культурно-виховне, і ця ідея стає на цей час важливою складовою його культурно-просвітницької ідеології. Він, зокрема, показує повне банкрутство інституції біологічної матері на прикладі світських красунь. Він критикує їх у «Музиканті», «Княгині», цілий трактат проти красунь подає в «Художнику». Великосвітська жінка, пише він, – «дама з великого світу, а головне – красуня. Красуні стає ніяково, коли хто-небудь запитає в неї про здоров’я її дітей». Такою, наприклад, постає в повісті «Музикант» Софія Самійлівна, котра віддає своїх дітей на виховання дружині свого управителя. «Тут серце матері сховалось під себелюбством світської красуні», – резюмує оповідач. Подібна графиня в повісті «Варнак»: «розпещена колишніми успіхами на арені світського життя, вона любила справляти бенкети, де, розуміється, була першою між провінціалками; читала італійські та французькі новели й більше нічого не робила». У «Прогулке» мати віддає доньку на виховання «брудній сільській бабі. А ніжна матуся шнурується собі та присмалює кучерики навіть над потилицею, і більше ні про що не дбає, констатує оповідач. Світська пані часто діє проти волі власної дитини, як, наприклад, у повісті «Княгиня», де мати конче хоче видати власну доньку за князя й відкидає всяку думку про зятя-хуторянина. Проста жінка-наймичка не втримується від коментарів щодо цього, згадуючи трагедію, якою обернулося таке заміжжя: «А все мати! Всьому причиною була вона, рідна мати! Забаглося їй, мовляв, свою дочку єдину бачити княгинею!» – каже вона.

 

У повісті «Художник» знаходимо майже цілий трактат на адресу красунь: його виписує оповідач, від імені якого йде мова (прототипом є художник Іван Сошенко). «Красуні, як справжній акторці, потрібна юрба поклонників, правдивих чи фальшивих, – для неї це однаково, як і для стародавнього ідола, – аби були поклонники, бо без них вона, як і стародавній кумир, – прекрасна мармурова статуя, та й годі», – каже він. Не без чоловічого патерналізму він коментує жіноче кокетство: «У країнах, що їх Бог благословив вродливим жіноцтвом, красуні мусять бути звичайними собі жінками, а звичайна жінка, на мою думку, – найлучша». Натомість сам художник зізнається, що «і жінка, й мужчина, коли вони по світському виховані, – однаково мені до вподоби. Усе в них, від слів до рухів, у такій рівній, згідній гармонії…»

 

Критика жіночого статусу, до якої вдаються коментатори в повістях Шевченка, відображає просвітницьку настанову самого автора. Його персонажі погоджуються з тим, що винне суспільство, яке і робить красунь ідолом: таким чином, жінка, будучи «нерозумною істотою», відчула свою владу і зробилася невинною кокеткою та домогильною шанувальницею власної краси. «Упривілєйована красуня може бути тільки красунею: ні лагідною жінкою, що любить, ні доброю, ніжною матір’ю, ні навіть палкою коханкою. Вона дерев’яна красуня, та й годі, а дурницею було б, з нашого боку, чогось більшого від дерева вимагати», – зауважує один із персонажів.

 

ЖІНКА ЯК ВИХОВАТЕЛЬКА

Характерам матерів-банкротів у повістях Шевченка протиставляються типи жінок-виховательок. Образи ця досягають високого ідеального стану, як, наприклад, панна Магдалена у «Варнаку» – її стосунки з кріпаком Кирилом нагадують материнські й забарвлені піднесено-еротично. Степан Балей, який глибоко проаналізував жіночу символіку Шевченка, наголошував, що ідеальні жіночі образи у творчості поета відбивають і почування до певної ідеалізованої дівчини-любки з дитячих літ, і нагадують про рано померлу матір, і навіть до певної міри пов’язані із власною історією, тими стражданнями й нереалізованими мріями, якими повнилася душа поета. Власне, й ідеалізований образ Магдалени порівнюється то із сестрою, то з коханкою, то з матір’ю. Магдалена – полька, котра навчає кріпака французької та італійської мов, приносить читати «добрі книжки», а не популярні романи, які становили основу книгозбірні графині. «Вона полюбила мене так, як тільки мати може любити свою єдину дитину», – говорить варнак.

 

Якщо у «Варнаку» цей ідеальний образ жінки-виховательки має сублімований, піднесено-романтичний характер, то суто просвітницький раціональний варіант виховательки ми бачимо в повісті «Музикант» в особі Мар’яни Якимівни, котра виховує доньок сусіди-пана і ставиться до них як справжня мати. Зрештою, навіть чоловік може бути за матір у Шевченкових повістях – як, наприклад, солдат Туман із повісті «Капитанша», який виховує збезчещену офіцером Варочку, з котрою пізніше й одружується.

 

ЧОЛОВІК І ЖІНКА: ХТО КОГО ТВОРИТЬ

Гендерна концепція в повістях Шевченка часто є патерналістською. Саме чоловік критикує жінку-красуню, оцінює її, моделює жінку на свій смак і розсуд. Художник в однойменній повісті намагається навчати грамоти Пашу й зізнається: «у мене навіть народилася думка (якщо вона дійсно неграмотна) навчити її принаймні читати». Досягнувши успіху в цьому, він уже думає, що дозволити їй читати, і коментує: «Я на неї, тепер уже письменну, дивлюсь, як маляр на свою недокінчену картину, й за великий гріх уважаю для себе дозволити тепер їй самій вибирати, що читати, або, краще сказати, покладатись на випадок, бо вона не має з чого вибирати; краще тоді було б не вчити її грамоти». Виховати собі жінку з простої селянки прагне і варнак з однойменної повісті Шевченка: «Виховаю її по-своєму і женюся на ній», – каже він. У «Капитанше» один із персонажів Віктор Олександрович (прототипом послужив відомий поет Віктор Забіла) одружується з Оленою, простою селянкою, та зізнається при цьому, що, на його думку, «освіченість, особливо в жінок, шкодить благополуччю людства». Головний герой, хоч і дещо здивований таким висновком, не коментує цих слів і навіть заздрить щастю свого друга.

 

Так Шевченко підносить важливе питання про стосунки чоловіка й жінки. Чоловік дивиться на жінку як на свій власний твір. Жінка натомість нагадує собою необроблену і невідшліфовану природу. Чоловік, подібно до скульптора чи художника, перетворює цю природну річ на прекрасний мистецький об’єкт. У повісті «Художник» головний герой, навчивши читати героїню, порівнює себе мало не з Богом-Творцем і зізнається в листі до свого товариша: «Але мені хочеться її вам показати, як найліпший, найпрекрасніший твір божественної природи: ніби то й я – о, себелюбство! – приклав рук до того, щоб морально прикрасити цю чудову істоту, бо, бачте, російської грамоти її навчив. Чи це не себелюбство без краю? Але, без жартів, грамотність надала їй якоїсь особливої привабливості…»

 

Окрім цивілізаційної функції, яку здійснюють чоловіки в повістях Шевченка, автор також вдається до романтичної традиції, що веде до демонізації жінки-красуні. Демонізація жінки стає одним із лейтмотивів повісті «Художник» і логічно приводить до смерті художника. Не без гоголівських натяків саме жінка маркує собою прірву між духовним та фізичним, ідеальним і соціальним, між мистецтвом та життям у петербурзькій повісті Шевченка. Що прикметне у ній, то це дивовижна реальність та автобіографічність його персонажів. Як відомо, повість «Художник» описує побут самого Шевченка в Петербурзі.

 

ШЕВЧЕНКО ЯК ПРОСВІТИТЕЛЬ

У цілому, просвітницькі ідеї Шевченка, висловлені ним у його російськомовних повістях, нагадують нам про те, що в середині XIX ст. відбуваються активні процеси, пов’язані з жіночою емансипацією, народною просвітою, формуванням різночинської інтелігенції. Ідеї Шевченка також спрямовані на видозміну національного, соціального, гендерного устрою тогочасного суспільства. При цьому, констатуючи моральне банкрутство дворянства в особі світських красунь, письменник апелює до середнього стану, і представниками його служать для нього чоловік-хуторянин та жінка-землячка. Така цивілізаційна настанова Шевченка носить усі ознаки модернізаційної програми. Шевченко, котрий пише й видає власним коштом 1861 р. свій «Букварь южнорусскій» та мріє про освіту й виховання земляків-українців: дещо інший Шевченко, аніж той, якого ми знаємо. Із пророка та Кобзаря, який стоїть над людьми і часами, він перетворюється на звичайну людину, котра промовляє до кола таких самих, як він. Як просвітителя і культурника, його цікавить національне, феміністичне і політичне виховання середнього прошарку тогочасного українського суспільства. Саме для нього мріє він писати, повертаючись із заслання, саме для нього він мріє створювати нові сюжети у своїх гравюрах. Отже, він пише у своєму щоденнику: «Чи ж має яке-небудь значення наш маленький вищий світ у сенсі національності? Здається, що жодного. А середній клас – це величезна і, до нещастя, напівграмотна маса, це половина народу, це серце нашої національності (…)». Саме від імені цього класу, ізсередини цього класу і до читачів, які до нього належать, і звертається Шевченко у своїх повістях.

Тамара ГУНДОРОВА, член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук. ДЕНЬ.

Усі опозіційні партії - Є ФАКТИЧНО ВОРОГАМИ НАРОДУ!

Українсько-канадський адвокат Зіновій Андрухів:
УСІ ОПОЗИЦІЙНІ ПАРТІЇ – ЦЕ ФАКТИЧНО ВОРОГИ НАРОДУ 
Зіновій Андрухів – адвокат, автор Радикальної Програми Реформ
і Нової Конституції України.
 
Жив у Львові, зараз мешкає в Канаді.
 
"Свої конституційні ідеї я можу захистити перед будь-яким
доктором юриспруденції, професором права чи заслуженим юристом.
Я працював над цим останні два роки".

 
 
Ще кілька років тому він дуже патетично та голосно закликав до
революції і мав її план. Навіть створив "Революційну раду України". 
Однак до організації нинішнього Майдану стосунку не має. 


Сторінка Автора = https://www.facebook.com/Ukraine.Revolution

В інтерв'ю він розповів про своє ставлення до революції в Україні, 
опозиції та влади. На переконання Зіновія Андрухіва, змінити щось 
в Україні МОЖНА, але лише ЗМІНИВШИ СИСТЕМУ ВЛАДИ, а не 
Януковича – на когось з опозиції...

- Кілька років тому Ви говорили, що українці повинні почати революцію, 
якщо вони не біомаса. Майдан – це та революція, про яку Ви мріяли? 

- Протягом багатьох років нас хотіли зробити ЗРУЧНОЮ БІОМАСОЮ, 
аби народом було ЛЕГКО КЕРУВАТИ. Використали насамперед ЗМІ під 
контролем влади – щоб не дати людям ЗНАНЬ. 
А найважливіші знання – КОНСТИТУЦІЙНІ: якою має бути Конституція, 
коли вона легітимна, якою має бути влада, які мають бути права народу. 
До речі, про ПРАВА НАРОДУ – взагалі замовчується. 
Те, що маємо зараз, – це НЕРОЗУМІННЯ людьми ШАХРАЙСЬКИХ законів 
про вибори, НЕРОЗУМІННЯ ЗЛОЧИННОЇ СУТІ ЦІЄЇ ВЛАДИ, їх Конституції. 
Саме тому люди не розуміють, ЩО ТРЕБА РОБИТИ на Майдані?! 
Він почався стихійно, як протест. 
"Революція" – це насамперед ПОВНА ЗМІНА СИСТЕМИ ВЛАДИ, або 
конституційного ладу. Бачу, що нам іще далеко до такого розуміння. 
Намагаюся довести це до людей на своїй сторінці у Фейсбук. 
Але одні розуміють, інші – ні... 

Коли я думав про революцію останні два роки, то НАПИСАВ ПЛАН, узгодив 
його з військовими людьми. Там було написано все чітко по етапах. 

Перше – збір на віче. Другий етап – поширення конституційних істин. 

Тому ПЕРШЕ, що треба було зробити на Майдані – ОГОЛОСИТИ ДЕКЛАРАЦІЮ 
про Конституційні Права Народу – і показати людям, ЯКА НАША МЕТА, які 
ПРИЧИНИ знищення України, ДЕ НАШІ ВОРОГИ...– бо люди цього не розуміють!!! 
У декларації №2 потрібно було оголосити ПІДСТАВИ ЗЛОЧИННОСТІ цієї влади. 
Це те, що вони приймали Конституцію без згоди народу, те, що оголосили себе 
законодавцями тощо... 

- Якою Ви бачите Роль Опозиційних Партій у цих процесах? 
- Усі ці партії – це фактично відкриті й замасковані ВОРОГИ НАРОДУ України, 
бо ведуть народ шляхом ЦИНІЧНОГО БЛУДУ, ОБМАНУ. 
"Батьківщина" – фанатики олігарші Тимошенко, яка фінансувала її. 
"УДАР" – фанатики Кличка, такий собі аналог партії Тігіпка, фінансується 
олігархами, які є друзями "донорів" Партії регіонів. 
А "Свобода" прийшла до ВР зі згоди ПР. Їх мета така – зменшити кількість
депутатів від "Батьківщини", мати зручного низькоінтелектуального опонента
у ВР, ЛЯКАТИ СХІД загрозою фашизму-націоналізму – і так ТРИМАТИ ЙОГО
В НАПРУЖЕННІ, заручатися підтримкою його електорату. 

Словесні "шедеври" Фаріон, як і загалом політиків цієї партії, надзвичайно 
вигідні Януковичу й Путіну – його ідеологічній інтервенції в Україну під 
приводом "захисту русского населения від фашистів-екстремістів". 

- Прокоментуйте останні події в Києві, які вже не назвеш мирними протестами. 
- 16 січня Янукович оголосив війну народу. Але сила ненависті людей до влади
значно більша, ніж бажання "Беркуту" захищати її. Народ уже не зупинити. 

- Тобто Ви схвалюєте дії протестувальників проти внутрішніх військ і спецназу? 
- ПОВСТАННЯ – єдине право, яке залишилося в народу і яке не може заборонити 
Банда Узурпаторів Влади. Уже перший день повстання показав, що цю банду 
НІКОМУ ЗАХИЩАТИ – там в основному стоять манекени у формі міліції. Вони 
відстрілюються зі страху і захищають своє робоче місце, щоб отримати чергову 
зарплату. Жоден із них не має бажання підставляти свої голови під палиці. 

Але серед них є частина ВИРОДКІВ – дітей і внуків колишніх енкаведистів, які 
ненавидять народ – і захищають право банди влади поводитися з народом, 
як із бидлом. Це вони кидають у людей гранатами, стріляють і труять газом – 
вони здатні й сьогодні катувати народ, як це робили їхні діди в часи сталінізму.

- На Вашу думку, це нормально, що мирний протест став збройним побоїщем? 
- Народ, безперечно, має право на збройний опір окупанту. Є ПРИРОДНИЙ 
(Божий) закон КОЛЕКТИВНОГО ЗАХИСТУ ВІД ВОРОГА – його знають усі істоти, 
які живуть СОЦІАЛЬНИМИ ГРУПАМИ. 
Якщо на коней чи корів нападають вовки, ВОНИ СТАЮТЬ У КОЛО – і відбиваються 
копитами и рогами. Тобто вони мають Важливі Розумові Файли, щоб РОЗПІЗНАТИ 
ворога й захистити свій рід від знищення ним. 

При цьому Творець – Вищий Розум – не дав тваринам мечі, гострі, як бритва, роги 
чи копита, ЩОБ ВОНИ НЕ ПОВБИВАЛИ ОДИН ОДНОГО. 
Рушниці в боротьбі проти «Беркуту» не годяться, бо у відповідь отримаєте 
снайперські постріли – і кінець революції. 
А з голими кулаками є дуже великий шанс отримати по голові. 

- То чим Ви озброїли б людей? 
- Народ на Майдані має бути озброєний максимум палицями – бажано 
держаками до лопат і вил, і їх слід використовувати виключно для оборони. 
Світ страшно здивувався б, якби на Майдані стояв стрій із 1000 чоловіків 
з палицями. Палиця – це не зброя, і є міжнародний суд для злочинців, які 
посміли б дати наказ стріляти в людей із палицями – такого наказу ніхто 
не дасть і ніхто не виконає. 

Силу зброї правильно могли би застосувати хіба що військові, якби 
знайшовся хоч один сміливий полковник зі світлим розумом. 
Істина лежить посередині – треба спробувати перетягнути "Беркут" на бік 
народу – надія є, що не всі там пси. Вони не мусять заявляти про свій 
перехід – просто почнуть тихо саботувати виконання наказів, імітувати 
їх виконання. 

- І як Ви це бачите? 
- Для цього потрібна цілеспрямована агітаційна робота – викрити злочинну 
суть і нелегітимність цієї партійної системи влади злодіїв-олігархів, їхніх 
шахрайських законів про вибори і всієї їхньої Конституції. 
Це може подіяти хоча б частково, зрозуміло, що не на 100%.
АЛЕ МІЛІЦІЯ НІКОЛИ НЕ ПЕРЕЙДЕ НА БІК ПАРТІЙНОЇ ОПОЗИЦІЇ, ЯКА 
В ОСНОВІ НІЧИМ НЕ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ВЛАДИ, і колишній міністр 
якої прилюдно ображає полковника міліції в особливо цинічний спосіб. 

Якщо ви ОПОЗИЦІЯ, але ВИЗНАЄТЕ ЗАКОНИ цієї бандовлади – то ви є 
СПІВУЧАСНИКАМИ ЇХНІХ ЗЛОЧИНІВ. 
Якщо ви РАЗОМ ІЗ НИМИ пішли до Верховної Ради – то ви СПІВПРАЦЮЄТЕ 
з диктатурою Януковича. 
Якщо ви ВИЗНАЄТЕ його ЛЕГІТИМНІСТЬ як президента – то ви є його 
ПРИБІЧНИКАМИ. 
Якщо ви РАЗОМ з ПР клялися дотримуватися Конституції цього злочинного 
режиму – то ідеологічно ви є ОДНОПАРТІЙЦЯМИ. 
Якщо ви РАЗОМ голосували за "Закон про вибори", за допомогою якого владу 
захоплюють шляхом ШАХРАЙСТВА – то і ви також є узурпаторами влади. 
Якщо ви НЕ РОЗУМІЄТЕ ЗЛОЧИННОСТІ цієї Конституції, та АБСУРДУ вашої 
опозиційності – то ви не просто законодавчі дурні – ви ПОЛІТИЧНІ ПРИМІТИВИ. 

- Опозиція каже, що "Майдан Без Політиків" – це технологія Банкової. 
- Знаєте, навіть чорт може цитувати Біблію НА СВОЮ КОРИСТЬ. Завжди 
знайдеться якийсь контраргумент. 
Майдан має бути не без політиків, а БЕЗ ДЕПУТАТІВ Верховної Ради.
Якщо депутати за народ – то вони повинні підтримувати ці ідеї. Якщо ж не 
підтримують – то це означає, що вони підтримують цей злочинний режим. 
Якщо хтось думає, що ми оберемо іншого президента – і все раптом зміниться, 
то так ніколи не буде. 

- У такому разі, ХТО МАВ БИ ІНІЦІЮВАТИ зміни системи влади? 
- Люди по інерції ЙДУТЬ ЗА ПОЛІТИЧНИМИ ПАРТІЯМИ – бо вони НІЧОГО ІНШОГО 
В ЖИТТІ НЕ БАЧИЛИ, і просто не цікавилися цими питаннями. 

Я теж не відразу почав це розуміти...– і до 40 років не був політично активним. 
Але зараз побачив, що ведеться ПОЛІТИКА НА ЗНИЩЕННЯ України. 
Тоді й прийшло РОЗУМІННЯ, що потрібно робити і якою має бути держава, і 
Конституція, і закони. 
Ця проблема комплексна і складна. 
Найважливіше – довести це розуміння до народу. 
У Біблії є важлива істина: ПРИЧИНОЮ ВСЬОГО ЗЛА Є ГРОШОЛЮБСТВО. 
Це не означає, що гроші – це погано...
Це коли в найбільш СПОТВОРЕНІЙ формі є НЕНАСИТНА ЖАДОБА в людей
до накопичення багатства. 
Коли люди мають $100 млн. – а їм мало.., мають кілька мільярдів – а їм мало. 

- Зараз Ви говорите про Януковича? 
- Звузьмо тоді тему до президента. Загалом ці багатії, які захопили багатства. 
Це війни, колонізація народів. Вони придумали зручну для них ідеологію – 
правомірність необмеженої приватної власності, тобто власності, яка є в 
однієї особи. 
У підсумку ці найбагатші вигадали ЗРУЧНУ ДЛЯ НИХ СИСТЕМУ ВЛАДИ – 
де є один президент, парламент без юристів. У багатьох розвинутих країнах 
уже давно дійшли висновку – ЯКЩО НЕ МАЄШ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ – тобі 
нічого робити в парламенті.  
А ПРЕЗИДЕНТОМ може бути тільки людина НАЙВИЩОГО ІНТЕЛЕКТУ. 
Є таке поняття – КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ. Це винахідники – люди, 
які подають ідеї. 

Ось Монтеск’є сформулював концепцію такої системи влади, яка унеможливила 
б диктатуру. Якщо повноваження влади РОЗДІЛИТИ НА ЧАСТИНИ – то ця влада 
ослабне, і вже не буде диктатури. 

От колись США і СРСР стримували одне одного від світового панування завдяки 
рівновазі військової сили. Так само має бути у державі.
Але зараз є влада, яка має НЕОБМЕЖЕНІ ПОВНОВАЖЕННЯ  –  
і є народ, який НЕ МАЄ ЖОДНИХ ПРАВ... 
У підсумку – відбувається СВАВІЛЛЯ ВЛАДИ. 

А щоб це свавілля припинити, є тільки один вихід – зробити БАЛАНС прав влади 
і прав народу. Це можна зробити лише за рахунок Конституційних Прав Народу. 
Найголовніше право народу – це ПРАВО НА РЕФЕРЕНДУМ. 

Багато хто скаже, що таке неможливо зробити, БО Ж НАРОД НЕРОЗУМНИЙ і т.д. 
Це неможливо, якщо на референдумі будуть ПИТАННЯ, ЯКИХ ЛЮДИ НАВІТЬ НЕ 
РОЗУМІЮТЬ – тоді вийде абсурд. 
Тому йдеться насамперед про кваліфікований референдум, тобто голосують лише 
ті, хто розуміє предмет референдуму, які мають компетенцію в цьому питанні. 

- Уже два місяці триває революція, але логічного її завершення не видно. 
Як зробити революцію ефективною? 

- Потрібно довести народу ці Конституційні Істини. Яким би геніальним не був 
президент, в Україні він не здатний ефективно керувати державою. 
По-перше, тому що основою держави є ПРАВОВА СИСТЕМА – яка в Україні 
на рівні кам'яного віку – ЇЇ ПРОСТО НЕМАЄ. 
Наведу простий приклад. 
В Україні ВРУ прийняла закон, що рішення суду МОЖНА скасувати – а юридичні 
наслідки того рішення суду НЕМОЖЛИВО скасувати. Наприклад, забрали в 
людини квартиру шляхом незаконного рішення суду. Рішення скасували. 
Ставиться питання повернути квартиру, а кажуть – НЕ МОЖНА. І неможливо 
було навіть оскаржити таку відмову аж до рішення Конституційного Суду в 
кінці 2012 року. 

Приймаючи Конституцію, народ делегує частину своїх повноважень державній 
владі, бо без влади держава не може існувати. Якщо хтось висуває утопічні 
теорії про ПРЯМЕ НАРОДОВЛАДДЯ – то це абсурд. 
Усі органи державної влади мають бути Виконавчою Владою Народу, а найвища 
законодавча влада належить НАРОДОВІ. Сюди входить прийняття Конституції 
та найважливіших рішень, які стосуються долі всієї держави – чи то входження 
в НАТО, чи ЄС, чи МС. 

- Але в наших умовах складно провести референдум, який справді відображав 
би інтереси народу? 

- Звичайно. Бо "Закон про референдум" – ЦЕ Є ШАХРАЙСЬКИЙ ЗАКОН. 
Бо там волевиявлення передбачає ставити "ГАЛОЧКУ". Це прийом ОБМАНУ, 
бо Єдиним Письмовим Волевиявленням, надійним і зафіксованим, є 
ПІДПИС ЛЮДИНИ НА ДОКУМЕНТІ, завірений нотаріусом. 
Коли йдеться про ВАЖЛИВЕ волевиявлення – обрання влади, – то НЕ МОЖЕ 
бути так, щоб поставив крапочку, хрестик, галочку – і вже обрав її! 
ПІДРОБИТИ такі бюлетені можна зі швидкістю 2.000 бюлетенів за годину, що 
й завжди робиться. 

Тому це все "конституційне законодавство" зараз – це є ВИТОНЧЕНІ ФОРМИ 
ОБМАНУ НАРОДУ. Про це все треба людям розповісти. 
Бо саме тому ми щоразу обираємо ГІРШОГО і гіршого президента.
Не порівняти Кравчука і Януковича. 

Але цього не розуміє жоден з опозиційних претендентів... 
Взагалі смішно думати, що хтось з "ТРІЙЦІ" може бути таким президентом. 
Якби вони мали хоч якісь ідеї, хоча б розуміння причин знищення держави – 
вони про це вже б давно говорили... 

Констатація фактів – це НУЛЬОВИЙ РІВЕНЬ ІНТЕЛЕКТУ. 
Перший рівень – це вміння ВІДРІЗНИТИ Правду від Брехні. 
Другий рівень – здатність АНАЛІЗУВАТИ, бачити ПРИЧИНИ проблеми. 
Найвищий рівень інтелекту законодавця – це як рецепт лікування хвороби, 
здатність видавати правильні ідеї, та написати їх у формі Закону. 

*** Якщо ідея не може бути реалізована у формі Закону – ВОНА Є ХИБНОЮ. 

- То ми заганяємо країну в глухий кут коктейлями Молотова на Майдані? 
- Останні два роки я працював над проектом нової Конституції і нової ідеології. 
Ця ідея кристалізується, хоч це великий обсяг роботи. 
Концепція цієї Конституції вже написана. Це так звана "Мала Конституція" – 
у формі Чотирьох Конституційних Законів: 
1. Про права народу; 
2. Концепція парламенту України, де буде найвищий законодавчий орган 
народу – Рада Громад; 
3. Про систему делегованої народом влади; 
4. Як формувати Вищі Органи Державної Влади, яка логіка цього. 

Я стою на тих позиціях, що на основі ЗАГАЛЬНОГО ВИБОРЧОГО ПРАВА
НАРОД НЕ ЗДАТНИЙ ОБРАТИ КОМПЕТЕНТНУ ВЛАДУ .
..
А тим паче – не зможе обрати суддів. 

Є армія, яка, на моє переконання, має мати ОКРЕМУ військову гілку влади – 
інакше армію знищать повністю. 
НЕ ПОЛІТИКИ повинні обирати Міністра Оборони – має зібратися Вищий 
Командний Офіцерський Склад Збройних сил, починаючи від полковника – 
і обрати собі керівника. 

- Вам не здається, що це буде "держава у державі" – якщо армія матиме 
окрему гілку влади? 

- Народ матиме вплив на них через Конституцію, у якій будуть прописані 
обов’язки і права цієї військової влади. Військова влада має бути ГАРАНТІЄЮ 
того, що НЕ ЗНАЙДЕТЬСЯ ЯКАСЬ ЗЛОЧИННА ОРГАНІЗАЦІЯ, яка узурпує всю
 владу, та встановить диктатуру, як зараз! 
Водночас не буде загрози встановлення військової диктатури – тому що силові 
структури будуть РОЗДІЛЕНІ.  

Зараз у Верховній Раді України зібрались якісь "Хворі Генії", які НЕ МАЮТЬ
юридичної освіти – але при цьому НІБИТО КОМПЕТЕНТНІ В УСЬОМУ..
Щоб бути в парламенті, недостатньо навіть просто юридичної освіти. 
Ще потрібно мати ТАЛАНТ. Таких людей можна знайти з величезними зусиллями. 
Їх треба шукати не за принципом територіальності. 
Тому концепція така: обрати НЕ ЗАКОНОДАВЦІВ – а КЕРІВНИКА Законодавчої 
Гілки Влади – голову чи президента парламенту, а він повинен мати повноваження 
сформувати цей Корпус Законодавців на основі КОНКУРСУ. 
Але, щоб це не був хаос – усе має бути законодавчо врегульовано. 

- А президент країни в такій системі влади передбачений? 
- Коли ми говоримо про президента, то насамперед розуміємо його повноваження. 
З такими повноваженнями, як зараз, ПРЕЗИДЕНТ – ЦЕ ДИКТАТОР. 
ВЛАДА В НАС НЕ РОЗДІЛЕНА НА ГІЛКИ. А називати його можна хоч прем’єр, 
хоч король, хоч королева. 
Зараз президент МАЄ ПРАВО ПІДПИСУВАТИ ЗАКОН. Тобто Верховна Рада 
ПРИЙМАЄ закон, президент його НЕ підписує – і він НЕ вступає у силу!!!
Перепрошую, що це таке? 
Хіба це свідчить, що гілки влади розмежовані? Та ні. 
Якщо це ЗАКОНОДАВЧА влада, то вона НЕ ПОВИННА ПИТАТИ ЗГОДИ у 
президента на прийняття законів, і він не повинен це підписувати. 
Закон має підписувати Обраний Народом Керівник Парламенту. 

Інша річ, що НАРОД ПОВИНЕН МАТИ ПРАВО, як це є у Швейцарії, 
НА РЕФЕРЕНДУМІ СКАСУВАТИ будь-який закон.
На референдумі народ також може ПРИЙНЯТИ СВІЙ ЗАКОН. 
Коли таке буде – парламент 100 разів подумає, перш ніж прийняти якийсь закон. 
Бо якщо прийме закон, який народ на референдумі СКАСУЄ – то така Рада має 
НЕГАЙНО ЙТИ У ВІДСТАВКУ. 
З теперішніми повноваженнями – необмеженою владою президента – без 
розподілу влади на гілки – конституція не має сенсу, бо тоді її можна 
записати одним пунктом: "ЦАР ЗАВЖДИ ПРАВИЙ". 

- А ця Революційна Рада України, за Вашим баченням, є ГРОМАДСЬКОЮ 
ОРГАНІЗАЦІЄЮ, чи що це? 
- Зараз це – просто група в мережі Фейсбук, яку я створив, щоб поширити 
ідеї утворення НОРМАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ. Якби ми прийняли нову Конституцію, 
проект якої разміщено на Фейсбук у файлах групи "Парламент України – Рада 
Громад", то даю голову на відсіч, що Україна стала б передовою країною світу. 
Мільйони людей повернулись би додому через три роки!
Я можу гарантувати це! 

Але поки ми не донесемо ці Конституційні Істини до людей – нічого не зрушиться. 
Зараз маємо Майдан, де ЛІДЕРСТВО ЗАХОПИЛИ ДЕСТРУКТИВНІ ПАРТІЙНІ СИЛИ. 

Це їхня також вина, що розвалили державу – і створили таку кризу, що народ 
уже виходить на вулиці. ЦЕ ЇХНЯ ПРЯМА ВИНА. 
Це вина депутатів Верховної Ради. 
Саме Верховна Рада стала причиною ЗНИЩЕННЯ цієї держави. Бо державу можна 
будувати лише в один спосіб – приймаючи закони, які є розумними, справедливими, 
економічно доцільними, написаними в інтересах людини й усієї держави.
А коли вони приймають закони в інтересах ВОРОГІВ і ЗЛОДІЇВ... 
Це вони придумали поняття "чесного злодія", який може заволодіти чужим 
майном – і через суд стати його власником. Це стаття 344 Цивільного кодексу – 
такого немає ніде у світі! 
Ми не можемо просто взяти законодавство чужої країни – і зробити таке в Україні. 
Ми не американці, навіть поляки абсолютно інші. 

МИ Є СТРАШНО ХВОРИЙ НАРОД – БО НЕ МАЄМО ЦЬОГО РОЗУМУ, ЦІЄЇ 
СВІДОМОСТІ, ЯК ПОТРІБНО БУДУВАТИ ДЕРЖАВУ. 

В американців їхня система працює, бо вони дали людям права, зарплату, 
вдесятеро вищу, ніж у нас. Але там ГАРАНТІЄЮ ЦИХ ПРАВ є ПРАВО 
ГРОМАДЯН НА ЗБРОЮ. 
А в нас більшість народу отримує зарплату чи пенсію раба – у такому розмірі, 
щоб людина могла тільки ВИЖИТИ – й не мати можливості гідного життя. 
Це заробіток раба. Фактично це новий вид рабовласницького ладу. 
Якщо раніше фізично примушували рабів працювати і безкоштовно годували, 
то тепер так – дали якісь там права, створили видимість демократії і дали
символічну зарплату і пенсію. 

- До речі, Ви підтримуєте вступ України в Європейський Союз? 
- Це питання не можна вирішувати отак "на ура". Якби був розумний президент 
держави, то сказав би так: 
"Шановні, це дуже важливе питання, яке стосується всього народу. Такі 
питання потрібно вирішувати шляхом РЕФЕРЕНДУМУ! 
Але перед тим, щоб люди ЗРОЗУМІЛИ СУТЬ ПРОБЛЕМИ, треба провести по 
телебаченню широке обговорення з залученням різних експертів. Нехай би 
одні говорили за вступ до Європейського Союзу, інші – за Митний союз, треті – 
за нейтральний статус. 
Перед тим, як до чогось приєднуватися, треба ОБГОВОРИТИ КОНКРЕТНО, 
якими будуть ПРАВОВІ НАСЛІДКИ, що ми ВТРАЧАЄМО, і що ЗДОБУВАЄМО
Тут є ОБМАН і з боку опозиції, і з боку владної верхівки. 

Ще за місяць до Вільнюсу я писав, що Янукович ніколи не підпише угоду – 
тому що вступ України в ЄС автоматично означає вступ до НАТО, чого Росія 
ніколи не допустить, поки там є Путін і Медведєв. 
Янукович прекрасно розуміє це. Якби він підписав таку угоду, то вже через 
тиждень його могло б не бути в живих! Елементарно влаштувати якусь 
катастрофу на кшталт Смоленської. 

Дехто сприймає Януковича за дурня – але в економіці він не зовсім дурень. 
А ці всі перемовини затіяв, щоб так "легенько" шантажувати Росію. Цим він 
збудоражив Путіна, підняв на ноги всю цю імперію і змусив нервувати. 
У підсумку Путін запропонував зовсім іншу ціну на газ, зовсім по-іншому 
поводиться – бо до цього поводився дуже нахабно. 

Тобто в цьому плані Янукович, яким би він поганим не був, вчинив логічно. 

Але він не врахував одного – ТАКІ ПИТАННЯ ТРЕБА ОБГОВОРЮВАТИ З НАРОДОМ.
Якби через телебачення вони робили широкі дискусії та проводили відкриту політику,
Янукович мав би широку підтримку. 
А ВІН ВИРІШИВ ПОВЕСТИСЯ ПРОСТО, ЯК ДИКТАТОР, проігнорувати народ, 
проігнорувати його бачення цих процесів. У підсумку він тут відмовився і поїхав
до Москви там щось підписувати. 
ПРИ ЦЬОМУ НАРОД НЕ ЗНАЄ, ЩО ДІЄТЬСЯ. 
Відтак люди вийшли на мітинг... 

Але ця "опозиція" – НЕ Є ОПОЗИЦІЯ, а ДРУЖНЯ КОНКУРЕНЦІЯ до Партії регіонів. 
Доказом того, що вони стоять на ОДНАКОВІЙ ідеологічній платформі, є те, 
що вони РАЗОМ приймали цей шахрайський закон про вибори, РАЗОМ визнають
цю Конституцію. 
Єдина різниця між ними, що Тягнибок кричить "Банду геть!". 

Це просто абсурд. Тут я підтримую Гриценка.
Він знайшов можливість сказати про Яценюка, що співпраця з Януковичем –
ЦЕ ПРАКТИЧНО ЗРАДА Майдану!
Якби Яценюк був за інтереси народу, він обов’язково оприлюднив би ті ідеї,
які я поширюю через Фейсбук. ВІН ЗНАЄ ПРО НИХ. 

Але він зайняв чітку позицію, ЯК ЗБЕРЕГТИ ТУ СИСТЕМУ ВЛАДИ – і як не 
конфліктувати з нею. ВОНИ ВТРЬОХ ВЕДУТЬ ПОДВІЙНУ ГРУ. 
Їхні промови слугують лише одному – щоб було Чергове Розчарування Людей, 
щоб вони ЗНОВУ НАДОВГО ВТРАТИЛИ БАЖАННЯ ВИХОДИТИ на Майдан. 

- І що з цим робити? 
- Якщо можна втримати Майдан, то треба його тримати. Але якщо не вийде – 
і ми його втратимо – то не треба робити з цього трагедії. Просто на весну, 
коли пригріє сонце – треба виходити з новими силами. 
АЛЕ ПОКИ ОПОЗИЦІЯ КЕРУВАТИМЕ ЦИМИ ПРОЦЕСАМИ, НІЧОГО ДОБРОГО 
НЕ ВИЙДЕ, РЕВОЛЮЦІЇ НЕ БУДЕ... 

- Але ж президентські вибори на носі  – Майдан мав би когось і висувати. 
Хто, на Вашу думку, міг би бути реальною альтернативою. Може, бачите когось 
ПОЗА ТРІЙКОЮ – наприклад, той же Гриценко? 
- Гриценко також не може бути. Очолити конституційні реформи і втілити їх може 
тільки така людина, яка МАЄ БАЧЕННЯ ТИХ РЕФОРМ – щось написала, видала 
якісь думки у формі законів. 
А Гриценко як був на рівні полковника, так на цьому рівні й залишився... 
Але він чесний!!! – коли говорить, то завжди висуває аргументи. 
Проте інший полковник на його місці – навіть руки не подав би цим "партійним 
дєятєлям", цим шмаркачам, які почепили собі погони генералів... 
У питанні Майдану, питанні організації дій народу, найкомпетентніші люди – 
це військові. 

- Тобто радите шукати таку людину серед військових? 
- Обов’язково. Але серед військових, які МАЮТЬ ПОНЯТТЯ, що таке ТАКТИКА ДІЙ, 
що таке СТРАТЕГІЯ, яку ФОРМУ БОРОТЬБИ обрати...– тобто все, що стосується 
СИЛОВОГО ПРОТИСТОЯННЯ народу і влади. 
Серед загальновідомих політиків, який має в цьому поняття, є лише Гриценко. 
Інші – просто баламути.., діти, порівняно з ним.

Коли народ збирається, шумить – це просто БУНТ, СТРАЙК. ЦЕ НЕ РЕВОЛЮЦІЯ. 
А революція – це те, що сталося у Франції, коли прийняли Конституції 1793 року. 
Це те, що сталося значно раніше, – у 1776 році в Америці, коли Сполучені Штати 
під час громадянської війни прийняли "Декларацію Про Незалежність від Британії" – 
і почали писати Конституцію. На це їм пішло більше 10 років. 
Якщо ж просто станеться ПАРТІЙНИЙ ПЕРЕВОРОТ, прийде нова людина до 
влади...– я даю гарантію, що НІЧОГО НЕ ЗМІНИТЬСЯ. 

Свої конституційні ідеї я можу захистити перед будь-яким доктором юриспруденції, 
професором права чи заслуженим юристом. Я працював над цим останні два роки. 

- Чи вдасться уникнути силового повалення цього режиму? 
Чи підтримуєте Ви "силовий сценарій"? 

- Силовий сценарій зміни влади можливий за низки умов. 
Перше – це силою народу. 
Друге – якийсь військовий переворот. 
Є ще третій середній варіант, до якого я більше схиляюся, – силою народу за умови, 
що силові структури – "Беркут", міліція і т.д. – перейдуть на бік народу. 
Але щоб вони перейшли – треба, щоб їхні керівники перейшли! Бо простий 
"беркутівець", простий міліціонер – це, як правило, дуже примітивний виконавець, 
його не цікавлять вищі матерії. 
Людина рівня полковника – розуміє ці питання, має якісь поняття, ідейну платформу. 

Коли показати таким людям ці конституційні істини, зруйнувати їхню платформу
(а "колєблющихся" є багато!) – то вони починають ДУМАТИ, що мають більше 
інтересів з народом, ніж з владою. 

ЗАРАЗ НА МАЙДАНІ НЕ ЧУТИ ЖОДНОГО ЗДОРОВОГО ГЛУЗДУ, ЖОДНОЇ РОЗУМНОЇ ІДЕЇ. 
Що їм лишається робити? Їм залишається триматися влади – бо вони не бачать здорової
альтернативи цій системі влади. 
Але коли ця альтернатива буде… 

Не розумію людей, люди дуже залякані. Могли б у Києві надрукувати ті ж листівки 
з цими ідеями і пробувати поширити їх серед людей. 

Приїжджав зі США на Майдан такий учений, Кевін Карр. Дивувався: 
"А як так, що в центрі Києва такі потужні гучномовці, і нібито проти влади"? 
В США такого ніколи не дозволили б. 
А це просто ІНШИЙ СПОСІБ ПЕРЕМОГИ НАД НАРОДОМ – 
ОЧОЛИТИ ПРОТЕСТ ЧЕРЕЗ МІКРОФОНИ. 
Є спосіб затикати народу рот – і вішати лапшу на вуха. 
Інший спосіб – створити ВИДИМІСТЬ, нібито Народ Має Голос, а насправді –
ДАВАТИ МІКРОФОН ЛИШЕ ОЦИМ ХИТРУНАМ-ДЕПУТАТАМ (насправді – 
ЗРАДНИКАМ) – і, знову ж, ПЕРЕТВОРИТИ це все на ШОУ, на ТЕАТР. 

Щойно опозиція захопить Трон Диктатури – вона одразу стане подібною ПР! 

- А Ви особисто обговорювали свої ідеї з кимось в Україні, з тими ж військовими? 
Можливо, в Україні є якась група людей, яка просуває ці ідеї та з кимось домовляється? 

- Ну, Ви розумієте, що на це питання не відповідатиму...
Навіть якби така група військових людей була...
Але це зараз просувається в Інтернеті, зокрема у Фейсбуці. 
У людей немає практично жодних аргументів проти ідей нової Конституції.   

Інтерв'ю брав Олександр Чамара, спеціально для "Полемiки"  
http://polemika.com.ua/news-136454.html
----
PS від Івана Франка:


Коли я ознайомився з партіями марксистів, соціалістів, лібералів та демократів –
то за спинами КОЖНОЇ з тих партій я побачив ...ХИТРИЙ ПИСОК ЖИДА...
\Іван Франко\  


84%, 16 голосов

16%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Божа Мати каже за воскресіння Героя Небесної сотні Романа Гурика

  • 27.02.14, 14:17
З Криму та  Білорусі  по планам сатанистів  буде наступ на Киів й ВОЛИНЬ \Галичину ! БУДЕ ще багато убитих  ОСОБЛИВО  на ДОНЕЧЧИНІ +Буде з"ява опіівночі  Лжехриста  й  він скаже що  Путін має  стати царем  й  з китайКАЦАПордою  захопить Киів та вбиватиме всіх хто не прийме  на праву руку ЗНАК паспорт !  "Це все  домовлено з НАТО  і є 100%  готово! ЦЕ передала ПРЕСВЯТА Богородиця  27 лютого  2014року в ДЖУБЛИКУ  в КАРПАТАХ  на багатотисячній ХРИСТИЯНСЬКІЙ  прощі   !  ТРЕБА  не покидати МАЙДАН  та  ЩО НЕДІЛІ  ПРОВОДИТИ ТАМ  БАГАТОТИСЯЧНІ ВІЧА\МОЛЕБНІ   ІЗ ЗВІТАМИ ТИХ ХТО ПРИ ВЛАДІ  !.ПАМЯТАЄМ завжди  http://blog.i.ua/user/4400999/   В небі НАШОМУ ГЕРОЮ майданцю РОМЧИКУ Гурику  2 жовтня є  20 РОКІВ ! МОЛІМОСЬ й борімось  ЩОБ ВІН скорше СОНЯЧНОВОСКРЕСНО вернувся  2014року з  БОГОМ й  КОБЗАРЕМ та  ГЕРОЯМИ УПА й  АТО НАМ на  ПОМІЧ й на ЗАГИБІЛЬ Антихриста  ПУТІНА й усіх рашоГАДІВ зла  ! Не зрадьмо тих   хто героічно  вмирав і страждав за КРАСУ  УКРАІНИ =За наше щастя й волю  та кращу долю ! ВІЧНАЯ память полеглим й ШАНА та кращі побажання НАШИМ живим  патріотам .ТРЕБА  ЗФОРМУВАТИ   НАДЗВИЧАЙНУ МАЙДАННУ КОНСТИТУЦІЙНУ   НАРОДНУ РАДУ  з РОДИЧІВ  убитих ГЕРОІВ НЕБЕСНИХ СОТЕНЬ  та  кликати очолити ТУ    НАРОДНУ Раду    славного  народного месника киянина християнина ВІТАЛІЯ ЗАПОРОЖЦЯ  та  Кличко\ Тягнибок\  Тімошенко \Ляшок і всі  хто  вважає себе патріотом  мають висунути  від багатоміліонного МАЙДАНУ  кандидатом в Президенти Запорожця та дати гроші на його ВИБОРИ +Попереду страшна війна але УКРАІНЦЯМ особливо МАЙданцям  поможе ЯВНО сам БОГ      https://www.youtube.com/watch?v=GMAozkmS3Y0&list=TL6QDrku9ezcOJv4okDjHlkYZUmIyL1GoF    НА фото 25лютого 2014р у Франківськім парку СЛАВИ Героів УСС\ОУН\УПА
могила ГЕРОЯ Украіни 19річного Почесного ДРУГА МТ"Сокіл+ПЛАСТ+СІЧ+"
Романа Гурика убитого снайпером в Киіві 9 днів тому....Останні
слова його на сторінці ВКонтакті були "
зараз або ніколи. всі на Грушевського. на смерть. " 27  ЛЮТОГО минуло  9 ДНІВ
З ЧАСУ як московські окупанти переодягнені в форму БЕРКУТгадів разом з
тітушками та МЕНТзрадниками й зеками Украіни за НАКАЗОМ  Путіна  та ЯНУКОВІЧА  вчинили кривавим побиттям і стріляниною та гранатами вбивство 117 та каліцтво 4674
патріотів УПА біля приміщення ВРУ ...ЦЕ була ПЕРША НЕБЕСНА СОТНЯ
убитих Героів якої спалили менти в будинку профспілок та втопили в
Дніпрі і тайно поховали в різних місцях та взяли на свої
масонськосатанинські ритуали чорномагії.....Бог відкриє нам ще більше
ПРАВДИ і поверне кращих....а серед них й РОМЧИКА Гурика як
ПРАПОРОНОСЦЯ КОБЗАРЕВОІ Тисячі святих Гетьмана Украіни Тараса
Шевченка який воскресне там де й КОБЗАР в Франківську але не з
гробу а з небесного ЧУДОхраму сходження якого очікується на поляні
поруч ШКОЛИ №23 й Прикарпатського Університету де навчався Ромчик
...27 лютого 2014року Пресвята Богородиця в Джублику на ЗАКАРПАТТІ
та в Прикарпатті сказала що ПУТІН є Антихрист та готує страшну війну
в Украіні та планує з Киіва робити свою столицю перед тим обюманно в
ночі буде зява на небі Лжехриста та багато священиків дуритимуть
людей що тто нібито Бог який кладе Путіна царем в Киів та робить
свою ВСЕМИРНУЮ ПРАВАСЛАВНУЮ ДЕРЖАВУ....БОЖА МАТИ щоб пришвидшити
прихід в той час Бога і Божого війська серед якого будуть воскреслі з
небес в нових тілах майданці а також славні козаки\січові стрільці й
повстанці і відомі кіноактори
\письменники\поети\священники\співаки....Пресвята Мати закликала всіх
християн до посилення боротьби зі злом і гріхами та вервичних молитв
та походів з чудоіконами в Киів на МАЙДАН на неменш як три дні та
на один день прощі в Франківськ до участі в БОГОСЛУЖБІ о 8годині
ранку в вівторок\ четвер\суботу в Головному храмі УГКЦ \вул
.ГАЛИЦЬКА 7\ а потім в поході до СТРАСТНОГО ХРЕСТА
УПА Й ХРЕСТА Каменяра та Хреста могили РОМЧИКА Гурика в Франківський
ПАРК на вулиці Андрія Мельника де має з небес воскреснути з тисячою
святих Іван Франко та 999 святих Божих обранців та пройти там
ХРЕСНУ ДОРОГУ описану згідно нашої офіцерів\священників УГВР статті
http://blog.i.ua/user/2689697/688768/
Потім ЗАПАЛИТИ СВОЮ СВІЧУ та на вибір взяти ЧУЖУ свічу з могили
РОМАНА та купити там поруч в магазині ще 1 свою свічу й піти через
вулиці Бандери \САХАРОВА\ ГОРДИНСЬКОГО\ до буд на МАЗЕПИ 100 де є
вихід на міське озеро на місце де воскресне РОМЧИК Гурик й Тарас
ШЕВЧЕНКО http://www.youtube.com/watch?v=4qn1wkp31Ko&feature=c4-overview&list=UUx_DYuR_KteV2arXaEs1EFQ
ТРЕБА біля
Хреста ШЕВЧЕНКА запалити там на одному камені свою
свічу а на іншому свічу з могили РОМАНА та обійти навколо тих каменів
й Хреста за сонечком\за годинниковою стрілкою\ 4 рази за 4 сторони
світу сказавши не менше 4 раз молитву " ОТЧЕНАШ " й " Богородице " та
1"Вірую"...завершити похід треба заходом через вулиці
Володимира\Новгородську\ в той же ЦЕНТР ХРАМ УГКЦ СВЯТОГО ВОСКРЕСІННЯ
поцілуванням престольного образу і ЧУДОікони ЗАРВАНЕЦЬКОЇ Богородиці
! БОЖА МАТИ сказала що чим більше людей буде молитися  в цих прощах  тим скоріше буде спасенна Украіна  а  також особливі духовні та  фізичні   оздоровлення будуть на тих х християнах  хто
ВИСПОВІДАЄТЬСЯ \ПРИЧАСТИТЬСЯ та в готовності вмерти за Христа й
Украіну  молитиметься
щиро не лиш за себе а за всі святіі наміри Христа й Христових Героів та
друзів УПА та тоі людини  свічу якої Ви пронесли  як рідної по Христу й
Украіні... ! Також у Головнім храмі УГКЦ треба придбати 2 свічі й
запалити іх  ліворуч і праворуч при вході  в храм біля ікон Христа й
Богородиці   та  взяти   за пожертву   чорнобілі газети " ДЕНЬ
ВОСКРЕСІННЯ " або " СВІТЛО Правди "
які мають стати кольорові о 7 годині ранку тоді коли буде ДЕНЬ
ВОСКРЕСІННЯ й в 7 годині вечора з СОНЦЯ \МІСЯЦЯ й небес почнеться
сходження в світ 357 ЧудоХРАМІВ з яких 200 зійде в Украіні а з них 77
та ПАЛАЦИ Христа і Богородиці в Прикарпатті !!! Цем станеться в
найважчі дні боротьби майданців\повстанців проти окупантів й
Антихриста Путіна в Киіві ! Божа МАТИ сказала щоб люди носили
постійно на шиї вервиці які мож придбати навпроти ГОЛОВНОГО ХРАМУ
УГКЦ та більше постили й щодня о 8 годині ранку та вечора включали
радіо "ДЗВОНИ " та молилися з священниками БОГОСЛУЖБУ та МОЛЕБНІ Й
ВЕРВИЦІ які йдуть в РАДІОЕФІР ! Божа МАТИ сказала що героічні справи
на захист ХРИСТИЯНСЬКОГО МАЙДАНУ та молитви і піст християн за Божою
ласкою зробили великі чуда та зменшили ворожіння сили зла а також
завдяки Богу є прощені всі душі які загинули на МАЙДАНІ ! Проте будуть
нові жертви але БОГ воскресить найкращих...
Божа МАТИ передала при яких
обставинах мають загинути й воскреснути в Киіві згідно глави 11
ОДКРОВЕНЬ Івана Богослова християни серед яких будуть Генерали УГВР
Павло ДНІСТЕР і Петро Дніпро ! Божа МАТИ передала що головним
наміром молитви кожного справжнього українця та християн інших націй
має бути прохання " ОТЧЕ НАШ дай Бог щоб скорше прийшло ЦАРСТВО Твоє
та в Украіні та з ГАЛИЧИНИ царював на многая і благая літ на весь світ
синеокий русий ІСУС Христос Бог а Гетьманом Украіни навіки став молодий воскреслий Тарас Шевченко ! Вічная
ПАМЯТЬ....   http://www.youtube.com/watch?v=Ip-UmFKQ2G8   Не зрадьмо ! Щасливо ! Слава ІСУСУ Христу ! Слава Україні!
Номери рахунків у ФОНД МАЙДАНУ Є по рекламі 5 каналу \ ТАМ Є МАРАФОН " НЕБЕСНА СОТНЯ " а ТАКОЖ гляньте тут посил на громаду "ПРИІРПІННЯ " яка помагає постраждалим ! Якщо ви хочете пожертувати кошти в гривні, ви можете скористатися рахунком Благодійного Фонду «Фонд громади Приірпіння». Отримувач: Благодійний Фонд «Фонд громади Приірпіння» ЄДРПОУ №34780212 р/р 2600102377538 в ПАТ «КРЕДОБАНК» м. Києва МФО 325365 Призначення платежу: Благодійне пожертвування на програму допомоги родинам загиблих. ОБОВ’ЯЗКОВО заповніть форму або карткою Приватбанку 5168755353158880 http://www.gurt.org.ua/news/recent/21213/ ВИ також  ДРУЗІ можете ПРИ БАЖАННІ ПОМОГТИ МАТЕРІАЛЬНО АКЦІЯМ УПА та переслати гроші поштою або поіхати прощею й кинути готівкою кошти у ЄДИНУ ВСЕУКРАІНСЬКУ СКРИНЬКУ фонду ДОПОМОГИ козакам й друзям УПА Бандери\ Голодюка за адресою Прикарпаття Бородчанський район село РОСІЛЬНА вулиця НАБЕРЕЖНА 70 ГоріхХрест \ ТЕЛ 380680595251 \ДЗВОНИТИ від 18 до 22 години \ Зваричук Оксані Ярославній + http://www.youtube.com/watch?v=owbVdP6YE8Q СПАСИ БОЖЕ ВАС за добре серце! всього ВАМ КРАЩОГО ! Слава ГЕРОЯМ НЕБЕСНОЇ СОТНІ ! Не зрадьмо МАЙДАН ! ПРовокатори пропонують перенести Майдан й всі намети з ХРЕЩАТИКУ до стін ВРУ ...АЛЕ ЦЕ ЗЛОчин покинути обставлене барикадами святе намолене міліонами людей місце ! Це місце яке освячене кров"ю сотень героів і сльозами сотень тисяч та молитвами міліонів патріотів ! НЕ вірте тим хто каже ВАМ розбивати намети біля приміщення ВРУ ! Хай там ставлять намети партійців УДАРців й БЮТців та СВОБОДІВців а безпартійні залишаються на МАЙДАНІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ! Ми переможем ! Щасливо з Богом ! Слава Нації !  https://www.youtube.com/watch?v=GMAozkmS3Y0&list=TLv4b0U4OoZeaav-IIYWp70wGJuNKW74AW      Слава УКРАІНІ !

Іван Франко...

  • 25.02.14, 22:22
Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте!
За те, що в груді ти ховаєш серце люте,
За те, що кров ти п'єш, на низьких і слабих
З погордою глядиш, хоч сам живеш із них;
За те, що так тебе боїться слабша твар,
Ненавиджу тебе за теє, що ти цар!
І ось блищить мій кріс — ціль добра, вистріл певен,
І вбійчеє ядро під хмари понесе він.
І замість нести смерть згори на земне ложе,
Ти сам спіткаєш смерть під хмарами небоже.
І не як божий суд, але як труп бездушний
Ти впадеш, судові тих моїх куль послушний.
І не остатній ти! Нас є стрільців стосот;
І все, що звесь беркут, полоще кров'ю рот,
Вивищуєсь над мир, тривогу й пострах сіє, —
Те кулі не уйде, як слушний час наспіє.
А труп бездушний ми без жалю, без промови

Ногою копнемо й підемо дальш на лови.


 написаний 22—24 травня 1883 року

Сьогодні Лесі Українці - 143-ті уродини (ч.1)

Іван Франко

ЛЕСЯ УКРАЇНКА

Стаття

Роздивляючися літературну фізіономію Лесі Українки, ми бачимо, що вона тільки що закінчила першу добу свого розвою, її талант тільки що отрясся з повивачів тої несамостійності, що путає кожного поета при перших його кроках. Він тільки що уперше широко і сміло розмахнув крилами до власного лету, тільки що показав себе в повній силі і показав нам, чого ми можемо ждати в будущині від сеї писательки. Здається, в такім разі критикові найліпше б було підождати, поки той талант пройде більший шмат дороги, зазначить себе яркіше, зачеркне, що так скажемо, свою власну лінію на нашій літературній ниві. Певна річ, ми дуже радо підождали б зі своєю студією, якби знали, що доля позволить сьому талантові промірити все те поле, яке він зазначив собі. Та, на лихо, умови нашої літературної праці такі важкі, а особисті відносини авторки зложилися так сумно, що ми ледве чи діждемося від Лесі Українки всього того, що вона могла б дати нашому письменству. Розуміється, ми гаряче бажаємо, щоб вона дала якнайбільше; кожний новий твір, який в останніх часах виходить з-під її пера, збагачує наше письменство новою перлиною. Та, на горе, останні її твори, се такий голосний та страшний стогін примученої душі, якого не чулося у нас ще від часу киргизьких думок Шевченкових[1]. Сей стогін тим страшніший, що він не пливе з якогось песимістичного світогляду, не є доктриною, а тільки є виразом безмірно болючих обставин, серед яких живе авторка і серед яких знаходиться українське слово та всяка вільна, гуманна думка в Росії. Такий стан для історика — одна хвилина, переходова доба, але для людини, обдарованої гарячим чуттям і палкою фантазією, він страшенно небезпечний. В такім подвійно безрадіснім стані не раз дуже сильні, навіть геніальні натури ламаються і падуть. Критика може тут не раз зробити добре діло: піддержати писателя, загріти його, впевняючи, що його важких ридань не зрозуміли хибно і що його слово збудило в серцях власне таку луну, якої він бажав собі. Ми бажали б, щоб і наша студійка про дотеперішню поетичну діяльність Лесі Українки була не тільки інтерпретацією її таланту для ширшої громади, але також словом щирого признання і заохоти для авторки, піддержкою на її важкому шляху.


І
Нема нічого цікавішого для критика, як слідити крок за кроком розвій автора, прислухуючися, як в його слові звільна міцніють, доходять до переваги, а далі до повного, гармонійного панування тони, властиві його талантові. Бувають автори, у котрих такий дослід неможливий; вони почали писати вже дозрілими людьми і відразу виявили вповні свою літературну фізіономію. Бувають інші, також талановиті люди, у котрих розвій не йде мов по ступнях угору, а якимись зигзагами: раз, два рази такому авторові удасться написати щось добре і гарне, а перед тим і по тім тягнуться довгі облоги, вкриті пустоцвітом. Бувають, вкінці, й такі таланти, що спочатку своєї кар'єри блиснуть, мов метеор, а вся дальша їх діяльність, то повільне догасання, не раз повне диму і чаду. Леся Українка належить до тих талантів, що виробляються звільна, що важкою, інтенсивною працею доходять до панування над формою і змістом, над мовою й ідеями. Десятиліття, що пройшло від опублікування її перших творів, позволяе нам слідити той розвій від перших, майже дитячих поривів аж до повного майстерства, від дитинячо-примітивних форм до блискучих і вповні гармонійних, від дитинячої імпресіоністики до широкої ідейності і могутнього пристрасного огню. І коли ми рівночасно будемо тямити про важкі обставини, серед яких відбувався той розвій і до крайності сумний стан того суспільного і духовного грунту, на якім виростає наша писателька, то сам факт її постійного розвою і то власне такого розвою будемо вважати доказом незвичайної сили її таланту і при тім одною з найцікавіших появ нашої нової літератури. Скільки ж то молодих писательських сил на Україні в тих 10 літах заблисло і пропало, скільки їх зламалося або зійшло на такі стежки, що не приносять великої честі Україні!
Видана в 1893 році збірка віршів Лесі Українки п. з. «На крилах пісень» містить у собі все те, що до того часу понаписувала наша авторка. Вона не лишила на боці тих перших проб свого пера, що були написані ще перед 1887 роком і виглядають мов примітивно звіршовані дитячі враження:

На зеленому горбочку,
У вишневому садочку,
Притулилася хатинка,
Мов маленькая дитинка
Стиха вийшла виглядати
Чи не вийде її мати.
І до білої хатинки,
Немов мати до дитинки,
Вийшло сонце, засвітило,
І хатинку звеселило.

В тім самім дитинячо-наївнім тоні держаться віршики «Літо краснеє минуло», «Мамо, іде вже зима», «Тішся, дитино, поки ще маленька». Є тут, звичайно, одна якась, хоч не нова та досить поетична обсерваційка, але визискання її, писательська техніка, мова — ще зовсім примітивні та конвенціональні[2]. Гострий критик, що признає тільки викінченим і вповні характерним творам право існування, мусив би протестувати проти помішування тих паперових квіток у букеті; історик літератури вдячний за се авторці, бо вони позволяють йому бачити той скромний початок, з якого вийшла вона.
Наскрізь конвенціональна, не в народному стилі, як сказано в титулі, а в старому романтичному шаблоні зложена є поемка «Русалка», що була первісне надрукована в жіночому альманаху «Перший вінок»[3]. Козак любить дівчину Ксеню і хоче з нею одружитися, але під осінь забуває про неї і жениться з іншою. Молода просить Ксеню за дружку, але Ксеня, замість на весілля, іде до річки і топиться. Вона зробилася русалкою, але і в воді не втопила свого горя. Ночами вона приманює до себе козака; сей зачинає тужити і сохнути, аж коли раз хотів зблизитися до любої русалки, вискакують інші русалки і залоскотують його на смерть. Поема кінчиться плачем русалки над трупом бувшого її коханця. Слабенький відгомін Шевченківських балад без їх широкої мелодії, без того твердого підкладу життєвої обсервації і соціальних контрастів, що надає тим романтичним баладам вагу і принаду вічно живих творів. У Лесиній «Русалці» події не мотивовані, соціальних контрастів нема, психологічні конфлікти ледве натякнені невмілою, ще дитячою рукою. Та є в тій поемці один уступ, де чути якісь нові, нешаблонові, хоч дуже ще несмілі тони; се пісня русалки (стор. 100—101), котрою вона приваблює до себе козака:

Любий козаче, чого ти ходиш
Смутний по темному гаю?
Слухай, козаче, пісню русалки!
Тож я для тебе співаю.
Вона пригадує йому себе, що його щиро кохала.
Як не забув ти, ходи до мене,
Я твоя першая мила!
Зраду забуду, любити буду
Тебе, як перше любила.
В мене палати кращі од царських
Із дорогого кришталю,
В мене віночок з чистого злота,
З перлів дрібних і коралю.

Хоч і тут ще нема ніякого особливого майстерства, та все ж таки в тій пісеньці видно перший розмах крил свіжого ліричного таланту.
Наскрізь конвенціональна і несамостійна є й друга поемка, помічена 1888 роком — «Самсон». В половині 80-х років у російському письменстві зайшла була мода на переспівування біблійних тем. Відгуком тої моди був також дуже слабий вірш Олени Пчілки «Дебора», написаний 1887 р. і надрукований в «Першому вінку». За прикладом матері взялася й Леся віршувати біблійне оповідання про Самсона. Порівняння тих двох творів між собою і з біблійними первовзорами було би дуже цікаве. Обі наші авторки поводяться з біблійним текстом дуже вільно, а властиво мовби й зовсім не дивляться на нього, а беруть тільки деякі мотиви, обскубані з тих міцних паростків, що в'яжуть їх із старожидівським життям і дають їм безсмертну силу. Пчілчина Дебора — се якась тінь, а не жива людина; Лесин Самсон — се шаблоновий вояка і патріот з чудесною силою, а зовсім не той напівгумористичний, а напівтрагічний герой, змальований у книзі Судіїв[4]. І в оповіданні про Дебору, і в оповіданні про Самсона біблійні первовзори безмірно поетичніші і живіші від того, що з них зробили наші авторки. Леся, нпр., силкується поглибити біблійне оповідання, аналізуючи психологію Самсона і Даліли, але сей аналіз відбирає оповіданню його героїчний характер. Самсон вертає з бою, в котрім він поборов філістимлян; його вітають «квітками та вінками», мов римського тріумфатора; серед інших жінок йому назустріч іде й його жінка Даліла, котру він силою взяв із краю філістимлян. Вона хвалить Єгову за побіду свого мужа, а на його питання, чи їй не жаль рідного люду, вона відповідає:

Чужа для мене мого люду доля,
Твої для мене стали рідні люде,
Твоя, Самсоне, лиш єдина воля
Для мене завжди наймиліша буде,
Для тебе відцуралась я родини.

Самсон хоче їй віддячити за таке безмежне кохання, і вона випитує його, відки у нього така сила, що міг колись роздерти льва і побити багато ворогів ослячими щелепами. Самсон не хоче сказати їй сеї тайни, вона благає, далі плаче, і ось Самсон виявляє їй усю правду: він назорей, його волос має велику силу, а якби хтось обтяв його, він був би слабий, як мала дитина. Даліла в сні обтинає йому волосся і кличе філістимлян. Ті в'яжуть його — а Даліла кличе:

Прощай, Самсоне! — крикнула зрадлива:
— Ти думав, що для тебе я забуду
Родину? Ні. Ти гинеш,— дяка се правдива
Від мене за погибель мого люду.

Значить, Даліла не менша, а навіть більша патріотка від Самсона. Оригінал нічого про се не знає. Там Самсон зовсім не воєвода єврейський, він б'ється з філістимлянами одинцем, щось таке, як у староруських билинах «поляница удалая». На честь його ніхто не справляє тріумфу. Даліла не є його жінка, а припадкова коханка, правдоподібно не філістимлянка, а єврейка. Знаючи, що Самсон буває у неї, філістимські воєводи підкуплюють її великою сумою грошей, щоб випитала, в чім лежить його сила. Самсон три рази дурить її, а тільки четвертий раз говорить їй правду. Як бачимо, ані герой, ані обставини, виведені в біблійному оповіданні, не надавалися до патріотичної поеми в нашім сучаснім стилі; замість поглибляти ті факти, які дає первовзір, авторка мусила обкроювати, перемінювати, ослаблювати їх і замість живого змісту наповнювати свої вірші досить ріденькою фразеологією. Конець поемки ще слабший. Сцена смерті Самсонової в книзі Судіїв описана ось як: «Та ось князі філістимські зібралися, щоби принести велику жертву своєму богу Дагонові, серед забав, мовлячи: «Наш бог дав нам у руки нашого ворога Самсона». А коли се побачили люди з їх народу, вони величали свого бога, мовлячи:

Наш бог дав нам у руки
Нашого ворога,
Що нівечив наш край
І вбив так много люду.

А коли були навеселі, мовили: «Покличте Самсона, нехай забавляє нас!» І покликано Самсона з тюрми, і він мусив танцювати перед ними. Отож його поставили між стовпами, а Самсон мовив до хлопця, що держав його за руку: «Постав мене так, щоб я міг доторкатися до стовпів, на котрих опирається дім, і щоб я оперся об них». А дім був повний чоловіків і жінок, тут були й усі князі філістимлян, а на плоскому дасі було коло 3000 чоловік і жінок, що дивилися, як танцював Самсон. А Самсон покликав Ягве і мовив : «Господи Ягве! Згадай про мене і дай мені силу лиш сей раз, о боже, щоб я помстився на філістимлянах хоч за одне своє око»! Тоді Самсон обняв два середні стовпи, на котрих держався будинок, один правою рукою, а другий лівою, і оперся на них. І скрикнув Самсон: «Нехай згину я сам з філістимлянами!» І силою він похилив ті стовпи, і дім завалився на князів і на всю купу народу, що була там, і, вмираючи, він побив більше народу, ніж побив у своєму життю.
Нема сумніву, що се безмірно трудно — перероблювати стару поезію на нову; переробка дуже легко виходить водяниста і замазує характерні деталі оригіналу. Так сталось і тут. Авторка без потреби перенесла сей празник на воєнний час — буцімто філістимляни знов напали на Палестіну; в біблії катастрофа діється в Газі, однім із головних філістимських міст. Далі ослабила авторка сцену наруги над Самсоном; у поемі він тільки стоїть і своїм понурим видом тішить ворогів. Власністю нашої авторки є також наруга Даліли, наруга млява, так як і всі філістимські промови, звернені в поемі до Самсона.
Хоч і як невисоко ми ставимо сього Самсона, то все ж таки мусимо сказати, що, порівнюючи його з Деборою Олени Пчілки, видно вже тут перевагу таланту дочки над талантом матері. Дія в «Самсоні» розвивається досить драматично, а ліричні місця (Самсон у тюрмі) декуди виявляють силу і пластику виразу.
У тім самім 1888 році написаний також цикл ліричних і описових віршів п. з. «Подоріж до моря». Талант авторки очевидячки дужчає, піднімається, вона попадає в свій природний тон, менше в'яжеться чужими взірцями, і ми стрічаємо в тім циклі перші проблиски сильного, самостійного таланту, перші такі картини і поетичні звороти, що виявляють руку майстра. Зразу йдуть легесенько начеркнені краєвиди, ще трохи конвенціональні і бліді (І, III, IV), та між ними прориваються нові, незвичайні риси.

Далі, все далі! Он латані ниви,
Наче плахти навкруги розляглись,
Потім укрили все хмари ті сиві
Густого диму, з очей скрився ліс,
Гори веселі й зелені долини
Згинули раптом як любії сни.
Ще за годину і ще за хвилину
Будуть далеко, далеко вони!

Зовсім так, як хвилі колишнього щастя! — озивається щось у душі авторки при тім виді. Рефлексія, ще несміла, буде вертати дедалі все частіше, міцніше, поки своїм вогнем не перетопить усіх вражень, усіх почувань авторки, поки фізичне око і фізичне вухо не зробиться вповні органом її поетичної душі.
Ось вона в великім місті над морем — у Одесі.

І все чужина! Ох, біда самотному
У місті широкім
Себе почувать одиноким!
І добре, хто має к багаттю чийому
Склонитися слухом і оком.

Авторка знаходить собі тут приятельку; обі вони вечорами дивляться на море, думками шукають щастя. Та де воно? Чи в небі, чи в морі?

Ні, думко! даремне в світовім просторі
Притулку шукати,
В безодню дарма поринати;
Любов і надія не в зорях, не в морі!
Між людьми поради питати!

Се перший раз у поезії Лесі Українки відзивається соціальна нота. Досі вона любувалася природою, витала в сфері якихсь абстрактних людських відносин і абстрактного патріотизму; відтепер вона почне пильніше придивлятися дійсному життю і тим реальним відносинам людської суспільності, на яких виростає і щоденне горе і великі ідеальні змагання до свободи і рівності. Правда, обставини, серед яких жила авторка, не були прихильні такому зворотові її музи. Забезпечене економічне та соціальне становище не змушувало її поринати в бурхливе море соціальних контрастів, а, з другого боку, слабе здоров'я потребувало лічення в теплім кліматі, серед гарної природи Криму. І ось вона пливе з Одеси в Крим.

Далі, далі від душного міста!
Серце прагне буять на просторі.
Бачу здалека — хвиля іскриста
Грає вільно по синьому морі.

Ціла та п'єска (VI, стор. 52—53)— то правдива перлина. Майстерна форма якнайкраще гармоніює зі змістом,— опис морського плавання при погіднім, радіснім настрою. Авторка щосили гонить від себе всякі прикрі спомини.

Я жадаю на час, на годину,
Щоб не бачить нічого на світі,
Тілько бачить осяйну долину
І губитись в прозорій блакиті.

Тут нема ані одного зайвого слова, ані одного шаблонового та маневрованого звороту,— все тут просте, ясне та сильне, перший раз блискає талант авторки в повній красі. Дальша п'єса (VII) в цілому слабша: вона занадто многословна, опис Акерманських веж замало пластичний, рефлексії про козацьку славу занадто вже пережовані, та є й тут деякі рядки, кинені рукою великого майстра. Особливо гарна оця строфа:

Виросла там квітка у темниці, в ямі.
Ми її зірвали, нехай буде з нами.
Квітка тая, може, виросла з якого
Козацького серця щирого, палкого.
Чи гадав той козаченько, йдучи на чужину,
Що вернеться з його серця квітка на Вкраїну?

Як бачимо, розвій нашої авторки йшов дуже швидко. Ми не знаємо часу, з якого походять її перші віршовані проби, але в 1888 році вона вже в деяких п'єсах доходить до повного майстерства. Нема сумніву, що се було здобутком дуже інтенсивної духовної праці над власною освітою, над опануванням мови і віршової техніки, та певна річ, що й само життя і посторонні впливи сильно гнали її наперед. Не знаю напевно, але здається, що не помилюся, коли між тими впливами на першому місці поставлю вплив її дядька[5], незабутнього сівача живих і широких ідей серед нашої суспільності, Михайла Драгоманова. Леся вела з ним оживлену переписку, і покійник уже тоді з великою надією дивився на її талант і, певно, не залишив ніякої нагоди прояснювати і наводити його на кращу дорогу, до щораз вищих мет.

Заява "Правого Сектору" Майдана + МОЇ КОМЕНТАРІ до неї.

ЗАЯВА "ПРАВОГО СЕКТОРУ"

Дмитро Ярош:
"Єдині можливі терористи – це ФСБ та представники режиму!".
---
Ми з кількох джерел отримали оперативну інформацію про те, що в найближчому
 часі є невиключеним проведення НИЗКИ ТЕРОРИСТИЧНИХ АКТІВ, спрямованих
на очорнення "Правого сектору" та інших силових структур Майдану, сіяння
паніки у суспільстві, наростання сепаратистських тенденцій та створення базису
для розширення репресій.
Ці теракти можуть бути вчинені агентурою ФСБ за можливої підтримки окремих
представників МВС України.
Про імовірність здійснення терористичних актів також свідчить заява внутрішньо-
окупаційного міністра МВС Захарченка, згідно з якою "праворадикали" НІБИ ТО
САМІ ГОТУЮТЬСЯ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРАКТІВ...
Знаючи специфіку МВС та його найвищого керівництва, неважко здогадатися,
що якщо Захарченко заявляє про МОЖЛИВІСТЬ ТЕРАКТІВ – то такі теракти
МОЖУТЬ БУТИ ВЧИНЕНІ З ЙОГО ВІДОМА.

"Правий сектор" офіційно заявляє, що не готує жодних терористичних актів.
Сама думка про використання терактів, під час яких могли б постраждати
невинні люди, для нас є неприпустимою.
Причому мова іде не лише про НЕЕТИЧНІСТЬ подібних "методів боротьби",
але й про те, що вони не мають нічого спільного зі стратегією Національної
Революції.
Наполегливо звертаємося до ЗМІ з проханням максимально поширити подану
вище інформацію.
Ймовірність влаштованих іноземними спецслужбами терактів є досить високою.
Попередити їх технічно дуже важко.
І лише викривши ворожі плани – можна звести їх нанівець.

 
Вороги державності української нації готові пожертвувати життям пересічних
громадян задля того, щоб створити образ "екстремістів".
Ми, натомість, повинні сформувати таке інформаційне поле, у якому реалізація
ворожих задумів буде не ефективною.

Центральний штаб "Правого сектору".

=============

Ну що ж, я спробую допомогти...– зробити так, щоб ані "правим", ані "лівим"
НЕ ЗАХОТІЛОСЬ БІЛЬШЕ ЖЕРТВ, КРОВ'Ю ЯКИХ ЗГУРТОВУЄТЬСЯ НАТОВП!
Більш за все, Організаторам-Ляльководам ДУЖЕ НЕ ДО ВПОДОБИ, коли людям
стають ВІДОМИМИ ЇХ ПРИЗВИЩА, ЇХ ФОТО, ТА ЇХ ПЛАНИ!

Я дуже возрадувався, що у нас в Україні знайшлись такі НЕПІДКУПНІЇ СИЛИ,
які зможут повести ЦІЛІСТНУ Україну СВОЇМ шляхом, БЕЗ всіляких "союзів"
до світлого майбутнього!
Ось моя замітка на цю тему
http://blog.i.ua/user/295100/1353979/

*** Але у комментах до замітки мені трошки відкрили очі...
Ну що за люди!!! – ну тримали б У СЕКРЕТІ свої "закуліснії дєлішкі"...nevizhu
Так ні!!! Обов'язково їм потрібно "ЗАСВІТИТИСЬ" з ФОТО або ВІДЕО!  crazy
Тобто, щоб ОБОВ'ЯЗКОВО БУВ КОМПРОМАТ на кожне їх "дєйство"!  
Ось так і у тому випадку...

Ось мені дуже цікаво, що Штаб Правого Сектору скаже на ось ЦЕ? =
http://communitarian.ru/publikacii/sng/evreyskie_oligarhi_kak_skrytye_dvigateli_ukrainskogo_bunta_11022014/
Або ще КОНКРЕТНІШЕ – ось на ЦЕ = http://putnik1.livejournal.com/2650713.html 
Цитата:
"Проживающий в Киеве ГРАЖДАНИН США Марк Лейзерович Остромогильский
ЧЕТКО и КОНКРЕТНО ЗАНИМАЕТСЯ КООРДИНАЦИЕЙ ДЕЙСТВИЙ экстремистов
из "ПРАВОГО СЕКТОРА"...

---
Чи то насправді вони такі ТУПІЇ – чи НАС рахують за ПОВНИХ ТУПАКІВ?
Чи то спеціально організований СБУ+ФСБ+МВС "витік компроматної інформації"?

На думку приходять слова великого Івана Франка:

"Коли я ознайомився з партіями Марксистів,
Соціалістів, Лібералів та Демократів –
то за спинами КОЖНОЇ з тих партій я побачив
...devil ХИТРИЙ ПИСОК ЖИДА!"devil
                                          \Іван Франко
---

Тож "криваві акції" ПОВИННІ БУТИ – ПО КОМАНДІ "ЛЯЛЬКОВОДІВ" – бо саме
акції, як вже показав досвід Майдану, "ЦЕМЕНТУЮТЬ" ЛЮДЕЙ У ЄДИНИЙ КУЛАК!

Але з отаким КОМПРОМАТОМ НА ЛЯЛЬКОВОДІВ – вони (якщо там залишились
хоч проблискі розуму!
) ПОВИННІ ДОБРЕ ПОДУМАТИ перед тим, як починати
Нову Криваву Бійню, втягуючи у неї "Свіже Гарматне М'ясо" З ОБОХ СТОРІН!


31%, 4 голоса

69%, 9 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Безмежнеє поле.

  • 11.02.14, 08:19
  
Фото С. Филина.

           Іван Франко.
          Безмежнеє    поле.

Безмежнеє поле в сніжному завою.

Ох, дай мені обширу й волі!

Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною

І в серці нестерпнії болі.

 

Неси ж мене, коню, по чистому полю.

Як вихор, що тутка гуляє,

А чень утечу я від лютого болю,

Що серце моє розриває.

Поет Юрий Гуляев. Музыка Н. Лысенка.http://youtu.be/OfI_I38w-QI

"Ікони революції"


У ніч на 10 лютого на барикадах на вул. Грушевського соціальний художник Sociopath намалював трилогію "Ікони революції".

Півтораметрові малюнки Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка в стріт-арт інтерпретації арт-революціонер створив для підтримки волі і духу тих, хто стоїть на передовій.


Іван Франко, Тарас Шевченко, Леся Українка - це ті знакові фігури, які об"єднують, а не роз"єднують Величну Україну. 

Ці "Ікони революції" повинні з"явитися на всіх Майданах по всій Україні. Вони і тільки ВОНИ вибороли своє право стати основними провідниками і споглядати з верхівки ялинки (яка вже  стала своєрідним символом ЄвроМайдану) за тим як ми, Українці, виконуємо їх ЗАПОВІТ!

Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее в политике конфиденциальности