хочу сюда!
 

Елена

43 года, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 40-45 лет

Искать

Поиск заметок «вірші»

погляд польських інтелектуалів на український націоналізм

  • 22.06.12, 08:06
 

З інтернету: огляд польських медіа [погляд польських інтелектуалів на український націоналізм]

wachmistrz_Soroka Dotychczas opublikowa: Artykuy: 1194 , Filmy: 1, Galeria: 25 Dodane przez wachmistrz_Soroka Opublikowano: Wtorek, 06 marca 2012 o godz. 19:07:10 Ukraiski nacjonalizm i woski faszyzm (1922-1939) Аніяка ідеологія та жодний політичний рух, які будь-коли народились в Італії, не мали такого сильного впливу на українську політичну думку, й до певної степені ж й на політичну практику, як фашизм в 1920-х та 30-х роках.   look  

Це не є заскоченням: рух і режим Бенита Муссоліні збудив величезну зацікавленість усього світу, розпалив багато епігонів та інтелектуальну моду на фашизм, - не безпричинно міжвоєнний період називається «епохою фашизму”. Українці мали свій власний повід аби зацікавитись фашизмом. Після поразки у війні за незалежність 1917-1921 років український визвольний рух переживав глибоку кризу й шукав нові шляхи. Фашистка

Підставити другу щоку?

До написання уієї замітки мене підштовхнув цілий ланцюжок подій, що відбулися останнім часом:
«Доктор Хаус» сипле сіль на рану: вас принизили на рідному полі
не на набагато раніше:
"Двоє польских журналістів постануть перед судом за дурні жарти про українок"
 http://www.unian.ua/news/510761-dvoe-polskih-jurnalistiv-postanut-pered-sudom-za-durni-jarti-pro-ukrajinok.html
 Ми можемо насміхатися над своєю владою скільки завгодно, робити на них шаржі, складати лайливі вірші, ми можемо підтрунювати один над одним, ображатися і пробачати, та хіба ми можемо дозволити, щоб іноземці дозволяли собі таке на нашу адресу, на адресу наших жінок, на адресу України?
З чого все почалося, хто пригадає?
 
 Хто ж розпочав принижувати Україну?
Колись цей "хтось" був впевнений у своїй перемозі, 
відвернувся від здорового глузду, і колишніх соратників, 
 знайшов "нового друга-старшого брата", тепер користується "плодами".
  
А вороги радіють, що між українцями злагоди немає! 
Взаємопоборювання вже зіграло проти України, наслідки очевидні. 
Будемо продовжувати.......? 
 
 Але Ви повинні чітко розуміти про можливі негативні наслідки і взяти на себе відповідальність.
 Я не намагаюсь переконати прихильників жодної політсили. 
Я закликаю тих, в кого є почуття гідності, почуття відповідальності, 
небайдужості до долі України трохи замислитись над тим, що пропонують нам наші політики, до чого закликають, за для чого вони знов висуваються у владу.
Що вони зробили раніше  і як? 
"Андрій Кожем'якін: Нас зрадив хтось зі штабу"
 О диво! Знову цей таємничий "хтось"!
Для "гарячих" голів:
я ні за кого не агітую, 
я ні проти кого не агітую.
Мій заклик - читайте, думайте, 
аналізуйте, робіть висновки.

Повертайся, ТравушкО!



Моїй віртуальній подрузі



Ти ввійшла до блогу непомітно,
Подруго з Інету віртуальна.
Але ти несеш добро і світло,
І любов, а значить - ти реальна!

В дечому з тобою дуже схожі:
Хочемо зігрітись, але грієм інших...
Ти - Травичка. а я Сонце в блозі,
Й плачемо, й сміємося у віршах.

Скоро тиждень, коли ти пропала:
Чи депресія, чи біль, а чи хандра..
Та в моєму серці сумно стало:
Щезла ти й забрала часточку тепла.

Я за тебе,  дівчинко, молилась,
Так невміло... Але як могла...
Хай тобі Господь вертає Крила -
Так не вистачає Сонечку тепла...

Про критиків, критику і поетів

Поетам, критикам, читачам і собі

Я знаю: критики були, і є, і будуть,
Бо є поети, що від Бога й так собі...
Й допоки Слово підміняє словоблуддя,
Вони знаходяться в одвічній боротьбі.

Хтось з критиків вважає, що він лікар -
Рятує читача від ракових пухлин.
А інші думають, що санітари лісу -
Вовки, шакали - й  живляться слабким.

Хтось у собі вбачає  пастора-месію,
Що вказує овечкам шлях до водопою.
 А той,  хто  лише крав , але не сіяв,
Потрапив до когорти зовсім випадково.

Такий несе розбрат й жадобу властИ
І мстить поетові за біль і самоту.
Хтось так і жде: ось ближній має впасти
Й кричить: "Ату його, ату його, ату!.."

Ні , критики нам, як вода, потрібні,
Це для поета -  стимул творчості і росту.
Та опускатися до пасквілів негідних?
Інтелігентом бути так непросто...

Шляхетною була завжди в нас Мова,
А ми її женемо з дому на вокзал...
Почнімо з себе! І "фільтруймо" Слово!
У нас же блог "Вірші", а не базар!

10%, 3 голоса

7%, 2 голоса

47%, 14 голосов

13%, 4 голоса

23%, 7 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Ідуть дощі



Ідуть дощі в моїй душі безперестанку.
Дивлюся в стелю мовчки я до ранку.
Там зір нема, одна нудьга і безнадія.
Уранці визбираю я осколки мрії.
Ідуть дощі - впадуть вірші сльозою.
Омиють страдних очей ковші сльозою.
                                   
                               2000р.

Життя (вірш)

Складне жiночее життя:
Тертя, пертя, взуття, смиття,
I з самого з рання – прання,
Не має часу для срання.
Потiм – житлове прибирання,
I, сподiваючись на харчування,
Чекає чоловiк жрання,
Одразу пiсля прокидання.
I треба годувать щодня
I цуценя, i кошеня,
Чи iншу там якусь тварину
Тай майже не одну детину.
А чоловiк вже похмелився,
Хай грець, горiлкою налився,
Ходить поруч, як той кочет,
Звiсно, що кохати хоче.
Завжди у нього бажання
До ранкового кохання.
А коли ще випив лишку,
Тай не доведе до лiжку.
Дiстає своє корiння,
Бо не має вже терпiння,
Сукню задере до пупу,
Намагаючись у дупу.
А нi слiв, нi поцiлунку-
Вiн вже дiстає до шлунку.
I години двi, падлюка,
Знай собi, дере, як суку.
Знову м’ятая спiдниця,
Знову мокрая задниця,
Знов погане вiдчуття.
Ось таке воно – ЖИТТЯ !

Літо

Хочу написати вірш про літо
Та не можу - якось липко.
Піт тече, западає клава
І комарик так і хоч аби його догнала.
Ось писати я вже і устала...
Знов про літо віршика не склала...
:(

ГАЙЧЕНКО В. "Християські вірші для дітей" Про блудного сина

  • 12.06.12, 11:06
            Притча про блудного сина

Мав батько багатий двох гарних синів,
Молодший схотів відділитись завчасно.
Пішов по світах та й маєток прожив,
Забувши, як в батька жилося прекрасно.

Що було - не вернеш, дарма говорить,
Щоб якось прожить - пасти свині найнявся.
Зі свинями їв, - а що ж будеш робить, -
Маєток прожив, і гріха не цурався.

Своєму він панові вже остогид,
Не стало для нього вже й свинської страви.
Який я був дурень, - заплакав навзрид, -
У батька я мав, що душа лиш бажала.

Вернувсь він до батька й йому так сказав:
Прости мене, тату, хоч я й недостойний,
Прийми хоч слугою, - сказав й заридав, -
Раби твої навіть живуть так пристойно!

Не було вже радості батьковій меж -
Зодягнув небораку, як царського сина,
Печатку на руку, сандалі теж, -
Банкет на все місто, - це ж рідна дитина.

Тут старший образивсь: чому така честь
Гультяю цьому? Я не бачив такого!
Ти ж завжди зі мною, - для тебе все єсть.
Чому зневажаєш ти брата так свого?

Він був - і пропав. І знову знайшовсь,
Помер - та воскрес, знов до мене з"явився.
Все моє - й так твоє, а що брат твій прийшов -
Душа моя рада, бо він знов відродився.

..........................

Був час, я так само без Батька блукав,
Тинявсь, як приблуда, дорогами світу.
Знайшов мене Батько, хоч й довго шукав,
Омив мене кров"ю Нового Завіту.

   21.03.2012

Вибір

  • 11.06.12, 14:09
В основу вірша покладено вираз, що чоловікам подобаються блондинки, одружуються вони на брюнетках і зраджують їм з рудоволосими:)

1.
Дівчата є різні, блондинки, брюнетки.
Небагато є скромних, в основному кокетки.
Окремий рядок це рижеволосі.
Ходять в беретах і простоволосі.

2.
Є високі й худенькі.
Є низькі і повненькі.
З коротким волоссям і довгі, гривасті.
З прямим є волоссям і трохи хвилясті.

3.
Не дуже вродливі і романтичні.
Симпатичними є, є істеричні.
Можуть бути вони як тії гетери.
Також вони можуть бути мегери.

4.
Ходять у максі, штанах і у міні.
Деякі з них пють міні-пілі.
Люблять вони там різні прикраси.
Нащо вони вам? - Та так, для окраси!

5.
Кого б оти вибрав? Наперне блондинку.
Тебе обдере як ту капустинку.
Як правило знають чого вони хочуть.
Хлопа обдурять, потім з нього регочуть.

6.
Той не дурний, він висновки робить.
Вже шури-мури він з чорною водить.
Не лиш шури-мури, але й заміж бере.
Не знає наївний кого в дім він веде!

7.
А чорна та дівка як камінь вода
Його точить потроху, вже хазяйка вона!
Той вже незнає де притулитись.
На шатенці мабуть тре було оженитись.

8.
А потім потроху, потроху, потроху.
Собі рижу знаходить, теж дівку нівроку.
А рижі дівки, то підступні гетери.
Характер у неї як в тої пантери.

9.
Ну що чоловіче, на кому спинився?
Та краще б мабуть я не родився!
Проблема велика, ну що тут казати.
Дилема, дилема, а якусь треба взяти.

04.02.2003            Тернопіль
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее в политике конфиденциальности