хочу сюда!
 

SHE

49 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 40-65 лет

Искать

Поиск заметок «вірші»

Сини - вірш

  • 12.02.14, 18:01

Мама відправила сина,

Просила Бути обачним.
Син обіцяв берегтися щосили:

«Мамо, не плачте».
Місяць минає, закони погіршали,

Прийняті жестами.
«Мамо, я просто не можу по-іншому –

Я на Грушевського».
Вулиця стала дуже болючою –

 Що говорити?
Син повернувся – очі заплющені,

Прапором вкритий.
Сонце сховалось – негода.

Чи буде Праведний суд?
Там, де учора проходив,

 сьогодні Друзі несуть.
Мама заплакана,

хрестить повсталих,

Мовчки, без слів.
Сина не стало,

В неї віднині –

мільйони синів.

Тетяна Власова

"Плакати Майдану" - буде пересувна міжнародна виставка?!

  • 11.02.14, 19:17

Майдан спровокував небувалу народну творчість. Хтось пише вірші, пісні, а більшість, несподівано для себе, почала малювати картини і плакати. Маємо поки що незбагненний феномен. Сталося так, що Музей плакату України, який до Майдану тихо існував на окраїні суспільної уваги, раптово опинився в епіцентрі подій, розпочавши Конкурс народного плакату протесту.
Процес пішов відразу після звірячого побиття юних студентів Євромайдану. Це обурило і згуртувало націю. Відповідно, виникли перші плакати. Після  мільйонного віче, розпочалася  плакатна хроніка. Що стала війною...
Команда Музею плакату при журналі "Музеї України", спробувала зібрати і зберегти кращі зразки графіки. Спершу на сайтах, потім на спеціально відкритій сторінці у Фейсбуці. Результат перевершив всі сподівання. За півтора місяці, сторінку відвідало десь півмільйона людей! 30-35 тисяч читачів щодня! Ми стали абсолютним рекордом відвідуваності нової музейної сторінки офіційно зареєстрованого музею! Підтяглися художники. Як професійні, так і аматори. Майстри фотошопу та демотивації. Фотографи... Нині маємо безпрецедентну базу данних плакатних робіт про Майдан.
Виникла ідея сформувати пересувну міжнародну виставку "Плакати Майдану", відібрати кращі авторські роботи, презентувати її безпосередньо на Майдані (скажімо у Київраді) і провезти основними країнами Євросоюзу, перш за все тими, які допомагали найбільше - Литва, Польща...
Вже почалися перемовини з художниками. Звернулися до дипломатів.
Вимальовується потужна мистецько-політична акція.
Відповідно, запрошуємо структури, здатні підтримати фінансово. Піар - гарантуємо!
Часу мало! Тому просимо художників, згідних на участь, потенційних меценатів, відгукнутися максимально швидко!
Контакт через сторінку Музею плакату України у Фейсбуці, через сайти "Музеї України", "Нова Січ". Проект все-одно буде реалізовано!
Нині феномен плакатної творчості вивчають соціологи, психологи. Музей плакату встигли звинуватити у пропаганді екстремізму, тероризмі, роботі на іноземні спецслужби... Ще раз підкреслимо - ми відбираємо лише вже оприлюднені у мережі роботи! Ніяких судових заборон  не маємо. Ми не ЗМІ! Ми - музей! Плакати - експонати. Кількість відвідувачів наших віртуальних експозицій залежить від популярності.
Те саме і з виставкою "Плакати Майдану". Буде підтримка і попит - проект піде. Ні, залишимся у мережі...
Все дуже просто.
Отож, стартуємо!
 Просимо відгукнутися художників - надайте музею дві-три копії кращих на Вашу думку плакатів у зручному для Вас форматі, відповідно підписаних і оформлених.
Всі учасники стануть лауреатами нашого конкурсу. Якщо вийде, будуть навіть невеликі премії...
Це наша - Плакатна революція, і ми повинні перемогти!
...І що б не казали - плакатну війну у Росії ми виграли блискуче...
Віктор Тригуб, директор Музею плакату України, редактор журналу "Музеї України"



Григорій Богослов

  • 08.02.14, 18:22

Григорій Богослов

Святий Григорій Богослов, Григорій Назіанзин, Назіанський (близько 330 — близько 390) — великий християнський святий, візантійський богослов, і ритор, один із отців церкви, єпископ Назіанза і Сасима, константинопольський патріарх.

Григорій народився бл. 329 року, в Аріанзі, поблизу Назіанза Каппадокійського. Його батьками були єпископ Назіанзський Григорій (II) та свята Нонна. Григорій Богослов (Назіанзін) навчався в найкращих школах Александрії та Афін, товаришував з Василієм Великим, проповідував проти аріан в епоху Їхнього торжества. вятий Григорій Богослов народився близько 329 року в Аріанзе, у домі своїх батьків поблизу міста Назіана в південній Кападокії (Мала Азія). Мати його, свята Нона походила зі знатної і благочестивої християнської сім’ї та доводилася двоюрідною сестрою святителю Амфілохію, єпископу Іконійського. Свята Нона вийшла заміж за Григорія Аріанзского, багатого землевласника, який під впливом дружини залишив свої помилки (до одруження він належав до однієї з юдейських сект), прийняв святе хрещення і став ревним християнином. Згодом святий Григорій Аріазанскій був посвячений у сан пресвітера, а потім — єпископа Назіанзінского і цілком присвятив себе на служіння Церкві Христовій.

За молитвами благочестивих Григорія і Нони у них народився син Григорій, який ще до народження був обіцяний матір’ю на служіння Богові. Батьки дали Григорію, а також і його молодшому брату Кесарію блискучу освіту. Після домашніх занять з дядьком, єпископом Іконійський, досвідченим викладачем риторики, святий Григорій пройшов курс навчання і в школах Назіанза,і в Кесарії Кападокійської та Олександрії. Юнак мав надзвичайні здібності. Дізнавшись від матері, що він присвячений Богові, святий Григорій прийняв обітницю зберегти себе в цнотливості й чистоті. Риторика - предмет я кий удавався йому найбільше. Для завершення своєї освіти святий Григорій відправився до Афін. Тут він зустрів святого Василія Великого, з яким його поєднала нерозривна дружба.

В Афінах святий Григорій познайомився з Юліаном (на прізвисько «Відступника,» який, ставши імператором, зрікся християнства і намагався було відродити язичництво в Римській імперії (361-363 р.). І залишив живе зображення цього злого й підступного ворога Церкви. Шість років провів святий Григорій в Афінах, вивчаючи літературу, філософію, математику, музику, геометрію, астрономію.

Після закінчення навчання, на прохання афінян святий Григорій залишився в Афінах на короткий час викладачем красномовства, а потім повернувся до батьків у Назіанз, де маючи 30 років, прийняв святе хрещення від свого батька, що був на той час єпископом.

В 374 році померли батьки святителя Григорія. Тоді він віддалився в Селевкію Ісаврійську, де служив при церкві святої великомучениці Теклі. Тут він прийняв піклування над лікарнями і притулках перестарілих. Багато праці приклав святитель Григорій, здобуваючи кошти для забезпечення лікарень і організовуючи в них порядок.

Після смерті святителя Василія Великого, святий Григорій, виконуючи передсмертне прохання свого друга, подається в Константинопіль для боротьби з єресю Македонія, який заперечував Божество Святого Духа.

Майже всі храми Константинополя були під владою єретиків. У 379 році святитель Григорій почав служити й проповідувати у невеликій домашній церкві своїх родичів, яку назвав «Анастасія» («Воскресіння»), вірячи, що саме тут почне воскресати православ’я. З чарівною переконливістю спростовував він всі доводи єретиків, натхненно розкриваючи істинне вчення Церкви. Слухачі гортувалися близько єпископської кафедри, голосно висловлюючи знаки схвалення і записуючи слова святителя. Гаряча проповідь святителя Григорія, його глибоке знання і тлумачення Святого Письма, праведне християнське життя залучали до нього все більше пастви і йому вдалося добитися значного ослаблення єретиків.

За підтримки Олександрійського Патріарха Петра (373-380) і Константинопольського імператора Феодосія (379-395) святитель Григорій Богослов був поставлений Патріархом Константинопільським і затверджений у цьому сані II Вселенським Собором у 381 році.

Однак зведення святителя Григорія на Константинопільську кафедру викликало невдоволення з боку Єгипетських і Македонських єпископів. Це викликало неспокій та незгоду в Церкві. Тоді святий Григорій вирішив піти із Константинополя, щоб вгамувати розбрат. Ні вмовляння імператора, ні прохання духовенства не зломили волі святителя. Він повернувся у рідний дім Аріанз і перебував там в чернечих подвигах.

Святитель Григорій вів строго подвижницький спосіб життя: ходив босоніж, мав тільки єдиний одяг, спав на землі або на ложі з деревних гілок; їжею для нього служили хліб і овочі, питтям — вода, в яку він іноді домішують трохи оцту.

У місто збурене єрессю Назіанз, святитель Григорій поставив благочестивого єпископа Евлалія. Звертаючись з численними посланнями, святитель продовжував мужньо викривати єретиків і роз’яснювати правдиве віровчення. Він великодушно пробачив юнака, який намагався вбити його в Константинополі.

25 січня 389 року святитель Григорій Богослов переставився до Господа, залишивши велику спадщину: 243 послання, 507 духовних віршів і 45 проповідей.

Особливості Григорія Богослова

Від Василія Великого він відрізнявся тим, що більше тяжів до самовияву, сповідальності, його цікавили, передусім, питання сенсу людського життя. У старості писав вірші (здебільшого — це лірика самотньої душі), філософські елегії та дидактичні поеми. У житті Григорій часом дотримувався обітниці мовчання, про що писав з неабияким красномовством: «Зрозумій, що кажу, мовить Піндар, і який знайдеш, що моє безголосся краше від твого красномовства, то покинь осипати докорами мою мовчазність. Або скажу тобі приказку наскільки справедливу, настільки й коротку: тоді заспівають лебеді, коли замовкнуть ґави». Збереглося понад 200 листів, що поряд з богословськими питаннями торкаються приватного життя Григорія. Вони започатковують у літературі автобіографічний жанр. Ліричні вірші, які писав в античному дусі Григорій Назіанзін, мають характер не стільки псалма (молитви), скільки риторичного панегірика.

Автобіоґрафічні поеми Григорія Богослова: “Про моє життя”, “Про мою долю”, “Простраждання моєї душі”

Мощі святого зберігаються в константинопольському Патріаршому Соборі Святого Георгія (Юра) в Стамбулі.

Й станемо без дяді Віті, Ми, найкращими у світі.

  • 06.02.14, 21:33


НЕ МОЄ.https://www.facebook.com/photo.php?fbid=589236737818971&set=a.248609941881654.60008.100001979491169&type=1 
Навіть не  знаю що тут  краще  вірш  чи  фото. 

ПОШИРЮЄМО. 

Дорогий наш дядя Вітя!
До Вас пише хлопчик Мітя.
Чи то правда, що ми чули?.
Ви бандитом колись були?

Дядя Вітя! Чомусь діти
Вас не можуть зрозуміти,
Чому Майдан стали бити?.
Тато каже Ви бандити.

Признайтеся, дядя Вітя
Двадцять перше вже століття,
Ви що, два рази сиділи?.
Чи нам просто так сп..ли?.

А ще хлопці із Майдану
Кажуть, що Вас ще дістануть,
І скоро Вас мітла "драна"
Змете у бік Магадана.

Вам з Києва треба "дути"
Щоби шухер перебути,
Й доручіть своїму Сані
Вкупить острів в океані

Але треба поспішати,
Із рахунків "бабки" зняти,
Усе решту залишити
І на острів свій "валити".

Острів з Африкою рядом,
"даю зуб" і "буду гадом",
Що буде з Вами дружина,
Візміть, Вітю, свого сина.

І звичайно, що "дантиста",
І Захарченка - садиста,
І Олійникову "рожу",
І Ківалова Сірожу.

Й бандюка свого, Клименка,
Ще візміть Колісниченка,
Не забудьте "Допу" й "Гепу"
Й свою Ганьку - мантелепу.

А Єфремов, все надутий,
І Чечетов "вольтанутий",
Мають бути разом з Вами,
Будуть вірними Вам псами.

Візміть з Лави ще попа,
Що рівняв Вас до Христа,
Той співатиме подяку
Й цілуватиме Вам сраку.

А міністр ваш МВД,
Нехай "беркут" приведе,
І всі "пташки-щебетушки"
Та личинки їх "тітушки"

А як приймете "тітушок" -
То візьміть ще з Ради "тушок"
Котрі теж совість продали
Й черевики Вам лизали

Візміть кума свого Пшонку,
Здасьте його на тушонку,
Як будуть з Вас вимагали
Дань, місцеві канібали.

Лиш Азірова не треба,
Ну, хіба, що є потреба.
Бо він може Вас обкрасти,
На крайняк "бімбу" підкласти..

Він, мабуть, і сам не зчувся,
Як в Давосі "лоханувся",
А насправді "відстрілявся".
Нафіг Вам "пердун" той здався.

Не забудьте за Царьова,
І Лук'янова дурного,
Боднаренчиху й Портнова,
і Голуба - що зі Львова.

Й Симоненка - мудака,
І слизького Кравчука,
Візьміть Ющенка Вітюшу,
Що нам всім наплював в душу.

Не забудьте унітаз
Пригодиться Вам якраз,
Лише яйця не беріть!
Я Вас прошу дядя Віть!

Та й живіть там в окіяні
Іроди ви окаяні,
Я гадаю, що й пірати,
Побояться Вас чіпати.

Та й царюйте, скільки влізе,
Й відкривайте свої візи,
лиш "тітушкам" та "беркутам",
І московським "ліліпутам".

А державнеє правління,
Візьме наше покоління,
Й станемо без дяді Віті,
Ми, найкращими у світі.

Й заживемо, як всі люди,
Слава Богу Вас не буде.
Не гнівайтесь дядя Вітя,
Як забув щось. Хлопчик Мітя.

Євген Сверстюк про "кухню" Кремля.

  • 05.02.14, 01:21
Євген Сверстюк: Москву не влаштовує мирний протест... 
Колишній радянський політв’язень — про кухню «секретних» провокацій, методи дискредитації суспільних авторитетів та «сіонських мудреців» на Майдані
Ярослава МУЗИЧЕНКО   

Євген Сверстюк.
«Коли порівняємо відомості про допити Тараса Шевченка з ходом допитів шістдесятників та нинішніх політв’язнів — проглядається та ж школа», — каже відомий громадський діяч, філософ і публіцист, головний редактор часопису «Наша Віра» Євген Сверстюк. У розгортанні деяких подій довкола майдану Незалежності також помітний почерк працівників «особливого призначення», який пан Євген за багато років добре вивчив. Мислитель переконаний, що таку працю не можна «не помічати», адже її плодами стають недовіра, роз’єднання в суспільстві, людські втрати. Це те, що в Шевченка: «орють лихом, лихом засівають. А що вродить?..»«Політичних» звинувачували в тероризмі...»

— Пане Євгене, «паралельний світ» спецслужб зберігає секретність перед широким загалом, бо вміє «замітати сліди». Там справді «все про всіх» відомо?

— Свого часу ми, шістдесятники, не вели щоденників — щоб описи нашої праці нікому не зашкодили. Утім були впевнені, що в КДБ «усе є». Але ж ні — їм не потрібно було правдивої історії. Нічого з підслуханого ними до нас не дійшло. Ключові фігури опору 1960–х років, якби вони самі про себе не засвідчили, залишилися б невисвітленими. У матеріалах КДБ збереглися якісь окремі деталі, доповідні з КДБ до ЦК. І в цьому — замітання слідів їхньої машини, яка відповідно до розпоряджень використовує щось із наявних даних, та найбільше покладається на доноси. На закритих судах не потрібні скрупульо­зність і факти.

— Відсікає правдиву інформацію і підсовує натомість деструктив і провокації?

— Звичайно. Найперше — обезголовлює суспільство, позбавляє ключових фігур та розриває їхні зв’язки з активною частиною суспільства. Ще в 1920–ті роки ЧК давала розпорядження: знищити верхівку. У своїх спогадах про Холодний Яр один з українських командирів Горліс–Горський згадує, як перевдягнені повстанці захоплюють більшовицьку машину з документами. Там була рознарядка Дзержинського — скільки людей у якій області треба «із’ять» і знищити. Ті люди мали пропасти — чи так, як композитор Микола Леонтович і видатний учений–садівник Левко Симиренко, чи як заручники. У Києві й Одесі мали розстріляти по вісім тисяч осіб, у Харкові, Полтаві, Катеринославі та Вінниці — по шість...

Окрім цього, сіяли паніку засобами терору. До речі, не так давно наші ЗМІ поширили кадр із голим чоловіком на снігу, над яким познущалися «беркутівці». Хтось із журналістів пояснив: цей сюжет знятий на професійну телекамеру, у ньому спеціально акцентовані деякі речі. Що було потрібно авторам? Пустити ці кадри між протестувальниками і спровокувати їх до помсти. Використати цю провокацію не зовсім вдалося (козак виявився незлобливим), та все ж рівень екстремістських настроїв серед майданівців зріс. Мені здається, що кинуто багато сил, кадрів, «тітушок» донецьких, харківських і російських — для роздмухування протистояння. Бо це сценарій Москви. Його мета — спричинити внутрішній конфлікт в Україні і виступити в ньому «миротворцями» — із танками чи без них. Цілком зрозуміло, що їх не влаштовує мирний протест.

— Яким чином дискредитували активних учасників мирного руху опору 1960—70–х?

— Була підміна аргументації. У пресі йшлося про крадіжки, «тунєядство», зґвалтування, бійку, а не про політичну «невідповідність», неприйняття режиму. Найчастіше намагалися знайти якийсь економічний переступ. Вершина бажань — доларова купюра. Якісь випадкові заробітки, не оформлені квитанціями, оголошувалися «криміналом». Мій попередник на засланні, фізик, доктор Болонкін був засу­джений за те, що відремонтував комусь телевізор і отримав за це 10 рублів. Миколу Горбаля звинувачували у спробі зґвалтування в трамваї. Схоже звинувачення «шили» В’ячеславу Чорноволу. Щодо моїх літературних есе, писаних для преси, застосували підміну визначення: літературну творчість оголосили виготовленням «антирадянських документів» і пропагандистською діяльністю. Так було й зі Стусом. І це теж було замітанням слідів.

У 1930–ті роки «політичних», зокрема, професора Миколу Зерова, академіка–математика Михайла Кравчука, звинувачували у тероризмі. До процесів залучали різних авторитетних людей, яким давали підписувати папірці зі звинуваченнями. Вони сіяли недовіру, страх і ворожнечу в середовищі інтелектуалів.

«Втручання у заборонену сферу називали «наклепом»...

— А ще ж була заборона говорити на певні теми?

— Так. Валерію Марченку, який прямо говорив про Голодомор, погрожували «лікуванням» у психлікарні. Проте майже через усі вироки шістдесятників проходить «наклеп на тему голоду». Література про ГУЛАГ була заборонена. У 1960–ті роки багато людей вийшли з радянських концтаборів на волю, але не оприлюднювали своїх спогадів. Григорій Кочур був нашим однодумцем, але остерігався про це й згадувати. Зрозуміло, що в усіх була підписка про нерозголошення. Навіть у греко–католицького владики Йосифа Сліпого. Якби він почав розповідати все, що бачив у таборах, то далі мав би справу з КДБ. А вони й за кордоном знаходили. Якимось дивом проскочили спогади про лагер одного російського автора у московському журналі. Під час допитів мене запитували, чи я знайомий iз тим текстом. І були дуже невдоволені, що така «злісна наклепницька річ» вийшла друком.

— Вони справді вважали, що то наклеп?

— Вони прекрасно розуміли, що то таке. Просто втручання у заборонену сферу називали «розповсюдженням наклепницької інформації».

— У працівників силових структур та «наближених» є особливий інтерес до всяких «таємних знань» — конспірології, окультизму, теорій про світову змову. Як ви гадаєте, звідки такі захоплення?

— Їх спеціально постачають негативною інформацією. Недовіра і ворожість є їхнім принципом. Під час допитів я був вражений, коли слідчий обурювався: «Як ви можете говорити про людину з такою певністю, що вона не могла б вчинити так–то? Це ж наклеп!». Вони не розуміли, що можна вірити людині. У них поширена література антихристиянського спрямування, яка виключає милосердя, любов і довіру. Варто б дослідити, як вони підбирають і закидають подібні тексти. І таких видань — море... І є розповсюджувачі.

— Якщо в книгарнях порівняти кількість справді наукової літератури про Україну і томи Шилова, Істархова, Лозко, Клімова, Канигіна та багатьох інших — про арійську 20–тисячолітню цивілізацію на наших теренах, то перших буде оберемок, а других — самоскид...

— Ця антихристиянська і антисемітська література видається масовим накладом. І люди на диво обізнані з нею. Я днями читав лекцію про Тараса Шевченка в Товаристві «Знання». Мене вразило, як багато слухачів антихристиянськи, рунвірівськи налаштовані. РУНВіра — це заблокованість. Аргументом не проб’єш. Вони не чують нічого і шукають лише підтвердження своїх переконань. Загал навіть не знає, що їхні писарі користуються совєцькою атеїстичною пропагандою. Цілих 70 років у СРСР над цим працювали цілі інститути, шукаючи способів дезінформації та дискредитації віри в Бога.

— До речі, нещодавно пройшла інформація, що сторінка «Беркута» у Фейсбуці наповнена антисемітською пропагандою: силовиків переконують, що «Майдан організували євреї»...

— Або американці (сміється). Їм таку літературу закидають, і, безперечно, вони її читають. І про «сіонських мудреців», і про «буржуазний націоналізм». Адже і сіоністи, й українські націоналісти є ворогами «темних трибуналів».

«Фашисти — особи, що не дотримуються законів...»

— Мабуть, через ці замовчування та фальсифікації сьогодні мало хто знає, якими ж були шістдесятники і бандерівці?

— Мені не раз доводилося виступати на захист правди про покоління шістдесятників. Розповідати правду про людей, які повстали, і проти чого вони повстали. Таке інформування дає інший погляд суспільству. Багато хто з людей середнього та старшого віку досі бояться чути про шістдесятників. І нині, дивіться, безліч людей прикидаються, що нічого не знають. Так і тоді було. Ці пасивні люди мали мізерну або ж сфальшовану інформацію з офіційних джерел і досі передають її дітям і внукам. Вони нічого не дізналися за ці роки.

— На прикладі «смолоскипної ходи» в день народження Степана Бандери бачимо, що людям, які в школі чи від заляканих батьків не отримали знань про бандерівців, підсовується спотворене уявлення про визвольний рух...

— Причому то не лише жупел «бандерівці», витворений засобами совєцької масової дезінформації, а й підміна визначення фашизму. Фашизм у спотвореному трактуванні — це німці з розв’язними усмішками й кухлями пива. А насправді це групи людей, які всупереч закону встановлюють владу сили і страху. У цьо­му розуміння, класична форма нинішнього фашизму — це «тітушки», які викрадають і вбивають у лісах людей. Силовиків виховують на ненависті. Вони послуговуються ненависницькими гаслами і ярликами, по яких «слід стріляти»: «бандерівці», «западєнци», «свобода слова»... Це старі кадебістські жупели.

— У радянській белетристиці петлюрівці і бандерівці «малювалися» за зразком чекістів та енкаведистів, «червоні» свої злочини перекладали на своїх ворогів. Таке ж враження — від нинішньої «контрпропаганди», де майданівці змальовуються як звірі, що мордують хлопців iз «Беркута»...

— Звичайно, це трафарет. Важливо розкривати ці механізми. Скажімо, коли Романа Корогодського на допиті спитали, хто такий Стус, він відповів: «Це голуб». «Та ви знаєте, як він називає нас?! Фашистами!». Роман сказав, що Стус має рацію. Бо фашисти — це особи, що не дотримуються законів, діють методами залякування і насилля... Нині силовики частково зазомбовані. Ніхто з них чітко не знає визначення фашизму. А фашисти — це озброєні «носороги», які йдуть вулицями, лякають і приєднують заляканих до себе.

ДОСЬЄ «УМ»

Євген Сверстюк народився 1928 р. у с. Сільце на Волині. У 1952 р. закінчив філологічний факультет Львівського університету, в 1953—1956 рр. — аспірант НДІ психології, де працював у 1959—1960 і 1962—1965 рр. До захисту кандидатської дисертації не був допущений. Був заарештований у січні 1972 р. Засуджений на максимальний термін — 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання.

Починаючи з літа 1987 р. брав активну участь у роботі напівлегального Українського культурологічного клубу. З 1989 р. — президент Української асоціації незалежної творчої інтелігенції, що присуджує щорічні премії ім. В. Стуса.

У 1993 р. захистив у Вільному Українському університеті (Мюнхен) докторську дисертацію з філософії на тему «Українська література і християнська традиція». Автор численних книг, есе і статей iз літературознавства, психології і релігієзнавства, віршів і перекладів. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1995) та премії ЮНЕСКО «За міжконфесійну та міжетнічну толерантність».

http://www.umoloda.kiev.ua/number/283/0/85631/

Україна – країна «міраж»

  • 03.02.14, 16:36
Просто душа плаче, а серце розривається, дивлячись на весь цей безлад в Україні. Можна згадати вірш Лермонтова, рядки якого ніяк краще підходять під нинішню ситуацію: 
Земля тряслась — как наши груди;
Смешались в кучу кони, люди,
И залпы тысячи орудий
Слились в протяжный вой…
Правду говорять: «Нічого святого не лишилося». 
Ми живемо в країні, яку сміло можна назвати країною «міраж»: з однієї сторони Україна з гарним вигідним розташуванням, 2 морями, великою кількістю річок, водоймищ, мальовничою природою, височезними горами, рясними лісами, глибокими печерами, корисними копалинами, з другої сторони – все це майже по клаптиках знаходиться у розпорядженні високопосадовців та людей простіше сказати «далеко не бедных». Наші рясні ліси можна порівняти з головою лисіючого чоловіка, дерева йдуть ніби по колу,огортаючи….. пустоту. Масштабні вирубки лісу спричиняють зсуви ґрунтів, посилюють парниковий ефект…і це самий мінімум. В нашій країні достатня кількість природнього газу…. скільки себе пам*ятаю, стільки і чую про це глибоко – економічне, а точніше політичне питання, це таке затуманення очей, відвертаюче увагу від дійсно складних і глобальних проблем. В Україні тисячі, а то і сотні тисяч талановитих людей, але їм немає де себе проявити, застосувати свої ідеї, отримати на це фінансування, тому вони ніби є, а ніби їх і немає…. 
Можна привести безліч прикладів і аргументів про нашу «міражну» країну….. Дійсно настав час щось змінити. Звісно, ми ніколи не вгадаємо чи буде нам краще в Європейському Союзі чи ні…. адже заходячи в дорогий, шикарний ресторан, ніхто не впевнений в тому, що там йому буде комфортно. Данні протести, страйки та загальна біль суспільства – це дійсно перший крок і шанс в інакше щасливе майбутнє.
Україна – країна «міраж». Все є…і немає нічого. А все може бути по іншому…..

Мій Шевченко.

Тарас закарбувався у душі моїй навік!
Були лихі часи в житті країни,
Та  не про себе думав мужній  чоловік -
Він переймався долею Вкраїни.

О, як боявся, що одурять і  покинуть
ЇЇ вві сні, а потім - окрадуть.
Йому ж боліла доля Батьківщини
Й дороговказом осявала путь.

Подумать тільки:  довгих десять років
Заслання, туги, болю і жалю...
І тисячі муштрованих солдатських кроків
Не перекреслили оте його "люблю..."

Як він любив... Він так любив Вкраїну, 
Безмежжя верб, степів і солов'їв,
Убогих, вдів і землю-сиротину,
Й ненавидів панів, жандармів і царів.

Поет леліяв мрію - жити без обману.
Ридали вірші та кляли недолю,
Повстати звали і порвать кайдани,
І кров'ю ворогів скропити волю!

Та не дали... І відняли Вітчизну,
І доконали генія ще в розквіті життя...
Я не справляю по тобі,  Тарасе, тризну -
А йду з живим тобою в майбуття!

 Автор: Ірина Шостак.

Голландська актриса Галина Кияшко підтримала Україну


Музей плакату стрімко здобуває міжнародну популярність. Розпочавши Конкурс народного плакату протесту, ми отримали сотні робіт з багатьох країн світу! Маємо велику патріотичну діаспору...
Приємно, що в
ідома акторка Галина Кияшко теж вирішила морально підтримати свій народ. Зробила спеціальну фотосесію, дозволивши народним плакатистам використовувати фото.
Чекаємо шедевр
ів!
Дякуємо україн
ці-патріотці!
Лист з Голланд
ії:
 Доброго дня,
Якщо є бажання, можете використати мою фотографію під плакат, зроблену голландським фотографом Арі Тут (Arie Toet у Гаазі. Фотограф дає дозвіл на вільне використання й розповсюдження (також можливі зміни, фотошоп, текст та т.і.) Назва: "To Ukraine with love: tear off your chains!" - "Україно, скинь свої кайдани!".
З повагою, Галина Кияшко Galyna Kyyashko
(українсько-голландська актриса-модель, actress model http://www.galyna.com/).




Довідка:

Галина Кияшко (повне ім`я: Кияшко Галина Володимирівна. Ім`я за кордоном: Galyna Kyyashko) - українсько-нідерландська акторка, поетеса, письменниця, журналіст, сценарист, закінчила Київський Державний Інститут Театрального Мистецтва імені Карпенка-Карого у 1992 році на курсі в Леоніда Артемовича Олійника. Кияшко працювала 6 років на різних каналах українського телебачення ведучою новин, теле-репортером (“Новини УНІАР”, “ТБ Табачук”, ТРК “Київ”, “Вікна”, УТ-1, УТ-2), також 2 роки випускала власну дитячу програму “Смарагдова Скарбничка”, а ще озвучила понад 2000 серій з фільмів та серіалів на ICTV. У 1996 році Кияшко Галина здобула звання Лауреата другої літературної премії видавництва “Смолоскип” за її творчість для дітей. У 1998 році “Смолоскип” видав книжку Галини Кияшко: казки для дітей у віршах “Дід Піхто”. За цим твором було знято короткометражний телефільм (Кіностудія «Рось»), в якому Галина виконала усі 5 ролей. Також за казкою про Діда Піхта режисер Ігор Тихомиров поставив виставу в Камерному Театрі на Чоколівці в Києві, де авторка твору Галина Кияшко виконувала усі жіночі ролі.
Кияшко емігрувала в Голандію у 1998 році (вийшла заміж за голландця). Відтоді й досьогодні вона працює в театрі, грає в кінофільмах, бере участь телевізійних програмах і рекламних кампаніях в Нідерландах, а також пише прозу, вірші, кіносценарії та п`єси.
Деякі з останніх вистав, в яких Галина Кияшко була зайнята у головних та вагомих ролях: “Misverstand” (нідерланська мова “Непорозуміння” Нідерланди), “Anders Samen” (нідерланська мова “Інакше Разом” Нідерланди), “Before I Sleep” (англійська “Перед Сном” Велика Британія Нідерланди), “In de Buurt” (нідерландська “По сусідству ” Нідерланди), “ Theatertour ” (нідерландська “ Театральний Тур” Нідерланди).
Галина вільно володіє чотирма мовами, - поряд з рідною українською, також нідерландською, англійською й російською.
Офіційний акторський сайт Галини: www.galyna.com
В
іктор Тригуб, директор Музею плакату, редактор журналу Музеї України

З Днем Героів КРУТ+УПА довіряє ДмитруЯРОШУ вести ПРОТЕСТ в Київі

  • 28.01.14, 00:13
Помножте))Помножте)))29 січня  2014р в День Героїв КРУТ на ФЕЙСБУЦІ  була створена  ФАЛЬШсторінка "УПА " на провокативні заяви якої  одразу почала посилатися міліція ...Проте ми встигли там на сайті дати фото Голодюка з його особистою заявою  що Украінська Повстанська Армія  не має жодного стосунку до того акаунта "УПА " та застерігає  патріотів УПА щодо цього ....БУЛО на 5годин   ЗАБЛОКОВАНО НАШ ФЕЙСБУКакаунт "  Борис ГОЛОДЮК"  ПОЧАЛИСЬ брехні й ПРовокаці  проти Генерала УГВР Голодюка\ Дністра та нашоі ІНТЕРНЕТпятірки офіцерів\капеланів УГВР \УПА  ! Цю заяву   також  не мож було тоді поширити через  ТАКУ Ж БЛОКАДУ  на сайті  Однокласники ! ПРОТЕ після поширення цеї інфи  на інших сайтах та протестів наших  ІНТЕРНЕТдрузів доступ до  інтернет сторінок до кінця того дня був поновлений  !  Наш Провідник УНРуху ОУН\УПА  Голодюк \"ДНІСТЕР"коментуючи  останні події сказав нашій  інтернетГРУПІ офіцерів УПА +" Скоріше всього ближчими днями  буде  введено  Надзвичайний Стан імперфашистської ОКУПАНТСЬКОЇ диктатури АНТИХРИСТА Путіна й ХАМА   та розпущено ВРУ  та мене й декого  з вас арештують а може уб"ють ! Не бійтеся цього бо БОГ поверне нас до життя ...й це все буде  до березня 2014року  ..Памятайте  БОЖУ обітницю що на своє  200річчя Тарас Шевченко  буде як воскреслий з небес й молодий Гетьман України  керувати явно нами та воскреслими з небес героями і друзями УПА +НЕ ПАНІКУЙТЕ  ! Передавайте  людям що  в Київі й і Галичині  та Волині\Поліссі\Буковині та Черкащині й Поділлі наші патріоти мають щк більше закріпитись  в АНДМІНбудовах  ..це новітні бункери УПА та мати там хоча б мисливську зброю й ЗАПАЛпляшки проти ОКУПАНТІВ які під видом беркутні тероризують Украіну разом з КГБандою ХАМА і Путіна  поновлючи ІМПЕРІЮ ЗЛА ...Борімося з вірою в Божу поміч та воскресіння з небес 2014року кращих Божих героів і друзів УПА !   Ми переможем ! Щасливо   з Богом+ СЛАВА УКРАІНІ !" )) Пресвятая БОГОРОДИЦЕ спаси ! Синеокий русий Христе БОЖЕ захисти ....  Наша ІНТЕРНЕТпятірка офіцерів \священників УГВР\УПА Бандери\ГОЛОДЮКА  за Божим благословенням підтримала  ДМИТРА ЯРОША  як явного ЛІДЕРА, якому довірено націоналістичними силами  на цім етапі очолювати  НАРОДНУ РЕВОЛЮЦІЮ яка завершиться явним воскресінням з небес героів і друзів УПА  !  

ПРАВИЙ СЕКТОР 27січня 2014рБ ...
ЗАЯВА ДМИТРА ЯРОША — ЛІДЕРА ПРАВОГО СЕКТОРУ


Останні події в Україні довели безальтернативність революційного шляху виборювання Свободи, Справедливості, Добробуту для українського народу. На цьому тлі невиразність позиції лідерів парламентських опозиційних партій та їх боязнь провадити Революцію, зобов'язує мене взяти на себе відповідальність за революційний процес та перебіг подальших подій, зокрема за те, що відбувалося в Україні, що відбувається зараз, та головне, за майбутнє нашої Держави.
Наші дії чіткі та зрозумілі. Наші програмні цілі прагматичні і нефальшиві.
1. Повне перезавантаження влади.
2. Звільнення всіх затриманих, політв’язнів та полонених.
3. Розпуск і заборона антидержавних партій та угруповань.
4. Кардинальне реформування юстиції, правоохоронних органів, спецслужб.
5. Радикальна модернізація держави, прийняття нової Національної Конституції.
Я висловлюю подяку усім бійцям Правого сектору, котрі ціною власної крові виборюють краще майбутнє для своєї нації.
Я висловлюю вдячність десяткам, сотням тисяч українців, котрі піднялися на висоту Національної революції.
Я, нарешті, висловлюю подяку тим представникам національних меншин, котрі пліч-о-пліч з українцями борються за краще майбутнє нашої спільної Батьківщини.
Я звертаюсь до всіх генералів та офіцерів ЗСУ, СБУ, МВС із закликом перейти на сторону народу та припинити кровопролиття.
Ми разом маємо всі шанси стати на заваді планам Кремля розколоти нашу державу і посіяти на українській землі зерна ненависті та ворожнечу.
Ще раз наголошую: Правий сектор гарантує військовикам, працівникам СБУ та МВС безпеку і роботу в оновлених національних силових структурах.
Я звертаюсь до всіх українців, хто повстав в різних кінцях України і не хоче більше терпіти наругу над своїм народом, долучитися до Правого сектору та перемогти.
Закликаю всіх повстанців України виходити на політичний провід Правого сектору для узгодження подальших дій і витворення революційної вертикалі. Єдність і злагодженість повстанського чину — це запорука Перемоги.

Слава Україні!

Дмитро Ярош+   Разом  переможем ! Слава НАЦІЇ! Смерть ВОРОГАМ !

МАКСИМАЛьНИЙ РЕПОСТ))))  
http://www.youtube.com/watch?v=vqCp_bUo_Jg    Наша  ІНТЕРНЕТпятірка  офіцерів УГВР\УПА ВІТАЄ  й підтримує  нашого давнього побратима  й  полковника  ЗАГАЛЬНОІ СІЧІ друзів УПА КОМАНДИРА  ГО"ТРИЗУБ " січеславця Дмитра   ЯРОША  ! Та кличе визнати  демократів ударців й свободіців Провід ХРИСТИЯН  націоналістів   ! УПА довіряє украінцям ТЯГНИБОКУ Й КЛИЧКУ  та ПАРУБІЮ кличе  іх  та іхніх  прихильників    ПОСКОРІШЕ  стати КРАЩИМИ ДРУЗЯМИ  з  Дмитром  Ярошем і ТРИЗУБЦЯМИ    БЛИЖЧІ дні ПОСИЛЕННЯ ОКУПАЦІЇ  й НАДЗВИЧАЙНИЙ СТАН  виявлять   СЕРЕД НАШИХ РЯДІВ НАРОДНОГО АНТИМОСКОВСЬКОГО  ОПОРУ   всіх  зрадників сексотів й героічних патріотів ...Також деяких з сексотів майбутні  події або повернуть до друзів ХРИСТА або ж до сил АНТИХРИСТА ! Про це читайте  http://blog.i.ua/user/4400999/1343586/   
                            Цей   вірш написав  в Прикарпатті  в  бункері УПА   Героїчний  офіцер  УГВР "! "Марко БОЄСЛАВ  "  відомий як  Дяченко Михайло -                            \\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\  Крути\\\\\\\\\\\\\\\\

Їх — юних сміливців, лиш жменька була —
Із серцем зі сталі і духом з граніту.
О, велич летіла у вічність з їх лав
І чин їх навіки став юності міфом.

Мчав зойк слабодухів, за ними у путь:
— Куди вам? Ви ж діти!.. Загинете дармо...
— О, ні! Бо ще завтра за нами підуть
Мільйони! На славу ми змінимо ярма!

Чи стримати тих, в кого серце з вогня,
Хто душу завзяту до бою напняв,
Хто любить Отчизну глибоко, пречисто?

О, прийде, Вкраїно, Твій радісний день —
Поглянь же — мільйони до бою веде
Крізь бурі сердиті, жорстокі — їх Триста!
ЄДНАЙМОСЯ+ 29 СІЧНЯ 1918р під станцією КРУТИ в боротьбі з тисячами московських окупантів героічно загинули 300 кращих студентів ! 2014р по всій Украіні ПРОТИ переодягнутих у форму "Беркуту " МОСКОВСЬКИХ ОКУПАНТІВ та іх ПОСІБНИКІВ державних злочинців та бридких зрадників з МВС\СБУ\ГПУ \ЗСУ йде нерівна всезатятіша священна національновизвольна боротьба кращих й найбільш совісних наших патріотів украінців ... Тисячі людей помордовано й десятки убиті+Борімося ! Поборемо й з Богом й Кобзарем будем вічно й славно жить....Помянімо й не зрадьмо Героів ! Читайте статтю УПА про визначення ВОЖАКОМ Киіві МАЙДАНУ патріота УПА січеславця\тризубця Дмитра ЯРОША який є тут на фото 1998р з генералом УГВР Голодюком\Дністром http://www.youtube.com/user/SOKILDNISTER?feature=watch Долучайтеся та агітуйте інших в інтернетдрузі до нас офіцерів\священників УПА ! http://www.facebook.com/profile.php?id=100001877061893 НА ФЕЙСІ+SAY/TV http://say.tv/SOKILDNISTER УОЛ+http://sokildnister.uol.ua/ нашоі інтернетпятірки козаків УПА НА І ЮА \є два акаунти  старий http://narod.i.ua/user/2689697/    й  новий  http://narod.i.ua/user/4400999/ В КОНТАКТІ\ поки що діючий один з трьох 2 інші блоковані  !\ http://vk.com/id96331778  ОДНОкласНИКИ http://www.odnoklassniki.ua/profile  Слава синеокому русому Нашому Предоброму  Богу ІСУСУ й Пресвятій Бородиці ...ЩАСЛИВО ! СЛАВА УКРАІНІ ! БУДЬМО )))    

90%, 19 голосов

10%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Немає "москалів" між нас, нема "бандерів,"

  • 26.01.14, 21:35
Автор невідомий, але вірш дуже зворушливий.Немає "москалів" між нас, нема "бандерів,"
А, є -знедолений вкраїнський люд.
І є сім'я - "міжгірських" ненажерів ,
Захочуть -милують, а схочуть, то й уб'ють.
Брати зі Сходу, плачем разом з вами,
Коли в копальнях ваші діти мруть.
І серце розривається у мами,
В моєї мами, як на шахтах дзвони б'ють.
А батько твій не може самокрутку
Від трепету в руках одразу запалить.
А мій в той час, сльозу ховає хутко,
Біда не в нас. Та в нас також болить...
З Донецька - ти, а я живу у Львові,
Приїдь у гості, хлібом поділюсь.
Не страшно, що різниця є у слові,
Я іншого, мій братику, боюсь.
Боюся тих, хто ділить нас з тобою:
(в той час витесує гроби).
Боюся тих, хто кличе нас до бою,
Мовляв, хай чубляться "презренные рабы."
У мене на столі лиш картоплина,
А ти, хто-зна, чи й вчора їв. ...
Я вже не хочу, щоб моя родина,
Й твоя також кормила упирів!
Немає "москалів"між нас, нема "бандерів,"
Є Люди! Є Вкраїна! Ти і Я!
І купка є "міжгірських" людожерів,
То не вони... А ми - одна Сім'я!
СЛАВА УКРАЇНІ!http://vk.com/public62043361?w=wall-62043361_38126