ти смієшся над будь-яким словом, що з*являється у думках, просто через те, що нарешті звертаеш увагу саме на нього скажеш якійсь людині прізвище когось зі своїх знайомих, і вона починає несамовито реготати. а ти сидиш і не розуміє, з якого це дива. і раптом починаєш розуміти, що ти просто звик до всіх цих слів, тому й не бачиш в них нічого особливого і так само певне з людьми... ми звикаємо до когось і вже не бачимо їхньої особливості, а бачимо лише сіре скупчення багатьох а потім просто...
Читати далі...